3 Змістовний огляд предметної області. Основні вимоги до системи

Поняття предметної області бази даних є одним з базових понять інформатики й не має точного визначення. Його використання в контексті ІС припускає існування стійкої в часі співвіднесеності між іменами, поняттями й певними реаліями зовнішнього миру, що не залежить від самої ІС і її кола користувачів. Таким чином, введення в розгляд поняття предметної області бази даних обмежує й робить доступному зору простір інформаційного пошуку в ІС і дозволяє виконувати запити за кінцевий час.

Під описом предметної області будемо розуміти опис оточення розроблювальної системи, типи користувачів системи, при цьому також укажемо основні завдання, рішення яких покладають на систему.

У попередньому описі предметної області вводяться основні терміни (словник системи), визначаються типи користувачів і їхнього права, формулюються завдання, які повинна вирішувати розроблювальна система. При цьому при описі передбачається використовувати засоби звичайної мови й стандартної ділової графіки (малюнки, діаграми, таблиці).

При розробці словника системи необхідно визначити імена сутностей («студент», «викладач», «дисципліна»). При цьому термін сутність розуміється нами як компонент моделі предметної області, тобто як уже виділений на концептуальному рівні об'єкт.

Виділювані в предметній області об'єкти перетворюються аналітиком у сутності.

Сутність є результатом абстрагування реального об'єкта. З об'єктами зв'язано дві проблеми: ідентифікація й адекватний опис. Для ідентифікації використовують ім'я, що повинне бути унікальним. При цьому передбачається, що відбувається

відмова від його змісту, що властивий природній мові.

Використовується тільки вказівна функція ім'я. Ім'я - це прямий спосіб ідентифікації об'єкта. До непрямих способів ідентифікації об'єкта відносять визначення об'єкта через його властивості (характеристики або ознаки).

Об'єкти взаємодіють між собою через свої властивості, що породжує ситуації. Ситуації - це взаємозв'язку, що виражають взаємини між об'єктами. Ситуації в предметній області описуються за допомогою висловлень про предметну область. На даному етапі можна використовувати методи вирахування висловлень і вирахування предикатів, тобто формальної, математичної логіки.

Наприклад, висловлення "Програміст і менеджер є компанії, що служать," описує відношення включення. Таким чином, вся інформація про об'єкти й сутності предметної області описується за допомогою тверджень природною мовою.

Можна вказати структурні зв'язки, виділити статичні й динамічні ситуації (у такий спосіб увести в модель параметр часу), однак для детального пророблення моделі зручніше використовувати розвинені засоби опису предметної області, наприклад засобу мови UML. Отже,наприклад, ставиться завдання розробити систему «АРМ секретаря кафедри» яка дозволяла б вести автоматизований облік даних про співробітників і студентів кафедри ВУЗУ, забезпечувала гнучкі можливості при рішенні запланованих і незапланованих специфічних завдань обробки облікових даних.

У рамках рішення завдання розробки АРМ секретаря кафедри виділимо наступні сутності:

• викладачі - викладачі кафедри;

• студенти - учні вузу даної спеціальності;

• студенти вчаться в групах, група є організуючою (об'єднавчої) сутністю для студентів;

• аспіранти, мають ту особливість, що з однієї сторони самі можуть вести заняття, з інший, самі є учнями й мають наукового керівника;

• дисципліна - преподавана дисципліна (предмет, курс).

Веденные сутності мають ряд атрибутів, які ми визначимо надалі.

Ведемо два типи користувачів: рядовий користувач (надалі користувач, і адміністратор). Передбачається, що користувач може звертатися до системи із запитом, виводити звіти, адміністратор додатково може модифікувати дані. Наприклад, у ролі користувача може виступати помічник секретаря кафедри, у ролі адміністратора сам секретар, або відповідальний викладач.

З урахуванням уведених термінів розроблювальна систем повинна забезпечувати:

• організацію повного й достовірного обліку всіх співробітників і студентів кафедри;

• інформаційну підтримку прийнятих управлінських рішень, формування повної й достовірної інформації про освітні процеси й результати діяльності кафедри;

• скорочення трудозатрат на підготовку первинних документів і звітів;

• усунення дублювання при уведенні інформації й, що виникають при цьому механічних помилок;

• розмежування повноважень рядових користувачів і

• адміністратора.

У даному прикладі вирішується приватне завдання - розробляється АРМ секретаря кафедри, тому структурною одиницею найвищого рівня приймається кафедра, що будемо

мати через за замовчуванням, тобто передбачається, що всі елементи моделі ставиться тільки до даної кафедри, що явно не специфицируется. Структури більше високого рівня, такі як факультет, вуз розглядатися не будуть.