Педагогічна рада - орган управління школою

Педагогічна рада – колективний орган управління науково-методичною роботою

В умовах демократизації шкільного життя зростає роль колективних форм управління, в тому числі педагогічної ради. Педагогічна рада є постійнодіючим органом школи для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Вона створюється і діє в тих школах, де працює не менше трьох учителів. Головним завданням педагогічної ради є об’єднання зусиль педагогічного колективу школу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. У великих школах як дорадчий орган при педраді може бути створена наукова-методична рада.

Педагогічна рада школи – колективний орган, що покликаний керувати всім навчально-виховним і господарським життям школи. Одним з головних завдань директора школи є створення всіх умов для підвищення авторитету і працездатності ради: рада під його керівництвом займається багатьма питаннями шкільного життя, піддає в окремих випадках критичній оцінці діяльність педагогічного колективу школи і окремих його працівників, спрямовані на поліпшення навчання і виховання учнів. Це здійснюється шляхом тісного зв’язку педагогічної ради з методичними об’єднаннями і кафедрами, з батьківським активом і окремими членами шкільного колективу.

Демократичні форми внутрішньошкільного управління передбачає включення педагогів у вирішення повного обсягу важливих проблем життя і діяльності школи з урахуванням і максимальним зближенням інтересів кожного учителя з інтересами держави і суспільства, упровадження економічних важелів і стимулів в організацію спільної роботи педагогів по досягненню реальних результатів навчально-виховної роботи на основі удосконалення стилю спілкування, взаємної поваги і співпраці, високого професіоналізму та єдності педагогічних поглядів учительського колективу.

Одне з головних завдань педагогічної ради – створення дружнього, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен почував би себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи. Це досягається також, окрім інших заходів, правильним добором питань, які рекомендуються для обговорення педради. Так, обговорення плану роботу школи або звіту методичного об’єднання, кафедри або кого-небудь з учителів на засіданні педради звичайно викликає підвищений інтерес всього колективу; зіставляючи роботу колеги зі своєю власною, кожен намагається використати кращій досвід у своїй роботі.Методичні об’єднання і кафедри всю роботу проводять під керівництвом науково-методичної ради, яка створюється і діє за дорученням педагогічної ради. В одному випадку методичне об’єднання або кафедри проводить поглиблене опрацювання питань, що виникли на засіданні науково методичної або педагогічної ради, де були дані лише відповідні принципові установки. В інших випадках методичні об’єднання або кафедри заслуховують і узагальнюють досвід окремих педагогів, а потім про результати доповідають науково-методичній або педагогічній раді.Наукова-методична робота в школі за своїм змістом має бути пов’язана з різними формами роботи по підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів, тобто з їх курсовою перепідготовкою, діяльність методичних районних об’єднань семінарів і т. ін. Науково-методична робота в школі повинна, з одного боку, продовжувати і закріплювати ту роботу, яка проводилася на курсах і семінарах, а з другого боку – готувати вчителів до наступного циклу підвищення кваліфікації.

У самій науково-методичній роботі, яка проводиться в школі, також має бути забезпечений постійний і повсюдний взаємозв’язок методичних об’єднань, кафедр з науково-методичною і педагогічною радою. Головні лінії цього взаємозв’язку можуть бути такими:

1. Взаємозв’язок у змісті роботи науково-методичної та педагогічної ради школи; методичної об’єднання і кафедри. Суть його полягає в тому, що педагогічна рада, яка відіграє роль спрямовуючого і координувального центру роботи по підвищенню кваліфікації вчителів у школі, на свої засіданнях розглядає найважливіші питання і насамперед питання і теми (проблеми) , над яким педагогічний колектив поглиблено працює.

2. Методоб’єднання і кафедри, виходячи з лінії і рішення педагогічної ради, ведуть поглиблену роботу над науково-методичною темою (проблемою), враховуючи при цьому специфіку предмета, рівень теоретичної підготовки і педагогічної майстерності педагогів.

3. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок у змісті шкільних (міжшкільних) методичних об’єднань, кафедр з системою самоосвіти вчителів.

4. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок між окремими шкільними і міжшкільними методичними об’єднаннями, кафедрами шляхом періодичного проведення спільних засідань з метою обговорення питань, що мають значення для забезпечення взаємозв’язку у викладанні навчальних предметів, роботі над науково-методичною темою (проблемою), наступності в роботі молодших і старших класів тощо.

Названі напрями діяльності методичних об’єднань і кафедр не вичерпують багатогранної діяльності науково-методичної і педагогічної ради по розвитку науково-методичної роботи в школі. Стало традицією діяльність науково-методичних педагогічних рад робота по реалізації завдань визначених педколективом науково-методичних тем (проблем) підготовка і проведення щорічних педагогічних читань і науково-практичних і теоретичних конференцій, організації роботи науково-практичних і проблемних семінарів і практикумів. Коротко можна сформулювати такі головні напрями діяльності науково-методичної і педагогічної ради:

Робота щодо підвищення науково-теоретичного і науково-методичного рівня викладання основ науки;

Прогнозування розвитку школи в перспективі;

Упровадження нових психолого-педагогічних ідей, результатів дослідно-експериментальних досліджень та передового педагогічного досвіду в практику роботи школи;

Розгляд проблем ефективності викладання основ науки, якості знань, умінь і навичок учнів;

Проблеми і структури національного виховання учнів;

Про виконання Закону “Про мови в Україні”;

Про перспективні та річні плани роботи школи та інше.

В опублікованому Міністерством освіти України проекті Закону “Положення про середній заклад освіти ” чітко формулюється компетенція такого постійнодіючого дорадчого колегіального органу, як педагогічна рада. В розд. 5 “Управління середнім закладом освіти” в п. 5.5 записано:

“…Педагогічна рада:

•Розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

•Обгрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання втому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;

•Організовує роботу пов’язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

•Розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.

Робота педради планується в довільній формі відповідно до потреб закладу освіти. Члени педагогічної ради мають право виносити на її рзгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педради визначається їх доцільністю, але не менш як 4 рази на рік. Рішення, прийняті педрадою, реалізуються, як правило, наказами керівника закладу.”

Плануючи роботу педради школи, необхідно чітко усвідомлювати соціальне замовлення школі, зміст державних рішень у сфері освіти і культури, директивних і нормативних документів з управління школою, максимально враховувати невирішені проблеми і реальні можливості школи.

Педагогічна рада школи – від слова "радитись". Цю функцію демократичного неформального спілкування з учителями та іншими працівниками школи треба впроваджувати якомога повніше. Чіткі вказівки і завдання, зміст і функції ради викладені в Положенні про педагогічну раду. Юридичними документами, які визначають статус, повноваження й завдання педагогічної ради є "Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи" і "Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад". Зокрема в "Положенні про загальноосвітній навчальний заклад" п.60, 61, 62 сказано:

п.60 "Директор загальноосвітнього навчального закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління навчальним закладом".

п.61 "Робота педагогічної ради проводиться відповідно до загальноосвітнього навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох на рік".

п.62 "Педагогічна рада розглядає питання:

-удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

-планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;

-переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

-підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

-морального та матеріального заохочення учнів та працівників закладу;

-притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків.

Головне в роботі педради, особливо під час підготовки – надання методичної допомоги вчителям, вихователям і класним керівникам. Діяльністю педагогічної ради керує директор школи, однак велику організаційну роботу з підготовки рад, з контролю за виконанням рішень веде заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Педагогічна рада школи має забезпечувати два напрями діяльності:

1.Організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи школи, розгляд підсумків роботи школи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу в школі.

2.Науково-педагогічний: науково-педагогічна проблема школи й шляхи її реалізації, обговорення підсумків наукових досліджень, апробацій передового досвіду.

Зміст педагогічних рад

Особливості змісту педагогічних рад представлені їх тематикою, яка охоплює практично всі основні проблеми сучасної педагогіки.

Проблеми освітнього процесу зазвичай формулюються у вигляді короткого тези, що виражає деяке принципове утруднення общепедагогического рівня. В умовах конкретної школи проблема перетворюється в тему, яка і визначає межі її обговорення.

Зміст проблематики педагогічних рад в узагальненому вигляді можна представити такими модулями:

Модуль А. Знання, вміння, навички учнів.

-Зміст освіти: стандарти, програми, спадкоємність, міжпредметні зв'язки.

Форми і методи контролю знань, умінь, навичок.

-Діагностика і попередження відставання у навчанні.

-Формування загальнонавчальних умінь і навичок.

Модуль В. Освітні технології.

-Диференціація та індивідуалізація освітнього процесу.

-Технології на основі реконструкції навчального матеріалу.

-Технології на комунікативній основі.

-Технології на основі вдосконалення управління.

-Колективний спосіб навчання.

-Розвивальне що саморозвивається навчання.

-Альтернативні технології.

-Технології компенсуючого навчання.

Модуль С. Урок.

-Вимоги до сучасного уроку.

-Нетрадиційні форми уроку.

-Активізація діяльності учнів на уроці.

-Урок у розвиваючому навчанні.

-Альтернативні форми навчання.

Модуль Д. Виховання.

-Мета і зміст виховання в сучасних умовах.

-Позакласна робота (додаткова освіта).

-Виховання в процесі навчання.

-Соціалізація дитини в умовах школи.

-Виховна система школи.

-Відстеження вихованості учнів.

Модуль Е. Робота класного керівника.

-Програми виховної роботи.

-Колективні творчі справи (КТС).

-Робота з дітьми з поведінкою, що відхиляється.

-Організація дитячого самоврядування.

-Формування класного колективу.

Модуль Ф. Розвиток школи (управління).

-Програма розвитку школи.

-Робота школи в режимі розвитку, педагогічний експеримент.

-Освоєння сучасних освітніх технологій.

-Оптимізація навчально-виховного процесу.

-Демократизація шкільного життя.

Модуль Г. Учень.

-Особистість учня, модель випускника.

-Соціальний захист дітей.

-Захист учня від педагогічних крайнощів.

-Здоров'я школярів.

Психолого - педагогічна діагностика особистості школяра.

-Адаптаційна педагогіка.

Модуль Н. Учитель.

-Особистість вчителя.

-Гуманізація відносин учасників педагогічного процесу.

-Особистісний підхід, вчення без примусу.

-Педагогічна майстерність.

-Творча лабораторія вчителя.

Модуль Дж. Батьки (сім'я, соціум).

-Сімейне виховання сьогодні.

-Соціальний захист і реабілітація дітей.

-Робота школи з батьками.

-Інтеграція виховних зусиль школи, сім'ї і суспільства.

-Соціальна педагогіка, педагогізації соціуму.

Модуль К. Сучасні напрями модернізації освіти.

-Організація предпрофільной підготовки та профільного навчання.

-Організація мережної взаємодії базової школи та шкіл округу.

- Участь у конкурсах ПНПО.

- Участь в КПМО

  У живому освітньому процесі всі ці проблеми знаходяться у взаємодії, в русі, змінюються, проявляючись то найбільш гостро, то, відсуваючись на задній план.Цим процесом керують адміністрація та методична служба школи за допомогою нарад, семінарів, лекцій, відвідувань уроків, індивідуальних бесід з вчителями.Найважливішим засобом управління, регулювання і вирішення виникаючих проблем виступає педагогічна рада.

Він визначає шляхи та засоби їх вирішення, дає рекомендації на тривалий термін, таким чином, керуючи рівнем і результатами освітнього процесу. Як відомо, мистецтво управління полягає і в тому, щоб попередити багато проблем, згладити їх гостроту.

Конкретна тема, що встає перед школою, розкривається, трансформується в порядок денний педагогічної ради

Формулювання теми і обговорюваних питань в оголошенні про порядок денний повинні бути проблемними, лаконічними, доступними, виразними і емоційними.

Орієнтований перелік питань, які можна розглядати на засіданні педагогічної ради школи