Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тхт_158.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

5.4 Розрахунок демпфірування коливань

У ресорному підвішуванні тепловозів демпфірування (гасіння коливань) здійснюється за допомогою гасників сухого тертя (фрикційних), або листових ресор. В окремих випадках використовуються гідравлічні гасники, які ненадійно працюють у буксовій ступені через дію на них ударних (імпульсних) навантажень. Тому гідрогасники частіше використовуються в другій ступені ресорного підвішування (ТЕП70), в якій від дії ударних навантажень вони захищені пружністю буксової ступені підвішування.

У дослідній експлуатації використовуються пневматичні гасники, робочим тілом яких є стиснуте повітря. Такі гасники надійно працюють в обох ступенях ресорного підвішування.

Демпфіруючий вплив на систему мають гумові амортизатори, у яких є внутрішнє тертя.

Демпфірування в ресорному підвішуванні прийнято вважати задовільним, якщо робота тертя, утворена демпферами, складає 3-6% роботи пружних сил підвішування в цілому. Ця величина носить назву коефіцієнта відносного тертя.

Робота пружних сил підвішування візка

, (5.39)

де статичний прогин підвішування, ;

жорсткість підвішування візка, ;

величина відхилення рами візка при коливаннях (динамічний прогин).

При розрахунках слід задатись величиною динамічного прогину

.

Робота сил тертя в підвішуванні візка, яка утворена фрикційними гасниками, Дж

, (5.40)

де сила тертя одного гасника, кН,

кН; число гасників ( ).

Коефіцієнт відносного тертя

За необхідності слід збільшити силу тертя, яка утворена фрикційним демпфером.

Робота сил в’язкого тертя гідрогасників візка, Дж,

, (5.41)

де сумарний коефіцієнт опору гасників візка, ,

, (5.42)

де коефіцієнт відносного демпфірування рекомендує значення );

критичний коефіцієнт опору, при якому коливання практично відсутні, ,

, (5.43)

де жорсткість підвішування візка, кН/мм;

вага підресореного вантажу, кН.

Коефіцієнт відносного тертя ресорного підвішування візка з листовими ресорами визначається за формулою

, (5.44)

де коефіцієнт відносного тертя листової ресори;

- кількість листових ресор у візку;

частина навантаження на кожну ресору.

Частина навантаження на листову ресору при збалансованому підвішуванні тривісного візка .

У візка є чотири листових ресори: .

Коефіцієнт відносного тертя ресори

, (5.45)

де коефіцієнт тертя між листами ресори; приймаємо в умовах недостатнього змащення рівним 0,4;

товщина листа, мм;

довжина ресори, мм;

загальна кількість листів у ресори.

Розміри листової ресори визначені або прийняті вище.

6 Вписування локомотива в криву

6.1 Геометричне вписування методом параболічної діаграми

Щоб забезпечувати рух локомотива по кривій ділянці шляху, доводиться враховувати особливості такого руху як при укладанні рейок, так і при конструюванні локомотивного екіпажа. При великій жорсткій базі локомотива може відбутися заклинювання гребенів бандажів у середині рейкової колії кривих малого радіуса. Для того щоб цього не сталося, криві малого радіуса укладають зі збільшеною шириною колії.

Для полегшення вписування локомотивного екіпажа в криві малого радіуса застосовують поворотні візки і роблять осьовий розбіг колісних пар.

Для оцінки доцільності застосування заходів, що забезпечують проходження локомотива по кривих, необхідно перш за все розглянути геометричні співвідношення між розмірами рейкової колії і локомотивного екіпажа. Вирішення цих питань становить предмет розрахунків геометричного вписування у криві. При цьому вирішуються такі завдання:

- чи вписується локомотив з даною жорсткою базою в криву заданого радіуса;

- визначається необхідний осьовий розбіг;

- визначається кут набігання колісних пар на зовнішню рейку при найбільшому перекосі екіпажа;

- визначаються максимальні відхилення кінців і середин рам екіпажа відносно рейкового шляху в кривій.

Через відмінності в розмірах кривої, бази екіпажа і зазора в кривій застосування звичайного масштабу для розв’язання задач геометричного вписування графічним способом неможливо. Щоб використовувати графічний метод вписування, доводиться вдаватися до спеціальних прийомів.

Якщо для поперечних і поздовжніх напрямів обрати різні, не пов'язані один з одним масштаби, то коло, що зображує кругову криву рейкової колії, перетворюється в еліпс, який на ділянці, де вписується локомотив (при вершині еліпса), з великим ступенем точності може бути замінений параболою. Цей спосіб вписування називається параболічним.

Порядок вписування:

1 Викреслюється база локомотива в масштабі mX=1/n, при цьому можна прийняти n рівним 25-50.

2 Знаходять ординати рейкових шляхів. Ординати зовнішньої рейки визначають за формулою

, (6.1)

де х - поточні абсциси бази локомотива (креслярські),

R - заданий радіус кривої, мм;

my - масштаб по вертикалі, який зазвичай приймають рівним 1:1 або 1:2.

Для більш точної побудови параболи необхідно брати більше значень х. Розрахунок координат точок параболи зводять у таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 - Розрахунок координат точок параболи

Х

Х1

Х2

Х3

…………

Хn

X2

(Х1)2

(Х2)2

(Х3)2

………….

(Хn)2

y

y1

y2

y3

…………..

yn

За обчисленими значеннями y будують параболу, яка зображує зовнішню рейку (рисунок 6.1).

Зображення внутрішньої рейки буде отримано, якщо параболу зовнішньої рейки зрушити паралельно самій собі уздовж осі y на величину

, (6.2)

де 2σ - сумарний зазор між гребенем бандажа і рейкою на прямій ділянці колії, мм;

Δ - розширення рейкової колії в кривій, мм.

Рисунок 6.1 - Вписування тепловоза в криву параболічним методом

Схема екіпажа зображується в масштабі mX так, щоб поздовжня вісь кузова була паралельна осі Ох.

При mX і будь-якому mY стріла у вертикальному напрямку буде в натуральну величину.

При параболічному методі всі зазори і відхилення повинні вимірюватися тільки вертикально. Кути зображуються у спотвореному вигляді і визначаються з виразу

(6.3)

При геометричному вписуванні досліджуються такі положення екіпажа:

-положення притиснення до зовнішньої рейки (установлення по хорді або динамічне);

-положення найбільшого перекосу;

-притиснення до внутрішньої рейки;

-проміжне положення;

При всіх досліджених положеннях визначаються:

-потрібні розбіги колісних пар;

-величини зазорів між гребенем бандажа та рейкою;

-кути набігання колісних пар;

-кути між осями кузова та візків.