Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ганна Попович Соціальна робота в Україні і за рубежем.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
346 Кб
Скачать
☆

Соціальна допомогавдавніхсуспільствах

  • Прояви соціальної допомоги у Вавілоні, Давньому Єгип- ті, Давньому Китаї, Греції таРимі.

  • Система допомоги в давніх іудейських та перших хри- стиянськихобщинах.

  • Общинні принципи життєдіяльності і язичницький сві- тогляд як основа взаємодопомоги у давніхслов'ян.

  • Основні форми допомоги у давніхслов'ян.

Урезультатіархеологічнихрозкопокі антропологічних дослі-дженьвченіприйшли довисновку,що в давніх суспільствахза-стосування примітивних засобів праці іпобутузмушувало людейжитиі діяти як єдинеціле,ділячипорівну засобиіснування, про-являючи такимчиномтурботу проближнього.

Спробавизначити і описати формисуспільноїдопомогиудав-ніхсуспільствах єдоситьскладною.Ці суспільства настількиріз-номанітнізачасоміснування і географією, що звести проявисоці-альної підтримки доєдиногоцілогонеможливо. Однак короткийоглядспособуїх функціонуваннящодосоціальноїдопомогидозво-ляєпродемонструвати, що в питанняхсуспільноїдопомоги,як і віншихсферах,кожне суспільство організовуєтьсявідповіднодосвогоспособужиття,своєїрелігії, етики, соціально-моральнихцінностей,демографічних,економічнихіполітичнихреалій.

Наголошуючина значнійдоліумовності,в античностіможнавиділити два типисоціальногофункціонування тадопомогибід-нимі слабким. Зодногобоку,допомогабазується на релігійних іморальних приписах, які роблять її обов'язковою. Зіншого,істо-рики знаходять в них елементисоціальногозаконодавства ісоці-альноїполітикив тіймірі,щорелігійніобов'язки передбачали по-слідовніпрогресивнізобов'язаннядопомогизнедоленим (десятина,податок,гостинність).

УВавілоніцар Хаммурапі ще уIIтисячолітті до Різдва Хри-стовоговписав принципидопомогиусвійкодекс, якийстановить

7

найдревніше зібраннявідомихнамзаконів. Уних,зокрема, відо-бражена заборонаборговогорабства і замінайоговідробітками.Вказано, що в часи випробувань і труднощівлюдиповиннідопо-магатиодинодному.

Постійноюдіяльністю, спрямованою на надання соціальних по-слуг населенню, у давнійдержавіВавілонзаймались і культовіхрами.Підїхопікупотрапляли різні категорії населення: військо-вополонені,подарованіабокуплені раби, незаконнонароджені. Уголоднічаси діти збіднихсімейвіддавалися у храми,щобвижи-ви.Здійснюючисоціальнудопомогу,храми отримували підтримкушироких верств населення і перетворювалися в значну соціальну і політичнусилу[25,41].

УДавньому Єгипті(2700-2200 р. до н.є.)турботапрочленівсуспільствапроявляласяперш за все в інтересах збереженнятрудових ресурсів. Цебулапрерогативадержави,зацікавленої впідтримці життєвого рівня людей,зайнятихна суспільнихробо-тах— будівництві каналів, пірамід,гробницьі храмів. Немало-важним фактором буланеобхідністьпопередженняголоднихбун-тів, якізагрожувалистабільностідержави.Для реалізації цихза-вданьдержаваДавньогоЄгипту застосовувала методи централі-зованогопланування виробництва і розподілу продуктівхарчу-вання серед різнихрегіонів,а таксж певнуміграційнуполітику.

ПодібнуситуаціюпрослідковуютьівДавньомуКитаї,деурядще в Іст.до н. є. розробивосновисвоєї соціальноїполітики. Вумовах надзвичайних ситуаційвонавключала всебетриосновніелементи:

  • безплатний(абоза мінімальну плату) розподілзерна;

  • використаннявсіхпустуючих площдлязасіву безплатнимзерном;

  • переселенняголодаючихублагополучні регіоникраїни.

Такаполітика свідчить про відповідальність урядів за своїхлюдей,хочаі проводиласьвоналише в періоди надзвичайних си-туацій.

Зіншогобоку існуютьцивілізації, дедопомогабіднимє скорі-шезасобомурегулюванняпроблемполітичногохарактеру.Саметакпобудовані однезаоднимгрецьке, апотімримське античнісуспільства.

УДавпійГреціївизначальним фактором формуванняідейми-лосердяслужило суспільне вихованнягуманності,взаємодопомогиі солідарності.Особливаувага приділялась догляду захворими,

8

вживались заходищодоопікивійськовихінвалідів, яким надава-лись земельні ділянки і призначалась частиназдобичі.Згодомзо-ни разом із сім'ями перебували на державномуутриманні.

З розвитком і ускладненням міст-держав, запровадженнямде-мократичного устроюмінявся інститутблагодійноїдіяльності іоб'єктцієїдіяльності.Допомогау давніхГреціїі Риміоформля-ється в інститут підтримкибідних,піклуванняпровійськових ін-валідів і хворих. Проте із збільшенняммайновоїнерівності, пау-перизації вільнихремісниківі землеробів тількибіднігромадянимали правожитиза рахуноккаізни.Якщоспочатку припаси і гро-ші отримували лишеповноправнігромадяни, тозгодомтака допо-могарозповсюджувалась навсіхвільнихбідняків.Алер.биневходили доцьогочисла, їх право на рівність ідопомогуневизна-валося.

ВантичномуРимівцей періодз'являютьсяодніз першихконцептуальних підходів ДО милосердя. Стоїки, представникиод-,нієї з античних філософських шкіл, шукалийоговприродномупрагненні до самозбереження,якеповиннорозповсюджуватися інаіншихлюдей, навсе людство.'Пронеобхідністьбратського,співчутливогоставлення до рабів і проти гладіаторськихбоїпви-словлювались Сенека, Епіктет, Марк Аврелій[40,18].

Підтримкаосиротілихі покинутих дітей та дітейбіднихроди-чіву Римі здійснювалась на державномурівні.На виховання та-ких дітей використовувались, зокрема, кошти, отримані від здачі в аренду попередньо скуплених маєтків.Одночасноз державноюблагодійністюіснували муніципальна та приватна, створювалисьблагодійнізаклади. ІмператорПлінійМолодшийнарічні доходизмаєтку створив у 97році особливийблагодійнийфонддлябіднихдітей. При імператоріАвгусті(30 р. до н. є. — 14 р. н. є.)булоза-снованонайпершублагодійнуустанову.

УсхіднійРимськійімперіїВасилійВеликийзаснував у370р.уЦезаріїпросторубудову,щовикористовуваласяяк притулок.У ньо-му в різних відділеннях перебувалидіти, вдови,людипохилоговіку,подорожуючі, хворітаінваліди.Спорудженняцього будинкуможнавважатипершоювідомоюнамформоюзакладусоціальноїдопомоги,який є полівалентним усвоїйдіяльності і використовуєспецифічний підхід допроблемокремихкатегорійнаселення.

Поряд зцимдані зісторіїДавньогоСвіту дозволяють дослід-никам зробитивисновок,що восновномусоціальнадопомогацьо-го періодуносилапрагматичнийхарактер.Рівний розподілблаг

9

служив елементом виживання суспільства ійогосолідарності.

«Вонабулавідображеннямпотребисуспільства у забезпеченнійог.»трудовими ресурсами, пом'ягшенні наслідків соціальнихза-ворушень, які приносять суспільству розруху ілюдськіжертвитазаважаютьстабільному розвиткуекономіки,атакожпотребивоб'єднанні суспільства навколодержавиі урядудляїї зміцнення ідлязахисту національнихінтересів»[24,42]*.

Вокремих випадках,особливоувиборчий період,допомогауДавньомуРиміви сористовувалась як засібзаручитисяпідтрим-кою клієнтури.Римськікосули, а пізніше й імператори ухвалюва-липевніактисоціальноїполітики — ліквідаціюборгів,розподілземліабозабезпечення«хлібаі розваг», яких вимагав народ,щобзробитийогозалежниміпокірним,щобгарантуватисобівиборчуі комерційнуклієнтуру.

Ідеїмилосердя ідопомогине малиоднозначноїпідтримки. На-приклад, Гораційвисміювавбідність,Плавт висловлювавсяпротиподаннямилостині,оскількивонане вирішуєосновноїпроблеми

— не знищуєджерелобідності,а лише продовжує злиденне існу-вання бідняка[40,19].

З виникненнямкласовогосуспільства іпоявоюдревніх цивілі-зацій поняттягуманності,людяності, милосердянаповнюютьсяновимзмістом,входять до моральнихкодексіввсіхрелігій. Самеіз виникненнямспочаткунаціональних, апотімсвітових релігійтурботапробіднихі хворих,опікасиріт таіншіпроявигуманно-стістали розглядатися як обов'язковірелігійнівчинки.

Важливемісцеу розвиткусоціальноїдопомогиісторики відво-дятьіудейському суспільству.Воностворилоцілусистему під-тримки, засновану на альтруїзмі,любовідоближнього.Послідов-никиіудаїзмустворювалиспеціальніблагодійнікаси.Джереламиїх поповнення служили: податки на членівобщин,пожертвуван-ня, спадщини, заповіти наблагодійність,штрафи,оренднаплатаза користуваннямайном общини.Зібранікоштийшли на підтрим-кубідних,які стояли наоблікув таких касах, атакожна викупполонених,створення спеціальних столових длябідних.

Соціальнадопомогав іудейській культурі визначалатакожобов'язок кожноїлюдинитрудитися,щобнебутинідлякоготя-гарем. Ці християнськіцінностівідрізнялися від настанов давніхгреків і давніх римлян.Давнігреки вважали, що трудитисяпо-

*Тутідаліперекладавтора.

10

виннітільки раби, адляримлян цебулонижчегідностіблагород-ногожителяміста.

Однієюзформблагодійностіудавніхєвреївбулапрактика про-щенняборгів,розриванняборговихзобов'язань. Цеповторювалосьвкожен Великийювілейнийрік (раз в 50p.).Важливоючастиноюсинагогальногобогослужіннябув збір пожертвуваньдлябідних.

У Давньому Єрусалимі вдови таіншімалоімущікатегорії насе-лення безкоштовно отримували їжу. Не тільки філософією, а йконкретноюпрактикою християнствабулагостинність,турботапрочужинців. Законодавчо встановлені податки не дозволялизо-середити велике багатство небагатьом людям, вели до перерозпо-ділу прибутків середнужденних.

Ідеологія перших християнськихобщинна змінувимогамзако-ну і громадянських традицій приносить духовність. Першіхри-стияни вкладали в поняття«милосердя»зміст прощення ідіяль-ноїлюбові.Кожнаобщинавиступала як окремий орган піклуван-ня,який черезсвоїх членів організовував відвідування ідопомогувдомадляубогихі хворих.«Першіхристияни роздавалихлібпо-требуючим, приймаливигнанців,якірятувалисявтечею, незапи-туючи, звідкивониз'явилися,не цікавлячись їх національністю,соціальним станом іповедінкою.Відносинидружби і братськоїлюбові,якілежаливоснові відносинперших християн, сприялизміцненнюобщин,які переслідувалися адміністрацією цезарів»[40,21].

Апологетихристиянства писалипроіснування у християнспе-ціальнихкас,в якікоженвіруючийувизначенийденьмісяцяробивдобровільносвійвнесок.Цікоштивитрачались напідтримкуіпохо-ваннябідних,наданнядопомогисиротам,людямпохилоговіку,по-терпілимвід кораблекрушіння, засланим на рудники,ув'язненим.

Переслідуваніримською владою,перші християнськіобщинизбиралигрошінадопомогухворим і ув'язненим. Служіннялюдинісприймалось як служінняБогу.-.Аджезгіднозбіблейськимвчен-ням аутсайдери суспільства (прокажені, представникиіншоївіри,проститутки таіншімаргинальнігрупи)розглядались як такі, щопотребуютьособливої любовіі турботи. Благодійність, самовіддачаслужили іспособомочищеннявідгріхів.УжедосерединиIIст.н. е.благодійністьнабуваєорганізованихформ у виглядіпожертвувань.

Зчасомкількість прихильників християнства, в тому числісеред імущих верств населення, зростала. Мінялося і ставлення збокуправителів Римськоїімперії,в межах якої християнствопе-

11

реважно розвивалося у перші чотири століттясвогоіснування.У

311 p.,коливРиміправив імператор Костянтин, християнствосталоофіційнодозволеною, а до кінця IVст.—пануючоюрелі-гією.Доцьогочасуобщиниоб'єдналися у єдину організацію —церкву, якауправляласяєпископами. Зібрання єпископів, якіотрималиназвувселенськихсоборів,досить часто вирішували нетільки внутріцерковні справи, а й питаннядопомогипотребуючим.Так, вселенськийсобор437р. в Халкідонізобов'язавєпископівприділяти увагувдовамісиротам.

У1100р. Римська церква видалаDecretum— збірканонічнихзаконів з теорії і практики благодійництва.Йоговважаютьоднієюз перших теоретичних настанов у галузісуспільноїдопомоги [74,10].Становлення релігій впливало насоціальнівідносини,в томучислій ті, що регулюють, наприклад, стосунки між багатими ібіднимив конкретному суспільстві.Проголошуючи гідністьлюд-ськоїособи— без дискримінації раси, віри,соціальногостатусу,визначаючипозицію щодопригнічених, нужденних істражда-ючих,християнство принесло ґрунтовнуреволюціюусоціальнівідносини,надавшидопомозіближньомуновогозмісту. Активнепроповідування християнськихідейзгодомвтілилося в благодій-ність, яку поряд з державноюдопомогоюпотребуючимвідносятьдо історичних передумовсоціальноїроботи.

Отже, в давньому суспільстві допомога ініціюваласявладоюіздійснюваласячерез державніаборелігійніінститути, які виходи-ли з почуття відповідальності за своїх громадян і засвоюпаству.Прицьомудляформування політики і практикисоціальноїдопо-могинебувобов'язковимвисокийрівеньекономічногорозвитку.Фінансовоюосновоюслужили різні форми податківабоцерковнихзборів. Для багатьохкраїнДавньогоСвіту середіншихсуспільнихцінностейхарактерноюбула доброчинність,готовністьнадати до-помогу ближньому ще дотого,як занеюзвернуться.

Людствопройшлодовгийшлях, перш ніж визначило не тількифілософію підтримки різних категорій клієнтів, а й принципи та технікузахистуособистостів різних ситуаціях. Перше виділеннятакогоявища,якдопомога,М. В. Фірсоввідноситьдозародженняу давнійГреціїпоняття «філантропія».«Цебулопов'язано з тим,що людство, накопичившипевнийдуховнийдосвід,середіншихсферсвогоіснуванняпочинаєвиділятиособливусферу,депрояв-ляютьсяйогодружні почуття,афекти,моральнізв'язкий від-носини»[74,29].

12

Передумовисуспільноїдопомогиу давніхслов'янсягають сво- їм корінням впервіснообщиннийлад, в первісний колективізм. Цепідтверджується даними багатьох наук:історії,археології, антро-пології,філософії.Взаємодопомога,підтримка, проявгуманностібулипритаманні людям, якіжиливродоплемінномусуспільстві.Визначальним фактором такогопроцесу були,перш за все,уморижиттяіпобуту.

Уцьомузв'язкудослідникисоціальноїісторіїслов'янокрімро-довогоспособужиттявідмічаютьі заняттяземлеробством,скотар-ством,ремісництвом.Самеродовівідносини,якзауважуєМ. В.Фір-сов,до виникнення«класовогосуспільствабулинайважливішимохоронниммеханізмом, факторометнічноїідентифікації і соціалі-заціїіндивіда»[73,29].Рід зберігав верховну владу на землю, ви-ступав регуляторомсімейно-шлюбних відносин,виконувавфунк-ціївзаємодопомоги,фзаємовідповідальності і захисту. Візантій-ський історик і релігійний діячПрокопійКесарійський у VIст.писав, що словяни «...з давніхчарівживуть так,що порядкує гро-мада, ідлятого всісправи, щасливі чи лихі, йдуть догромади..»

{60,34].Філософіюхолізму(цілісності),якабазуваласьнаобщин-них принципах життєдіяльності,доповнювавязичницький світо-гляд. Такимчином,архаїчна формадопомогиу слов'янформува-лась як відчуття«належностідоцілого»—людськоїспільноти,природи,космосу.Побудованана цих принципахдопомогаівза-ємодопомогау давніх слов'ян мала такіосновніформи:

  • культові;

  • общинно-родові;

  • господарські.

У першій із них модельдопомогитіснопов'язанаіз міфологіч-нимсвітомдавніх слов'ян —оберегами,волхвами, язичницькимибогами.У ситуаціяхекономічної]соціальноїчиособистісноїкризисамевонивиконувалиохороннуроль. Політеїстичне віруваннядавніх слов'ян не передбачало культовихспоруд,священиків. По-середниками міжлюдиноюі надприродними силами були знахарі,волхви, кудесники,відуни,ворожбити, зілійники таін.Якщообе-региіволхвинадавали ірреальнупідтримку,то до жреців, чарсдіїв,віщунівзвертались,щобвирішити конкретніжиттєвіпроблеми.

З оформленням інституту релігійних свят виникають братчини (мирщини, зсипки),підчасякихжителіодногоабокількох посе-лень виділяли певнудолюпродуктів насуспільніпотреби. Деслужилосвоєрідним механізмомперерозподілу матеріальних("лаг.

13

Подібнуроль відігравали і родові обряди —похорони,дніпам'яті,погребальні змагання, колиродиміпомерлогоорганізовувалитри-зну,милостинюнатуральнимипродуктами.

Наступний,общинно-родовий рівеньдопомогиізахиступо-в'язанийізродом,сім'єю, поселенням. Самевонипідтримувалинайменш захищених членів спільноти, доякихвідносилися людипохилоговіку, жінки, діти, що немоглибути активними учасни-ками трудового і колективногожиття.До варіантів їх підтримкивідлосять: виділення землі, приймацтво,почерговеутримання,да-рообмін,призначення«громадських»родичів, піклування про«ви-хованців»,«годованців»,вдів.

Господарськіформи допомогиіснували переважнодлявза-ємодопомогиу вирішенні господарськихпроблемприекстре-мальних ситуаціях — пожарах, повенях,падежаххудоби,захво-рюваннях працездатних членів родини. До різновидностейцієїформиналежалитолоки, складчини, супряга. Їх розглядають яксвоєрідний розвиток колективноїдопомоги,коли вонанадаваласьне окремим індивідам, а сім'ї,общині,ціломуроду.

Співставляючи внутріродовівідносинислов'ян і давніх герман-ських та литовських народів, які в той час вели переважно войов- ничийспосібжиттяі,сповідуючикульт фізичної сили, позбавля-лисявід слабких і хворих, дослідникиісторіїсоціальноїдопомогиВ. П.Мельниковта О. І.Холостовапосилаютьсяна С. М. Соловйо-ва,якийвідзначав:«Цізвичаї малимісцеу племенвойовничих,які не терпіли поміж себе людей зайвих, слабих, скалічених, щонемоглинадатидопомогуувійні,захистити родичів,помститизаїх кривди; у племен, якіжилив країніубогій,намагання уберегтивідголодноїсмертідорослихзаставляло жертвуватинемовлята-ми»[35,7].

Отже,спосібжиттяформувавхарактервзаємовідносин і мо-ральнінорми поведінкикожногонароду. Зокрема, у слов'янокріммирних видівзанять,географічних і природньо-кліматичнихумовпроживання значний вплив на формуваннясоціальноїдопомогисправило триваліше існування (упорівнянніз народами ЗахідноїЄвропи)родовогоустрою суспільнихвідносин.

Такимчином,народжена в давні віки архаїчна модельдопомо-ги формуєсвоюідеологію,своїсуб'єкти і об'єкти таціннісністе-реотипи поведінки, які в наступнихісторичнихепохах будуть від-творюватися і розвиватися в залежності відсоціально-економічноїі соціокультурної ситуації окремихдержав.

14