2. Розчленування України.

Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття "Україна",розчленувавши її територію на адміністративні райони:

" дистрикт Галичина"- Львівська,Дрогобицька,Станіславська і Тернопільська обл.(без пн. районів))- підпорядковувався так званому Польському(Варшавському) генерал-губернаторству.

рейхскомісаріат "Україна"- Рівненська,Волинська,Кам'янець-Подільська,Житомирська,пн.

райони Миколаївської,Київська,Полтавська,Дніпропетровська,пн. райони Криму та пд. р-ни Білорусії. Його центр м. Рівне.

• військова адміністрація - сх. р-ни України(Чернігівщина,Сумщина. Харківщина,Донбас) до узбережжя Азовського моря і пд. Кримського п-ва.

• "ТранснІстрія "(нова румунська провінція) - територія Одеської,Чернівецької,пд. р-нів Вінницької і зх. р-нів Миколаївської обл..

• Закарпаття з 1939р. залишалося під владою Угорщини.

3. Нацистський "новий порядок".

Розчленування України стало однією із складових політики "нового порядку",мета якої було перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси.Українські землі,як найбільш родючі,мали стати джерелом постачання продукції та сировини для "нової Європи". Народи,які населяли окуповані території,підлягали знищенню або виселенню. Та частина, що виживе, перетворювалась на рабів. Після війни планувалось переселення на укр. Землі 8 млн. нім. Колоністів.

У вересні 1941 р. Гітлер призначив на посаду рейхскомісара України Е.Коха. "Новий порядок" складався з 3 систем:

- масового знищення людей;

- пограбування:

- експлуатації людських і матеріальних ресурсів. Особливістю німецького «нового порядку» був тоталітарний терор. Із цією метою було створено систему каральних органів:

• державну таємну поліцію (гестапо);

• збройні формування служби безпеки(СД);

• озброєні загони Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини(СС).

На територіях,окупованих нацистами,було знищено мільйони мирних жителів. Розстрілу підлягали 50% євреїв і 50% українців,росіян та інші. Найбільші місця загибелі мирних жителів.

• Бабин Яр у Києві(від 100 до 150 тис. осіб);

• Дробицький Яр у Харкові(30 тис. осіб);

• Доманівка і Богданівка на Одещині(< 50 тис. осіб).

Загалом на території України під час окупації знищено 3,9 млн.мирних

жителів і «2млн.військовополоненних.

Засобом знищення населення мав стати голод.

Крім знищень окупанти проводили ідеологічну обробку населення (агітація і

пропаганда), мета якої - нейтралізувати наслідки ідеологічної діяльності

сталінського режиму,підірвати волю до опору, розпалити національну ворожнечу.

Увесь час окупації в містах і селах діяла комендантська, година. За її порушення мирних жителів розстрілювали на місці. Магазини,ресторани,перукарні обслуговували тільки окупантів. Населенню міста заборонялося користуватися залізничним і комунальним транспортом,електрикою,телеграфом,поштою.

Скрізь оголошення «Тільки для німців","Українцям вхід заборонено".

Фашисти не знищували колгоспи і радгоспи. 85% постачання Німеччини

продуктами з окупованих радянських територій здійснювалося за рахунок

України.

Серед інших заходів "нового порядку "були:

• примусова мобілізація робочої сили до Німеччини;

• тотальне привласнення культурних цінностей УРСР. Грабувались музеї, картинні галереї, бібліотеки, храми.