- •Сутність та механізм функціонування нової депозитарної системи України
- •4.1. Особливості початкового етапу реформування
- •4.2. Основні функції та повноваження Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ
- •4.3. Діяльність учасників депозитарної системи України в пореформений період
- •4. 1. Показники діяльності депозитарної системи України
- •4.2. Кількість клієнтів та випусків цп, які обслуговуються Центральним депозитарієм України (пат «нду»)
4.2. Основні функції та повноваження Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ
Згідно Закону України «Про депозитарну систему України» (Стаття 3) в Україні можуть провадитися такі види депозитарної діяльності:
1) депозитарна діяльність Центрального депозитарію;
2) депозитарна діяльність Національного банку України;
3) депозитарна діяльність депозитарної установи;
4) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;
5) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.
Формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів забезпечує Центральний депозитарій.
Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної вказаним Законом.
В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій. Центральний депозитарій – юридична особа, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про депозитарну систему України». Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації НКЦПФР в установленому порядку Правил Центрального депозитарію.
Акціонерами Центрального депозитарію може бути держава, Національний банк України, учасники фондового ринку, центральні депозитарії інших країн, міжнародні депозитарно-клірингові установи, а також міжнародні фінансові організації, членами яких є Україна.
У статутному капіталі Центрального депозитарію частка:
одного акціонера разом з пов’язаними особами повинна становити не більш як 5 відсотків;
центрального депозитарію інших країн, міжнародної депозитарно-клірингової установи або міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна, повинна становити не більш як 25 відсотків;
держави разом з Національним банком України повинна становити не менш як 25 відсотків плюс одна акція. Орган управління державною часткою в статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний депозитарій не відповідає за зобов’язаннями акціонерів та клієнтів. До Центрального депозитарію та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами або клієнтами протиправних дій.
В свою чергу акціонери не відповідають за зобов’язаннями Центрального депозитарію. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Центральним депозитарієм або іншими акціонерами.
Центральний депозитарій з метою забезпечення виконання покладених на нього функцій за погодженням з НКЦПФР може виступати засновником та бути учасником (акціонером) юридичних осіб. Центральному депозитарію забороняється виступати засновником та бути учасником (акціонером) професійних учасників фондового ринку та юридичних осіб, організаційно-правова форма яких передбачає повну майнову відповідальність засновника (учасника).
Порядок обчислення нормативу адекватності капіталу Центрального депозитарію, мінімальний розмір регулятивного капіталу Центрального депозитарію, інші обмеження його діяльності визначаються НКЦПФР.
Порядок надання Центральним депозитарієм послуг, пов’язаних із провадженням депозитарної діяльності, проведення ним операцій у системі депозитарного обліку, здійснення Центральним депозитарієм контролю за депозитарними установами, порядок укладення депозитарного договору між депозитарієм та депозитарними установами визначаються Правилами Центрального депозитарію, які реєструються в НКЦПФР.
Мінімальний розмір статутного капіталу Центрального депозитарію повинен бути в розмірі не менш як 100 мільйонів гривень.
Центральний депозитарій повинен мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, відповідне приміщення.
Програмно-технічні засоби Центрального депозитарію повинні відповідати характеру і обсягу здійснюваних ним операцій, а також забезпечувати його безперебійну діяльність. Центральний депозитарій повинен мати основний і резервний комплекси програмно-технічних засобів. При цьому технічні засоби повинні належати Центральному депозитарію на праві власності.
До виключної компетенції Центрального депозитарію належать:
1) зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;
2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;
3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
4) здійснення нумерації (кодифікації) цінних паперів відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);
5) складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
6) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;
7) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Розрахунковому центрі, для їх подальшого переказу отримувачам;
8) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, клірингових установ та Розрахункового центру;
9) ведення рахунка в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринку цінних паперів чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством;
10) встановлення єдиних уніфікованих правил (стандартів) відображення та передачі інформації щодо обліку та обігу цінних паперів, обслуговування корпоративних дій емітентів та іншої інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку;
11) впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності;
12) здійснення контролю за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом.
Центральний депозитарій може надавати послуги емітенту з організації та проведення загальних зборів акціонерів.
Центральний депозитарій може здійснювати окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, отриманої у порядку, визначеному Національним банком України та здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом.
Максимальні та мінімальні розміри тарифів на оплату послуг Центрального депозитарію можуть встановлюватися Центральним депозитарієм за погодженням з НКЦПФР та Антимонопольним комітетом України.
Центральний депозитарій зобов’язаний у порядку та строки, що встановлені НКЦПФР, оприлюднювати результати своєї діяльності та структуру власності. Центральний депозитарій звітує щороку про результати своєї діяльності на засіданні НКЦПФР в установленому нею порядку, а також подає інформацію про укладені кореспондентські договори з депозитаріями-кореспондентами.
Центральний депозитарій зобов’язаний проводити щорічний аудит своєї діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту відповідно до вимог, встановлених НКЦПФР.
Для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів, у тому числі за тими цінними паперами, які розміщені та обертаються за межами України, чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій Центральний депозитарій відкриває грошовий рахунок у Розрахунковому центрі. На такі кошти не може бути звернено стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.
Для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунку Центрального депозитарію у міжнародних депозитарно-клірингових установах, або для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунках у цінних паперах іноземних депозитарно-клірингових установах в Центральному депозитарії, Центральний депозитарій може відкривати рахунки в іноземних фінансових установах на підставі генеральної валютної ліцензії. У таких випадках Центральний депозитарій виконує функції агента валютного контролю відповідно до законодавства України.
Органами Центрального депозитарію є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.
З метою забезпечення врахування та захисту інтересів учасників депозитарної системи статутом Центрального депозитарію може бути передбачено створення консультативного органу - Ради учасників депозитарної системи.
Члени наглядової ради Центрального депозитарію обираються загальними зборами акціонерів шляхом кумулятивного голосування.
Ревізійна комісія Центрального депозитарію обирається загальними зборами з числа акціонерів або їх представників в установленому законом порядку.
Голова та члени правління Центрального депозитарію призначаються загальними зборами Центрального депозитарію.
Порядок створення та функціонування Ради учасників депозитарної системи Центрального депозитарію визначається положенням про Раду учасників депозитарної системи, що затверджується загальними зборами Центрального депозитарію.
На засідання наглядової ради та загальних зборів Центрального депозитарію з правом дорадчого голосу можуть запрошуватися представники саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку, представники Розрахункового центру, клірингових установ та фондових бірж.
НКЦПФР прийняла один з ключових документів в рамках депозитарної реформи: 3 жовтня 2013 р. зареєстровані Правила Центрального депозитарію.
Особливе місце в депозитарній системі України займає такий її учасник як Національний банк України.
До виключної компетенції Національного банку України належить здійснення депозитарного обліку державних цінних паперів та облігацій місцевих позик. Особливості провадження Національним банком України депозитарної та клірингової діяльності з державними цінними паперами та облігаціями місцевих позик встановлюються НКЦПФР за погодженням з Національним банком України.
Для забезпечення депозитарного обліку облігацій внутрішніх державних позик України, цільових облігацій внутрішніх державних позик України, казначейських зобов’язань України та облігацій внутрішніх місцевих позик Національний банк України здійснює такі повноваження:
1) зарахування цінних паперів у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;
2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;
3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів;
4) складення реєстрів власників іменних цінних паперів;
5) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;
6) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Національного банку України для їх подальшого переказу отримувачам;
7) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, клірингових установ та Розрахункового центру.
НБУ вже прийняв низку постанов, спрямованих на виконання закону. Так, постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2013 р. № 387 "Про встановлення особливостей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та затвердження Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України" визначено особливості розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, депозитарну та клірингову діяльність щодо яких згідно вимог зазначеного закону провадить Національний банк України.
Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України врегульовує питання діяльності Національного банку України, як депозитарію та депозитарної установи та унормовує повноваження Національного банку України на фондовому ринку у відповідності до норм закону "Про депозитарну систему України", зокрема, встановлює регламент депозитарію Національного банку України, порядок укладання та виконання ним договорів, порядок обслуговування ним операцій за договорами щодо цінних паперів.
Постановою правління Національного банку України від 25 вересня 2013 р. № 386 затверджено Порядок передачі випусків облігацій місцевих позик до Національного банку України, положення якого спрямовані на виконання норм Закону України "Про депозитарну систему України" та забезпечують передачу 12 жовтня 2013 року усіх випусків облігацій місцевих позик бездокументарної форми існування на зберігання та обслуговування до Національного банку України з відкриттям рахунків відповідним емітентам та депозитарним установам.
Постановою правління Національного банку України від 30 вересня 2013 р. № 394 затверджено зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", в частині уточнення (з урахуванням депозитарного обліку облігацій місцевих позик в Національному банку) порядку підтвердження наявності у банку облігацій місцевих позик у разі надання їх в забезпечення за кредитом рефінансування.
Депозитарною установою вважається юридична особа, що утворюється та має функціонувати у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.
Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Законів України «Про депозитарну систему України», "Про акціонерні товариства".
Депозитарна установа має право надавати емітенту додаткові послуги при проведенні загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерного товариства, зокрема, виконувати функції реєстраційної комісії або лічильної комісії, здійснювати для емітента підготовку та надання йому довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління його рахунком у Центральному депозитарії чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.
Депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами.
Для отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи юридична особа повинна мати сплачений коштами статутний капітал у мінімальному розмірі не менш як 7 мільйонів гривень.
У статутному капіталі депозитарної установи частка іншої депозитарної установи, торговця цінними паперами або інституційного інвестора повинна становити не більш як 5 відсотків.
Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу депозитарної установи, а також інші обмеження діяльності депозитарної установи визначаються Комісією, а для депозитарної установи, яка є банком, – НКЦПФР за погодженням з Національним банком України.
Депозитарна установа для провадження депозитарної діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення відповідно до встановлених НКЦПФР вимог.
Депозитарна установа зобов’язана протягом місяця з дня отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності відкрити рахунок у цінних паперах у Центральному депозитарії. Невідкриття такого рахунка в цінних паперах є підставою для анулювання ліцензії.
НКЦПФР може встановлювати додаткові вимоги до депозитарних установ, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.
Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР порядку, встановленому законодавством.
НКЦПФР станом на 16 жовтня 2013 р. видала 298 ліцензій на здійснення діяльності депозитарним установам. А 15 жовтня анульовано ліцензії 351 зберігачеві цінних паперів і 116 реєстраторам, 4 ліцензії на ведення власного реєстру.
Депозитарій-кореспондент – депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів.
Власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи називаються в ситемі депозитарного обліку країни депонентами. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених Законом України «Про депозитарну ситему України».
