- •Інструкційна картка до проведення лабораторних робіт з дисципліни «Генетика людини»
- •Закономірності успадкування якісних ознак при моногібридному схрещуванні. Типи домінування.
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Закономірності успадкування якісних ознак при ди- та полігібридному схрещуваннях.
- •Контрольні питання:
- •Типи взаємодії неалельних генів.
- •Типи успадкування ознак у людини
- •Контрольні питання:
- •Типи успадкування ознак у людини Успадкування груп крові та резус фактора у людиним
- •Хромосомна теорія спадковості. Успадкування ознак зчеплених зі статтю
- •Контрольні питання:
Контрольні питання:
Яке схрещування називається дигібридним?
Дайте визначення третього закону Г.Менделя.
В чому полягає суть третього закону Г.Менделя.
Поясніть поняття гомозиготності і гетерозиготності.
Поясніть поняття домінантності і рецесивності.
Що таке генотип, фенотип?
Яке схрещування називається тригібридним?
Яке схрещування називається полігібридним?
Які хромосоми називаються гомологічними?
Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 при дигібридному схрещуванні?
Яке розщеплення за генотипом має місце в F2 при дигібридному схрещуванні?
Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 при тригібридному схрещуванні?
Яке розщеплення за генотипом має місце в F2 при тригібридному схрещуванні?
Яке розщеплення за генотипом і фенотипом має місце при аналізуючому дигібридному схрещуванні?
Яке розщеплення за генотипом і фенотипом має місце при аналізуючому тригібридному схрещуванні?
В чому полягає суть закону чистоти гамет?
Що називається множинним алелізмом?
Яка кількість фено- і генотипових класів і типів гамет буде проявлятися в гібридів другого покоління при різних схрещуваннях?
Яке значення в гібридологічному аналізі має аналізуюче схрещування?
Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 дигібридного схрещування при неповному домінуванні?
Лабораторна робота 4
Типи взаємодії неалельних генів.
Мета заняття: Вивчення характеру успадкування ознак за різними типами взаємодії неалельних генів, побудова схем схрещування і аналіз наслідків розчеплення за гено- і фенотипами.
Матеріал і обладнання: підручники, посібники, дидактичний матеріал, таблиці.
Методичні вказівки:
Теоретичне обґрунтування. Відомо, що крім явища домінування на одну і ту ж ознаку може впливати два неалельні гени або декілька пар неалельних генів. Тоді має місце більш значне відхилення від числових фенотипових класів у розщепленні. Формування ознак в такому випадку залежить від характеру взаємодії цих генів в процесі розвитку організму. В першому поколінні виникає нова ознака, якої не було у вихідних батьківських форм, і співвідношення фенотипів в F2 буде іншим.
Розрізняють такі основні типи взаємодії неалельних генів: новоутворення, комплементарна дія, епістаз, полімерія, модифікуюча дія генів, криптомерія.
Новоутворення
– це такий тип взаємодії генів, коли
два домінантні гени, кожний з яких
виявляє незалежний специфічний вплив
на розвиток певної ознаки, при взаємодії
зумовлюють розвиток нової ознаки, тобто
новий фенотип утворюється в першому і
другому поколіннях. Розглянемо цей тип
взаємодії неалельних (домінантних)
генів на прикладі успадкування форм
гребенів у курей. Різні породи курей
мають різну форму гребня, а саме: просту
або листоподібну (
),
трояндоподібну
(
),
стручкоподібну або гороховидну (
)
і горіховидну (
).
При схрещуванні курей з трояндоподібним
гребнем і курей з горохоподібним гребнем
потомки в F1
матимуть горіхоподібний гребінь, а в
F2
відбудеться розщеплення:
(RP)
з горіхоподібним гребнем,
(rP)
– з горохоподібним,
(Rp)
– з трояндоподібним гребнем і
(rp)
– з листоподібним, тобто матимемо чотири
фенотипових класів і дев’ять типів
різних генотипів, або відбудеться
розщеплення у співвідношенні: 9 : 3 : 3 : 1
– за фенотипом і 1: 2 : 2 : 4 : 1 : 2 : 1 : 2 : 1 –
за генотипом.
Схема схрещування матиме такий вигляд:
P ♀ x ♂
трояндоподібна горохоподібна
F1
горіхоподібна
P ♀ x ♂
♂ ♀ |
RP |
Rp |
rP |
rp |
RP |
|
|
|
|
Rp |
|
|
|
|
rP |
|
|
|
|
rp |
|
|
|
|
9/16 – (RP) – горіхоподібна
3/16 – (Rp) – трояндоподібна
3/16 – (rP) – горохоподібна
1/16 – (rp) – листоподібна
Комплементарна або доповнююча дія – виникає тільки при наявності в генотипі двох домінантних неалельних генів, кожний з яких самостійно не проявляється, а разом утворюють новий фенотип у потомстві. При цьому потомство F1 фенотип батьків не повторяє, а набуває нового, що пов’язано з доповнюючою дією білків-ферментів домінантних генів.
Наприклад,
при схрещуванні двох різних за генотипом
ліній пахучого гороху з однаковим
фенотипом (білими квітами) гібриди F1
пурпурні, тобто виникає новий фенотип
у потомстві. При схрещуванні F1
між
собою в F2
відбудеться розщеплення у співвідношенні
9 : 7 (
(АВ)
пурпурні, усі інші -
(3/16
Ab;
3/16
aB
і 1/16
ab)
білі).
Схема схрещування має такий вигляд:
P
♀
x
♂
білі білі
F1
пурпурні
P ♀ x ♂
♂ ♀ |
AB |
Ab |
aB |
ab |
AB |
|
|
|
|
Ab |
|
|
|
|
aB |
|
|
|
|
ab |
|
|
|
|
9/16 (AB) – пурпурні
усі інші 7/16 (Ab, aB, ab) – білі
Різновидом
комплементарної дії генів є криптомерія
при
якій гени успадковуються самостійно,
проте кожний з двох домінантних неалельних
генів окремо не викликає ніякого
фенотипового ефекту. Так, при схрещуванні
білих мишей з чорними в
F1
потомки матимуть рудовато сіре
забарвлення, а в F2
розщеплення відбудеться на три фенотипові
класи у співвідношенні:
(АВ)
– рудовато сірі,
(Ав)
– чорні і
(аВ
і
ав)
– альбіноси.
Епістаз – явище домінування одного домінантного гена над іншим домінантним неалельним геном. Ген, який пригнічує дію іншого домінантного неалельного гена, називається епістатичним, а пригнічений – гіпостатичним. Причому кожний окремо ген фенотипово проявляється по-різному. Якщо природно рецесивний ген має властивості епістатичного над іншим неалельним йому геном, то в таких випадках говорять про рецесивний епістаз.
У
коней сіра масть зумовлена домінантним
геном С,
а ворона
В,
причому ген “b
” контролює руду масть. При схрещуванні
сірих коней з вороними в F1
всі
потомки сірі, а в F2
буде три
фенотипові класи, розщеплення відбудеться
у співвідношенні:
(СВ)
– сірі,
(сВ)
– вороні,
(сb)
– руді.
Схема схрещування має такий вигляд:
P
♀
x
♂
сіра ворона
F1
P ♀ x ♂
♂ ♀ |
CB |
Cb |
cB |
cb |
CB |
|
|
|
|
Cb |
|
|
|
|
cB |
|
|
|
|
cb |
|
|
|
|
12 : 3 : 1 12/16 (9 CB і 3 Cb) – сіра
3/16 (сB) – ворона
1/16 (сb) – руда
Полімерія – явище, коли на прояв однієї ознаки впливає багато домінантних генів з різних неалельних локусів. Вони мають рівнозначну, адитивну, сумуючу дію. Чим більше генів впливає на розвиток якої-небудь ознаки, тим краще виражена ця ознака. Такі полімерні гени при написанні схем схрещування позначаються заголовними і строчковими (прописними) літерами з цифровими індексами (А1А1, А2 А2, чи а1 а1 а2 а2 ). За полімерним типом успадковуються, головним чином, кількісні ознаки.
Гени-модифікатори. Частота і ступінь прояву (експресивність і пенетрантність) генів залежить не тільки від умов зовнішнього середовища і різних взаємодій, а й від так званих генів-модифікаторів, які самі не дають фенотипового ефекту, а модифікують прояв інших неалельних “основних” генів.
Завдання 1. Скласти схему комплементарної взаємодії неалельних генів.
Фенотип РР Генотип РР Гамети Р Генотип F1 Фенотип F1 Генотип РРF1 Гамети Р |
|
♀ ♂ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розщеплення в F2:
Завдання 2.Скласти схему взаємодії неалельних генів за типом криптомерії.
Фенотип РР Генотип РР Гамети Р Генотип F1 Фенотип F1 Генотип РРF1 Гамети Р |
|
♀ ♂ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розщеплення в F2:
Завдання 3. Скласти схему взаємодії неалельних генів за типом новоутворення.
Фенотип РР Генотип РР Гамети Р Генотип F1 Фенотип F1 Генотип РРF1 Гамети Р |
|
♀ ♂ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розщеплення в F2:
Завдання 4. Скласти схему епістатичної взаємодії неалельних генів.
Фенотип РР Генотип РР Гамети Р Генотип F1 Фенотип F1 Генотип РРF1 Гамети Р |
|
♀ ♂ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розщеплення в F2:
Завдання 5. Скласти схему полімерного типу взаємодії неалельних генів
Фенотип РР Генотип РР Гамети Р Генотип F1 Фенотип F1 Генотип РРF1 Гамети Р |
|
♀ ♂ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розщеплення в F2:
Завдання 6. Охарактеризуйте ефект положення та модифікуючу дію генів
Завдання 7. Виконати задачі за вказівкою викладача.
Задача
1.
У
курей забарвлення пір’я обумовлене
наявністю домінантного гена (С),
рецесивна алель якого (с)
обумовлює біле забарвлення. Другий ген,
незалежний від першого, в домінантному
стані (І)
приглушує забарвлення, при генотипі
(і)
забарвлення
проявляється. Особа
була схрещена з особою
.
Яке буде співвідношення різних типів
забарвлення в потомстві?
Задача 2. У курей порід російська біла, леггорн, мінорка, плімутрок генотип зумовлює розвиток листовидної форми гребня, генотип – розвиток гороховидної форми гребня, генотип – трояндоподібної, генотип – горіховидної форми гребня. Півень з горіховидною формою гребня схрещувався з курками, які також мали горіховидну форму гребня. Які фенотипи і генотипи у нащадків від цього схрещування?
Задача
3.
У
курей фактор трояндоподібного гребня
при взаємодії з фактором гороховидного
гребня викликає проявлення горіховидної
форми гребня. Які гребні будуть у нащадків
від схрещування особин з такими
генотипами:
?
ВИСНОВКИ:
