Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛР_ГЕНЕТ_людиниЗФН.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
572 Кб
Скачать
☆

Контрольні питання:

  1. Яке схрещування називається дигібридним?

  2. Дайте визначення третього закону Г.Менделя.

  3. В чому полягає суть третього закону Г.Менделя.

  4. Поясніть поняття гомозиготності і гетерозиготності.

  5. Поясніть поняття домінантності і рецесивності.

  6. Що таке генотип, фенотип?

  7. Яке схрещування називається тригібридним?

  8. Яке схрещування називається полігібридним?

  9. Які хромосоми називаються гомологічними?

  10. Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 при дигібридному схрещуванні?

  11. Яке розщеплення за генотипом має місце в F2 при дигібридному схрещуванні?

  12. Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 при тригібридному схрещуванні?

  13. Яке розщеплення за генотипом має місце в F2 при тригібридному схрещуванні?

  14. Яке розщеплення за генотипом і фенотипом має місце при аналізуючому дигібридному схрещуванні?

  15. Яке розщеплення за генотипом і фенотипом має місце при аналізуючому тригібридному схрещуванні?

  16. В чому полягає суть закону чистоти гамет?

  17. Що називається множинним алелізмом?

  18. Яка кількість фено- і генотипових класів і типів гамет буде проявлятися в гібридів другого покоління при різних схрещуваннях?

  19. Яке значення в гібридологічному аналізі має аналізуюче схрещування?

  20. Яке розщеплення за фенотипом має місце в F2 дигібридного схрещування при неповному домінуванні?

Лабораторна робота 4

Типи взаємодії неалельних генів.

Мета заняття: Вивчення характеру успадкування ознак за різними типами взаємодії неалельних генів, побудова схем схрещування і аналіз наслідків розчеплення за гено- і фенотипами.

Матеріал і обладнання: підручники, посібники, дидактичний матеріал, таблиці.

Методичні вказівки:

Теоретичне обґрунтування. Відомо, що крім явища домінування на одну і ту ж ознаку може впливати два неалельні гени або декілька пар неалельних генів. Тоді має місце більш значне відхилення від числових фенотипових класів у розщепленні. Формування ознак в такому випадку залежить від характеру взаємодії цих генів в процесі розвитку організму. В першому поколінні виникає нова ознака, якої не було у вихідних батьківських форм, і співвідношення фенотипів в F2 буде іншим.

Розрізняють такі основні типи взаємодії неалельних генів: новоутворення, комплементарна дія, епістаз, полімерія, модифікуюча дія генів, криптомерія.

Новоутворення – це такий тип взаємодії генів, коли два домінантні гени, кожний з яких виявляє незалежний специфічний вплив на розвиток певної ознаки, при взаємодії зумовлюють розвиток нової ознаки, тобто новий фенотип утворюється в першому і другому поколіннях. Розглянемо цей тип взаємодії неалельних (домінантних) генів на прикладі успадкування форм гребенів у курей. Різні породи курей мають різну форму гребня, а саме: просту або листоподібну ( ), трояндоподібну ( ), стручкоподібну або гороховидну ( ) і горіховидну ( ). При схрещуванні курей з трояндоподібним гребнем і курей з горохоподібним гребнем потомки в F1 матимуть горіхоподібний гребінь, а в F2 відбудеться розщеплення: (RP) з горіхоподібним гребнем, (rP) – з горохоподібним, (Rp) – з трояндоподібним гребнем і (rp) – з листоподібним, тобто матимемо чотири фенотипових класів і дев’ять типів різних генотипів, або відбудеться розщеплення у співвідношенні: 9 : 3 : 3 : 1 – за фенотипом і 1: 2 : 2 : 4 : 1 : 2 : 1 : 2 : 1 – за генотипом.

Схема схрещування матиме такий вигляд:

P ♀ x ♂

трояндоподібна горохоподібна

F1

горіхоподібна

P ♀ x ♂

♂

♀

RP

Rp

rP

rp

RP

Rp

rP

rp

9/16 – (RP) – горіхоподібна

3/16 – (Rp) – трояндоподібна

3/16 – (rP) – горохоподібна

1/16 – (rp) – листоподібна

Комплементарна або доповнююча дія – виникає тільки при наявності в генотипі двох домінантних неалельних генів, кожний з яких самостійно не проявляється, а разом утворюють новий фенотип у потомстві. При цьому потомство F1 фенотип батьків не повторяє, а набуває нового, що пов’язано з доповнюючою дією білків-ферментів домінантних генів.

Наприклад, при схрещуванні двох різних за генотипом ліній пахучого гороху з однаковим фенотипом (білими квітами) гібриди F1 пурпурні, тобто виникає новий фенотип у потомстві. При схрещуванні F1 між собою в F2 відбудеться розщеплення у співвідношенні 9 : 7 ( (АВ) пурпурні, усі інші - (3/16 Ab; 3/16 aB і 1/16 ab) білі).

Схема схрещування має такий вигляд:

P ♀ x ♂

білі білі

F1

пурпурні

P ♀ x ♂

♂

♀

AB

Ab

aB

ab

AB

Ab

aB

ab

9/16 (AB) – пурпурні

усі інші 7/16 (Ab, aB, ab) – білі

Різновидом комплементарної дії генів є криптомерія при якій гени успадковуються самостійно, проте кожний з двох домінантних неалельних генів окремо не викликає ніякого фенотипового ефекту. Так, при схрещуванні білих мишей з чорними в F1 потомки матимуть рудовато сіре забарвлення, а в F2 розщеплення відбудеться на три фенотипові класи у співвідношенні: (АВ) – рудовато сірі, (Ав) – чорні і (аВ і ав) – альбіноси.

Епістаз – явище домінування одного домінантного гена над іншим домінантним неалельним геном. Ген, який пригнічує дію іншого домінантного неалельного гена, називається епістатичним, а пригнічений – гіпостатичним. Причому кожний окремо ген фенотипово проявляється по-різному. Якщо природно рецесивний ген має властивості епістатичного над іншим неалельним йому геном, то в таких випадках говорять про рецесивний епістаз.

У коней сіра масть зумовлена домінантним геном С, а ворона В, причому ген “b ” контролює руду масть. При схрещуванні сірих коней з вороними в F1 всі потомки сірі, а в F2 буде три фенотипові класи, розщеплення відбудеться у співвідношенні: (СВ) – сірі, (сВ) – вороні, (сb) – руді.

Схема схрещування має такий вигляд:

P ♀ x ♂

сіра ворона

F1

P ♀ x ♂

♂

♀

CB

Cb

cB

cb

CB

Cb

cB

cb

12 : 3 : 1 12/16 (9 CB і 3 Cb) – сіра

3/16 (сB) – ворона

1/16 (сb) – руда

Полімерія – явище, коли на прояв однієї ознаки впливає багато домінантних генів з різних неалельних локусів. Вони мають рівнозначну, адитивну, сумуючу дію. Чим більше генів впливає на розвиток якої-небудь ознаки, тим краще виражена ця ознака. Такі полімерні гени при написанні схем схрещування позначаються заголовними і строчковими (прописними) літерами з цифровими індексами (А1А1, А2 А2, чи а1 а1 а2 а2 ). За полімерним типом успадковуються, головним чином, кількісні ознаки.

Гени-модифікатори. Частота і ступінь прояву (експресивність і пенетрантність) генів залежить не тільки від умов зовнішнього середовища і різних взаємодій, а й від так званих генів-модифікаторів, які самі не дають фенотипового ефекту, а модифікують прояв інших неалельних “основних” генів.

Завдання 1. Скласти схему комплементарної взаємодії неалельних генів.

Фенотип РР

Генотип РР

Гамети Р

Генотип F1

Фенотип F1

Генотип РРF1

Гамети Р

♀

♂

Розщеплення в F2:

Завдання 2.Скласти схему взаємодії неалельних генів за типом криптомерії.

Фенотип РР

Генотип РР

Гамети Р

Генотип F1

Фенотип F1

Генотип РРF1

Гамети Р

♀

♂

Розщеплення в F2:

Завдання 3. Скласти схему взаємодії неалельних генів за типом новоутворення.

Фенотип РР

Генотип РР

Гамети Р

Генотип F1

Фенотип F1

Генотип РРF1

Гамети Р

♀

♂

Розщеплення в F2:

Завдання 4. Скласти схему епістатичної взаємодії неалельних генів.

Фенотип РР

Генотип РР

Гамети Р

Генотип F1

Фенотип F1

Генотип РРF1

Гамети Р

♀

♂

Розщеплення в F2:

Завдання 5. Скласти схему полімерного типу взаємодії неалельних генів

Фенотип РР

Генотип РР

Гамети Р

Генотип F1

Фенотип F1

Генотип РРF1

Гамети Р

♀

♂

Розщеплення в F2:

Завдання 6. Охарактеризуйте ефект положення та модифікуючу дію генів

Завдання 7. Виконати задачі за вказівкою викладача.

Задача 1. У курей забарвлення пір’я обумовлене наявністю домінантного гена (С), рецесивна алель якого (с) обумовлює біле забарвлення. Другий ген, незалежний від першого, в домінантному стані (І) приглушує забарвлення, при генотипі (і) забарвлення проявляється. Особа була схрещена з особою . Яке буде співвідношення різних типів забарвлення в потомстві?

Задача 2. У курей порід російська біла, леггорн, мінорка, плімутрок генотип зумовлює розвиток листовидної форми гребня, генотип – розвиток гороховидної форми гребня, генотип – трояндоподібної, генотип – горіховидної форми гребня. Півень з горіховидною формою гребня схрещувався з курками, які також мали горіховидну форму гребня. Які фенотипи і генотипи у нащадків від цього схрещування?

Задача 3. У курей фактор трояндоподібного гребня при взаємодії з фактором гороховидного гребня викликає проявлення горіховидної форми гребня. Які гребні будуть у нащадків від схрещування особин з такими генотипами: ?

ВИСНОВКИ:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]