Ряд 17. Голуби (columbiformes)

Деревні і наземні птахи міцної будови тіла з коротким дзьобом, який має восковицю. Ніздрі прикриті шкірястими кришечками. Крила у сучасних голубів добре розвинені, політ швидкий. Оперення нещільне, пуху немає. Ку­прикова залоза розвинена слабо або її немає. Воло добре розвинене і в період розмноження виділяє «молочко», яке служить для годування пташенят. Пта­шенята гніздового типу. Моногами. Поширені майже по всій землі. Найбільш численні на Малайському архіпелагу І в Австралійській області. Загальна кількість видії) — коло трьохсот.

В нашій фауні звичайні: голуб-спн.чк (Columba oenas) —розміром трохи менший від свійського сизаря, поширений у середній і південній смузі СРСР; припутень (Columba palumbus) — більший, ніж голуб-синяк, з білими пля­мами на боках шиї і плечах, псшмрениіі трохи північніше; сизий, або скеля­стий голуб (Columba livia),— родоначальник свійських голубів, поширений на пікдні країни; дрібні горлиці (Streptopelia)—жителі головним чином півдня.

До XII століття на Маскаренських островах жили великі наземні нелі-таючі голуби — дронт і пустинник,, винищені людиною.

Сучасні вид;: диких голубів — лісові або гірські птахи. Вони гніздяться на деревах, де роблять дуже примітивне гніздо, в дуплах або на скелях і в печерах (сизий голуб та деякі інші). У кладці 2, рідше 1 яйце. Насиджують самка і самець. Період інкубації короткий; у різних видів він варіює від 14 до ЗО днів. годуються переважно рослинною поживою: насінням культурних і диких трав (часто буї янів), ягодами і плодами. Менше поїдають гусениць і черв'яків. Деякі види, збираючись восени у великі табуни, завдають шкоди посівам і скошеним хлібам.

Свійські породи, виведені від дикого скелястого голуба (Columba livia), дуже різноманітні. Одомашнювання відноситься до дуже давніх часів, заба­гато тисяч років до нашої ери.

Ряд 18. Ряьки (pterocletiformes)

Середнього розміру птахи, зовні схожі на голубів, але на відміну від них живуть не в лісах і горах, а в пустинях і степах Африки та Азії. Пташенята у них не гніздового, яку голубів, типу, а виводкові. Гніздяться лише на землі, у кладці 3—4 яйця. Корм збирають лише на землі. Літають дуже швидко; крила довгі, дуже загострені. Лапки маленькі, Іноді із злитими пальцями. У нас в пустинях водяться два види р я б к і в: чорночеревий (Pterocles orientalis) і бі.ючеревий (Pt. alchata), та дуже своєрідний вид — саджа, або копитка (Syrrhaptes paradoxus). Заднього пальця у неї немає; три передніх пальці, оперені зверху, зрослися, утворивши подібність звіриної лапки. Кігті широкі І тупі. Хвіст дуже довгий з вузьких пер (див. рис. 202). Саджа відома своїми періодичними перекочовуваннями, під час яких табуни цього птаха з'являлись вЄвропейській частині СРСР І західніше, до Франції і Англії включно, а у східному напрямі до Хабаровська. Подібні міграції зареєстровані в 1863, 1883, 1888 і 1908 рр. і припали на масове розмноження саджі.

М'ясо рябків І копитки дуже смачне. Місцями цих птахів є велика кіль­кість. Б'ють їх з рушниці, підстерігаючи коло водопою.