2 Нормативні посилання

У дійсному стандарті використані посилання на наступні стандарти:

ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення.

ДСТУ 1.4-93 Державна система стандартизації України. Стандарти підприємства. Основні положення.

ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення й змісту стандартів.

ГОСТ 2.104-68* ЄСКД. Основні написи.

ГОСТ 2.105-95. Єдина система конструкторської документації. Загальні вимоги до текстових документів.

ГОСТ 2.201-80 ЄСКД. Позначення виробів і конструкторських документів.

3 Вимоги до побудови текстового документа

3.1 Структурні елементи текстового документа

3.1.1 Текстовий документ у загальному випадку містить наступні структурні елементи:

1) титульний лист;

2) завдання;

3) зміст;

4) позначення й скорочення;

5) введення;

6) текст;

7) література;

8) додатки

Структурні елементи «Позначення і скорочення», приводять при необхідності, у залежності від особливостей текстового документа.

3.2 Титульний лист

3.2.1 Першу сторінку текстового документа - «Титульний лист» оформляють відповідно до додатка Б (відповідно до ГОСТ 2.105-95.)

3.3. Завдання на курсовий і дипломний проекти заповнюють відповідно до додатка В. Завдання є початковим документом для розробки курсового й дипломного проектів.

3.3.1 Завдання не включають у загальну кількість аркушів документа і сторінки не нумерують.

3.4 Зміст

3.4.1 Зміст включає порядкові номери і найменування розділів (при необхідності підрозділів), додатків із указівкою їхніх позначень і заголовків, а при необхідності і графічному матеріалі з указівкою номера сторінки, на якій вони розміщені.

3.4.2 Зміст до текстового документа розміщується після листа «Завдання». Слово «Зміст» друкують чи пишуть посередині сторінки з прописної літери і виділяють шрифтом на номер більше, ніж текст документа. Зміст виконується на заголовному листі (форма 5).

3.4.3 У змісті варто перелічити, починаючи з уведення, номери і заголовки всіх розділів, підрозділів, додатків, а також список використовуваної літератури. Найменування, включені до змісту, записують малими літерами, починаючи з прописної букви.

3.4.4 Зміст враховують у загальну кількість аркушів даного документа і нумерують сторінки.

3.5 Введення

3.5.1 У введенні дається коротка характеристика технічної проблеми, якій присвячена курсова чи дипломна робота, показується новизна розроблюваної теми, її актуальність, а також техніко-економічне обґрунтування.

3.5.2 Введення виконується на заголовному листі - форма 5, відповідно до ГОСТ 2.104-*. Заголовний лист повинний мати основний напис за формою 2, а наступні аркуші - за формою 2а (ГОСТ 2.104-*).

3.6 Текст документа

3.6.1 У залежності від особливостей і змісту навчального документа, матеріал викладають у вигляді тексту, таблиць, графічного матеріалу (малюнки, схеми, діаграми) чи їхніх сполучень.

3.6.2 Текст повинен бути коротким, точним, що не допускає різних тлумачень, логічно послідовним, необхідним і достатнім для розкриття поставленої задачі.

3.6.3 У текстовому документі варто застосовувати терміни, визначення, позначення і скорочення, установлені діючими стандартами чи довідковою літературою.

3.7 Додаток

3.7.1 Ілюстраційний матеріал таблиці, самостійно випущені конструкторські документи (схеми, габаритні і складальні креслення) допускається давати у вигляді додатків. Додаток оформляють як продовження даного документа на наступних його аркушах.

3.7.2 Додатки можуть бути обов'язковими й інформаційними.

3.7.3 У тексті документа на всі додатки повинні бути дані посилання. Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті документа, за винятком інформаційного додатка, що розташовують останнім.

3.7.4 Кожен додаток варто починати з нової сторінки з указівкою наверху посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного - «рекомендоване» чи «довідкове». Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком.

3.7.5 Додатки позначають заголовними буквами українського (російського) алфавіту, починаючи з А, за винятком букв Е, 3, Й, Щ, Ч, Ь, Ъ. Після слова «Додаток» ставиться буква, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків буквами латинського алфавіту, за винятком букв J та О. Якщо в документі один додаток, він позначається «Додаток А».

3.7.6 Додаток, як правило, виконують на аркушах формату А3; А2; А1; А4х3; А4х4 за ГОСТ 2.301-68*.

3.7.7 Усі додатки повинні бути перераховані в змісті документа з вказівкою їхніх номерів і заголовків.