Особливості симбіотичних та паразитичних відносин у справжніх симфілів.

Мета. Засвоїти існуючу класифікацію симфілії. Ознайомитись з основними напрямками та особливостями еволюції симфілів.

Матеріал та обладнання. Малюнки та таблиці класичних прикладів справжньої симфілії у тваринному царстві.

Хід роботи.

За характером відносин симфілів та їх хазяїв виділяють: синехтрів, синойків та справжніх симфілів.

У справжніх симфілів виробляються щільні мутуалістичні відносини з мурахами, або іншими соціальними комахами. У них з’являються певні морфологічні адаптації захисного характеру у широкому розумінні. З одного боку, це властивості або ознаки, які мають пряме захисне значення (щільний хітин, озброєння із щетинок …). З іншого боку, це ознаки та властивості, якіроблять симфілів приємними для хазяїв та забезпечують для них легке входження до гурту комах і термітів.

Користуючись надбаними знаннями щодо симфілії, поясніть, які пристосування мали виникнути у стафілініди Spirachtaeurymedusa, що є типовим симфільним видом. Скористуйтесь малюнком, що додається.

Рис. 17. Термітофільна фізогастрична стафілініда Spirachthaeurimedusaз Південної Америки.

Питання для самопідготовки. 1. Хто такі «справжні симфіли? Навести приклади. 2. Яким чином відбувалась еволюція симфілів? 3. Поясніть еволюцію симфілії з точки зору дарвінізму та природного добору.

Лабораторне заняття №6 Залежність паразитофауни від віку тварини-хазяїна та варіації паразитофауни у різні роки

Мета. Усвідомити характер залежності паразитофауни, інтенсивності та екстенсивності інвазії тварин-хазяїв від їх віку та характер варіювання цих показників в залежності від кліматичних умов.

Матеріал та обладнання. Малюнки та таблиці прикладів залежності паразитофауни від віку тварини-хазяїна.

Хід роботи.

Під час вивчення щуки встановлено наступні угруповання її паразитів.

1. Паразити, що не залежать у своєму поширенні від віку хазяїна. З 18 паразитів, що найчастіше зустрічаються у щуки, до цієї категорії відносять 6, тобто 33,3%.

2. Паразити, кількість яких зменшується з віком хазяїна. До таких належать тільки 2 види, тобто 11,1%. Типовим представником даної групи є вид цестод Protocephaluscerpnae, який розподіляється по особинам різного віку таким чином:

Вік щуки (у роках)……До1 року 1 2 3 4 5-11

Процент зараження…… 70,6 26,4 13,2 6,6 14,7 19

Така закономірність поширення пояснюється тим, що в перші місяці життя щука живиться переважно планктоном, в якому знаходяться проміжні хазяї цестоди – дрібні ракоподібні.

3. Паразити, кількість яких збільшується з віком хазяїна. Таких форм у щуки виявили 55,6%. Така категорія паразитів домінує над іншими.

Розглянути таблицю, що демонструє показники екстенсивності та інтенсивності інвазії щук у різному віці. Визначити, до якої з трьох категорій належать ці паразити, пояснити та прокоментувати свою думку.

Таблиця 1.