5. Алгоритм розрахунку залізничного транспорту

Основні показники використання залізничного транспорту на кар'єрі в значній мірі залежать від корисної маси потяга, пропускної здатності шляху і числа транспортних засобів.

Під корисною масою потяга мають на увазі масу вантажу, перевезеного одним потягом за один рейс.

Практично всі сили опору руху потяга пропорційні його масі. Тому в розрахунках зручно користуватися опорами руху, віднесеними до одиниці маси потяга.

Умови рівномірного руху потяга на керівному підйомі можна записати у вигляді:

або (Т.65)

,

де - зчіпна вага локомотива, вибирається з таблиці технічних характеристик локомотива, тс;

= 0,18 – 0,34 – коефіцієнт зчеплення коліс, що рухаються, з рейками;

Q_Л, Q_П - маса відповідно локомотива і причіпної частини потяга, т;

- основний питомий опір руху в наближених розрахунках можна приймати рівним 2 - 3 кгс/т;

, - додатковий опір руху відповідно від уклону і кривизни шляху.

Питомий опір від уклону шляху чисельно дорівнює величині ухилу, вираженого числом тисячних. Наприклад, уклону шляху ί = 25‰, отже, = 25 кгс/т. Питомий опір руху від кривизни шляху залежить від радіуса R кривої і визначається за емпіричними формулами:

на постійних шляхах (Т.66)

на тимчасових шляхах . (Т.67)

Оскільки маса причіпної частини потяга визначається власне масою q_т кожного вагона, масою q_ван. вантажу і числом n вагонів у потязі, то попередній вираз набуде вигляду:

. (Т.68)

Розв’язати дане рівняння відносно n, одержимо:

. (Т.69)

Тоді корисна маса потяга:

. (Т.70)

При використанні тягових агрегатів число вагонів у поїзді і корисній масі потяга визначається за формулами:

; (Т.71)

, (Т.72)

де n_м – число обмоторених вагонів в агрегаті;

q_Т,.М і q_{ван.м. _} відповідно власна маса обмотореного вагона і маса вантажу в ньому.

Пропускна здатність перегону визначається за наступними формулами:

• для одноколійного перегону

(Т.73)

- для двоколійного у вантажному напрямку

(Т.74)

- для двоколійного перегону в напрямку без вантажу

(Т.75)

де Т – час, за який визначається пропускна здатність (для добової пропускної здатності Т = 22 години; для змінної Т = 7 ÷ 7,5) год;

t_{пор. ,} t_ван. – час руху перегоном відповідно без вантажу і з вантажем, хв;

τ – час, що витрачається на зв'язок між роздільними пунктами, хв.

6. Екскаваторне відвалоутворення

При проектуванні даного виробничого процесу вихідним матеріалом є наступні технологічні показники:

• тип екскаватора і його технологічні й робочі параметри;

- марка вагонів (думпкарів);

- тривалість зміни;

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність подачі потягів;

- відстань від обмінного пункту до місця розвантаження;

- середня швидкість руху потягів на відвалі;

- час на зв'язок при обміні потягів;

- число вагонів у потягу;

- час на розвантаження одного вагону;

- тривалість екскаваторного циклу;

- коефіцієнт наповнення ковша;

- коефіцієнт використання екскаватора в часі;

- робоча довжина відвального тупика;

- висота відвалу;

- час необхідний для перекладання рейкового шляху одного тупика;

- коефіцієнт, що враховує резервні тупики.