Контрольні питання

1. Назвіть основні поняття філософії сестринської справи.

2. Назвіть основні етичні та деонтологічні принципи, представлені в клятві Флоренс Найтінгейл

3. Для чого існує Етичний Кодекс Міжнародної ради сестер?

Мета медсестринської етики і деонтологіі полягає в підготовці медичної сестри до спілкування з пацієнтом та встановлення їхньої ефективної взаємодії. Медсестринська справа належить до соціономічних професій, що ґрунтується на системі людина — людина та потребують дотримання приватності та конфіденційності при здійсненні фахових завдань. У медицині та медсестринській справі зокрема виникає багато етичних проблем, що стосуються народження, смерті, трансплантації, клонування, репродуктивного здоров’я тощо, у зв’язку з чим і залишаються актуальними для медичної сестри знання етики і деонтології.

Орієнтовні посадові інструкції медичних сестер Посадова інструкція палатної медичної сестри відділення

І. Загальна частина

На посаду палатної медичної сестри призначається особа з відповідною медичною освітою.

Призначається і звільняється головним лікарем лікарні за узгодженням завідувача відділення відповідно до чинного законодавства.

Безпосередньо підпорядковується старшій медичній сестрі відділення.

У своїй роботі керується розпорядженнями вищих посадових осіб.

II, Обов'язки

1. Здійснює догляд і спостереження за пацієнтами на основі при¬нципі я медичної деонтології.

2. Своєчасно і точно виконує призначення лікаря, у випадку неви¬конання призначень, незалежно від причини, терміново повідомляв - лікареві.

3. Організовує своєчасне обстеження пацієнтів у діагностичних кабінетах, у лікарів-консультантів і в лабораторії.

4. Спостерігає за станом, фізіологічними відправленнями, сном пацієнтів. Про виявлені відхилення повідомляє лікареві.

5. Негайно сповіщає лікареві, який лікує пацієнта, а за його від¬сутності завідувачеві відділенням або черговому лікареві про раптове погіршення стану пацієнта,

6. Бере участь в обході лікарів у закріплених за медичною сестрою палатах, доповідає про стан пацієнтів, записує призначення лікування, стежить за їх виконанням.

7. Здійснює санітарно-гігієнічне обслуговування фізично ослаблених і тяжкохворих (умиває, годує, дає пиття, за потреби здійснює догляд за ротовою порожниною, очима, вухами тощо)

8. Приймає з приймального відділення і розміщує в палаті пацієнтів, перевіряє якість санітарного оброблення пацієнтів, які тільки що поступили.

9. Перевіряє передачі пацієнтам для недопущення споживання протипоказаних їжі і напоїв.

10. Ізолює пацієнтів у перед- і атональному стані, має бути присутньою при смерті, викликає лікаря для констатації смерті, підготовляє труп померлого для передачі його в морг.

11. Здає чергування в палатах біля ліжка пацієнтів. Приймаючи чергування, оглядає закріплені за нею приміщення, стан електроосвітлення, наявність твердого і м’якого інвентарю, медичного обладнання та інструментарію, медикаментів. Розписується за приймання чергування у щоденнику відділення.

12. Контролює виконання пацієнтами та їхніми рідними встановленого режиму. При випадках порушення режиму медична сестра доповідає старшій медичній сестрі або черговому лікарю.

13. Керує роботою молодшого медичного персоналу і контролює виконання ним правил внутрішнього трудового розпорядку.

14. Усім пацієнтам вимірює температуру тіла 2 рази на день і записує дані в температурний листок. За призначенням лікаря визначає масу тіла пацієнта, фіксує її в температурному листку.

15. При виявленні у пацієнта симптомів інфекційного захворювання негайно сповіщає про це лікаря, за його розпорядженням ізолює пацієнта і зразу ж проводить поточну дезінфекцію.

16. За призначенням лікаря здійснює визначення частоти пульсу, дихання, вимірює добовий діурез, водний баланс тощо, записує дані в медичну картку стаціонарного хворого.

17. Стежить за санітарним станом закріплених за нею палат, холів, коридорів, туалетів, ванної, а також особистою гігієною пацієнтів, за своєчасним прийманням ним душа або гігієнічної ванни, зміною натільної і постільної білизни.

18. Своєчасно здійснює догляд за шкірою у тяжкохворих, проводить заходи профілактики пролежнів.

19. Турбується про своєчасне забезпечення пацієнтів усім необхідним для лікування і догляду.

20. У разі змін у стані здоров’я пацієнта, що потребують негайних заходів, повідомляє про це лікарю відділення, при відсутності лікаря у відділені терміново викликає чергового лікаря, надає екстрену долікарську допомогу.

21. Контролює отримання їжі пацієнтами згідно з призначеною дієтою. Годує тяжкохворих.

22. Стежить, щоб пацієнти вживали видані їм ліки в її присутності.

23. Бере участь у вранішніх п’ятихвилинках, які проводить завідувач відділення.

24. Веде необхідну облікову документацію.

25. Підвищує свою професійну кваліфікацію: відвідує науково-практичні конференції для середнього медичного персоналу, бере участь у конкурсах на звання “Кращий за професією”.

26. У разі відсутності старшої медичної сестри супроводжує у відділенні чергового лікаря, представників адміністрації, санітарно-протиепідемічної станції. Заносить у щоденник відділення всі їхні зауваження і розпорядження.

III. Права

Палатна медична сестра має право:

1. За відсутності лікаря надавати екстрену долікарську допомогу пацієнтам відділення.

2. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на спеціальних курсах у встановленому порядку.

3. Віддавати розпорядження санітарці і контролювати їх виконання.

4. Отримувати професійну інформацію, необхідну для виконання своїх обов’язків.

ГУ. Відповідальність

Несе відповідальність за неточне або несвоєчасне виконання обов’язків, які передбачені правилами внутрішнього трудового роз¬порядку лікарні.

Етико-деонтологічні аспекти в діяльності медичної сестри

Деонтологія — це наука про сукупність етичних норм, необхід¬них медичному працівникові для виконання своїх професійних обов’язків, тобто деонтологія — практичне втілення морально-етич¬них принципів у діяльність медичного персоналу. Вона направлена на створення сприятливих умов для ефективного лікування пацієнтів.

Історичне коріння медичної деонтології закладене в концепціях Гіппократа, Авіценни, у поглядах основоположників вітчизняної клінічної медицини кінця XVIII—початку XIX ст.

У 1945 р. побачило світ перше видання книги М.М. Петрова “Пи¬тання хірургічної деонтології”, в якій він конкретизував професійні і моральні якості лікаря відповідно до характеру його діяльності.

Найважливіша особливість медичної професії — гуманізм. Він випливає із самої суті цієї професії і глибокої поваги до людей. Ста¬ти хорошим медичним працівником без поваги до хворої людини, без відданості своїй професії, неможливо.

Праця медичних сестер як специфічне суспільне явище має свої особливості. Передусім вона передбачає процес взаємодії людей. У професійній діяльності медичної сестри предмет — людина, знаряд¬дя — людина, продукт — теж людина.

Одна з найнеобхідних рис медичної сестри — уміння ставити себе на місце пацієнта, розуміти і відчувати те, що його турбує.

Лікар і медична сестра повинні бути спостережливими, уміти по¬мічати в людях малопримітні на перший погляд риси.

Люди різняться між собою за ступенем спостережливості. Одні добре помічають все те, що стосується до неживих предметів, інші краще бачать особливості внутрішнього світу людини, її переживан¬ня, тому спостережливий лікар, медична сестра можуть багато дізна¬тися про характер, професію, хвороби пацієнта. їм потрібно помічати те, що відбувається в душі пацієнта, який його внутрішній стан. Ме¬дичні працівники повинні вміти вгадувати думки пацієнта, розуміти його настрій.

Одним з факторів, який сильно впливає психологічно на пацієн¬та, є біль, особливо в тих випадках, коли він сприймається як сигнал небезпеки, загрози життю. Часом обтяжливий не так сам біль, як його очікування, яке тримає пацієнта у стані постійної тривоги. Біль спричинює низку функціональних змін, особливо у вегетативній не¬рвовій системі (розширення зіниць, холодний піт, блідість обличчя), за якими оцінюється інтенсивність болю.

Подолання болю не може обмежуватися лише використанням анальгетиків при всій їхній значимості для медичної практики. Весь медичний персонал повинен допомогти пацієнтові, скоротити три¬вожне очікування, ослабити страх перед болем, а також сприяти усу¬ненню супутніх невротичних реакцій. Для цього можна використати різноманітні підбадьорювальні, заспокійливі засоби, які відволіка¬ють, враховуючи особливості пацієнта і його ставлення до болю.

Стародавня індійська мудрість говорить: “Можна боятися батька, матір, друзів і вчителів, але не потрібно відчувати страху перед ліка¬рем, тому що він для хворого і батько, і мати, і друг, і наставник”. Але бути справжнім лікарем непросто. Для цього потрібно перш за все ви¬робити в собі почуття лікарського такту. Володіючи тактом, лікареві легко установити з пацієнтом контакт, привернути його увагу до себе. Без контакту з пацієнтом, як відомо, не буде довіри, а без довіри не буде ефективного лікування. Тактом повинні володіти і медичні сест¬ри, які постійно мають контакт з пацієнтами, виконуючи призначення лікаря, спостерігаючи за пацієнтами і здійснюючи за ними догляд.

У професії медичного працівника совість, відповідальність, любов до професії, визнання свого обов’язку набувають особливого значення.

Обов’язок — це основа усвідомлених моральних принципів по¬ведінки перед окремою людиною і суспільством. Поняття обов’язку медичного працівника включає в себе такі етичні елементи, як чес¬ність, скромність при виконанні повсякденної роботи і виявлення мужності у надзвичайних обставинах.

Совість — це самоусвідомлення, “внутрішній суддя” людини, її ставлення до моральних вимог суспільства.

Правові та етико-моральні стосунки між медичними сестрами і пацієнтами

Сестринська етика — вивчення моральних аспектів сестринської справи, які і невід’ємною частиною її і лежать в основні професії.

Мораль — принципи, цінності і норми, яких люди дотримують у повсякденні.

Етика — вивчення принципів, цінностей і норм, тому етика є ніби розмірковуванням про мораль.

Принципи — основні або відправні точки зору.

Цінності — погляди відносно того, що добре і справедливо.

Норми — правила поведінки.