3 Оцінка і контроль якості продукції

Рівень якості – відносна характеристика якості, що дорівнює відношенню одиничного показника якості виробу до одиничного базового показника:

(1.4)

де n = 1 для показників, збільшення яких призводить до підвищення якості (наприклад, потужність, коефіцієнт корисної дії, продуктивність); n = –1 – для показників, збільшення яких призводить до зменшення якості (наприклад, собівартість, витрати пального).

Узагальнений показник якості – середньозважене значення усіх одиничних показників якості:

(1.5)

де N – кількість одиничних показників якості, p_k – коефіцієнт вагомості одиничного показника g_k k-го показника. При цьому сума усіх коефіцієнтів вагомості дорівнює одиниці:

(1.6)

Приклад 1. Визначити комплексний показник якості вала, який виготовляється зі сталі 20, якщо базовим матеріалом є Сталь 40Х. Вихідні дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 – Вихідні дані

Сировина		Показники
		Час виготовлення, хв.	Собівартість, грн.	Час експлуатації, тис. год.
Обрана	Сталь 20	40	55	2,5
Базова	Сталь 40Х	60	80	3,5
Коефіцієнт вагомості:		0,3	0,5	0,2

Кількість одиничних показників якості N = 3. За формулою (1.4)

; ; .

За формулою (1.5) узагальнений показник якості

.

Таким чином, зменшення собівартості сталі 20 дозволяє збільшити узагальнений показник якості продукції на 32% порівняно з базовою моделлю зі сталі 40Х.

Для оцінювання різнорідної продукції, яку можна охарактеризувати одним показником, вводиться індекс якості, який визначається за формулою

(1.7)

де N – кількість видів виробів у продукції, n_k – кількість виробів k-го виду собівартістю c_k з рівнем якості g_k.

Контроль якості продукції – перевірка відповідності показників якості встановленим вимогам стандартів.

Контроль якості виконується службою технічного контролю, головним завданням якого на промисловому підприємстві є запобігання випуску продукції, що не задовольняє вимогам якості за різними критеріями.

За ступенем автоматизації контроль поділяють на ручний, механізований, напівавтоматизований і автоматизований. Останній може бути пасивним (вилучення бракованих виробів) і активним (диференціація несправностей).

Залежно від місця організації виділяють такі види контролю

а) вхідний – здійснюваний споживачем контроль сировини, матеріалів, готової продукції яка надходить з інших підприємств;

б) операційний – виконується після закінчення певної виробничої операції;

в) приймальний – контроль готової продукції, за результатами якого приймається рішення про її придатність.

Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути суцільним і вибірковим:

а) суцільний контроль повністю виключає брак продукції, проте у деяких випадках є економічно недоцільним;

б) вибірковий контроль дозволяє визначити імовірність браку при масовому виробництві.