Форми фінансової звітності що відображають грошові кошти

Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»

Форма №1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан)

Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»

Рис. 1. Порядок відображення грошових коштів в фінансові звітності Відмінною рисою цих положень є різне трактування поняття “грошові кошти”. За НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Згідно з МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів” грошові кошти складаються з готівки в касі та депозитів до запитання. Крім цього, в МСБО 7 постійно застосовується термін “грошові потоки”, а у національних стандартах – “рух грошових коштів”, хоча за тлумаченням ці поняття тотожні.

Порівняємо національні стандарти з міжнародними, зокрема НП(С)БО 1 [1] та МСБО 7 [3], визначимо їх спільні та відмінні риси, щоб дослідити, які зміни ще не були впровадженні в Україні.

Форма №1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан)

Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певну дату, тому відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансових звітів» його називають Звітом про фінансовий стан підприємства. Але застосовувати назви «Баланс», «Балансовий звіт» або інші, які б не вводили в оману користувачів, не заборонено. Основними елементами балансу є активи, зобов’язання і капітал. Міжнародні стандарти не визначають форму балансового звіту, але містять вимоги до подання і розкриття певних статей. Статті з нульовими залишками у звіті не наводяться. Додаткові статті, заголовки та проміжні підсумкові суми відображаються, якщо таке подання поліпшить розуміння фінансового становища підприємства, якщо величина і характер статті (або сукупності аналогічних статей) є такими, що їх доцільно виділяти в якості окремої статті згідно принципу суттєвості. В примітках буде розкрита вся необхідна інформація більш детально. Крім інформації за звітний період для дотримання принципу порівнянності відповідно до п.38–43 МСБО 1 у звіт включаються дані як мінімум на кінець попереднього звітного періоду, а якщо нова облікова політика застосовується ретроспективно, то ще й на початок попереднього звітному періоду).[2] Приклад формату балансу наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Баланс

АКТИВИ	2015	2016
1	2	3
Непоточні активи
Основні засоби
Інвестиційна нерухомість
Нематеріальні активи
Інвестиції, обліковувані за методом часті в капіталі
Довгострокові векселі одержані
Відстрочені податкові активи
Поточні активи
Запаси
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги Інша дебіторська заборгованість
Грошові кошти та їх еквіваленти
Разом активи
1	2	3
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Капітал та резерви
Статутний капітал
Резерви
Нерозподілені прибутки (збитки)
Непоточні зобов 'язання
Відстрочені податкові зобов'язання
Поточні зобов 'язання
Короткострокові позики
Векселі видані
Забезпечення
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Інша кредиторська заборгованість
Разом власний капітал та зобов'язання

З наведеного балансу спостерігається наступна відмінність, що стосується грошових коштів, а саме:

Бухгалтерський баланс за національними стандартами складається з активів

• необоротні активи,

• оборотні активи

• необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

В свою чергу розділі II активу балансу статті характеризують кошти, розрахунки та інші активи. У балансі підприємств грошові кошти відображаються за кількома статтями:

• гроші і їх еквіваленти

• готівка

• рахунки а банках

За міжнародними стандартами підприємство поділяє у своєму звіті про фінансовий стан поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов'язання як окремі класифікації.

Відповідно до цього грошові кошти відносяться до поточних активів, проте на відмінно від національних стандартів згруповані та відображаються в одній статті «Грошові кошти та їх еквіваленти».

На дату складання фінансової звітності всі монетарні статті, що враховуються в іноземній валюті перераховуються та відображається у Балансі за курсом НБУ на дату складання звітності. Курсові різниці, що виникають при перерахунку відображаються підсумовуючим підсумком, у звіті про фінансові результати того періоду, в якому вони виникли.

Отже, між національним і міжнародним балансовим звітом дуже багато спільного. Разом з тим, міжнародний аналог виглядає більш компактним і зручнішим для сприйняття непідготовленими користувачами.