2. Суб’єкти державного нагляду (контролю).

До контролюючих органів відносяться уповноваженні законом на здійснення державного нагляду (контролю) центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, органи місцевого само­врядування, інші органи, в межах своєї компетенції, визначеної за­конодавством, здійснюють контроль за здійсненням господарськії діяльності підприємств, установ, організацій.

Загалом всю сукупність контролюючих органів можна умовно поділити, по-перше, за критерієм обсягу повноважень, та по-дру­ге, за критерієм спеціальних повноважень.

Так, за критерієм обсягу повноважень всю сукупність контро­люючих органів можна умовно поділити на такі групи:

1. Загальні, тобто ті органи, до компетенції яких відноситься здійснення контролю за всіма юридичними особами незалежно від виду та специфіки їх діяльності. Діяльність загальних контролюю­чих органів стосується всіх суб'єктів господарської діяльності без виключення.

2. Спеціальні, тобто ті органи, до компетенції яких відно­ситься здійснення контролю щодо діяльності юридичних осіб у зв'язку із здійсненням ними специфічної діяльності (напри­клад, електропостачальні компанії, аптечні заклади, ломбар­ди).

До загальних контролюючих органів відносяться такі органи влади:

— Державна податкова служба;

— Пенсійний фонд України;

— Прокуратура України;

— Державний департамент з нагляду за додержанням законо­давства про працю;

— Державний департамент пожежної безпеки МНС України;

— Міністерство охорони навколишнього природного середови­ща України;

і Державна санітарно-епідеміологічна служба; І Антимонопольний комітет України;

— Служба безпеки України;

— Міліція;

— Державна служба боротьби з економічною злочинністю.

До спеціальних контролюючих органів відносяться такі органи влади:

• Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та за­хисту інформації України; і Державна архітекіурно-будівельна інспекція; і Державна контрольно-ревізійна служба України;

— Державна пробірна слркба;

— Національний банк України;

— Державний департамент інтелектуальної власності;

— Державний комітет з питань технічного регулювання та спо­живчої політики;

— Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

— Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

Органи державної податкової служби у випадках, в межах коц. петенції та у порядку, встановлених законами України, мають іщ. во:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на що став і поданих податкових декларацій, звітів та інших докумеи. тів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборі (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а та. кож планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими в ідо. кремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприсц. ницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або спла­чувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національною банку України та його установ;

2) при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткуван­ня при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного со­ціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийнята рі­шення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податко­вого органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки;

3) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук­раїни» від 20.05.2010 року внесено зміни до ст. 259 «Нагляд і контроль за до­держанням законодавства про працю» КЗпП України.

Так, відповідно до сі 259 КЗпП нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснююл3) здійснювати контроль за:

- додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

- наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів під­приємницької діяльності, ліцензій на провадження видів госпо­дарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушен­ня органам, які видали ці документи, торгових патентів;

- додержанням з метою перевірки дотримання податкового за­конодавства про працю суб'єктами господарювання незалежно від форми власності;

4) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіря­ти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

5) запрошувати платників податків або їх представників для пе­ревірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендо­ваними листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа плат­ника податків);

6) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у

спеціально уповноваження органи та інспекції, які не залежать у своєї діяльності від власника або уповноваженого органу. Вищий нагляд за додержанням і пра­вильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним проку­рором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання. Окрім того, зазначений закон поклав функції контролю за додержан­ням законодавства про працю на Державну податкову службу, яка у випадках, в межах компетенції та у порядку встановленими законами України, також мають право при отриманні інформації про не укладення платником податків трудових договорівз найманою особою згідно з КЗпП на проведення позачергової податко­вої перевірки без його попереднього попередження.

порядку, встановленому Законом України «Про банки і банці»», ку діяльність», довідки та/або копії документів про наявні банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у новлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємниць- діяльності;

7) одержувати безоплатно необхідні відомості для формувань інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — щ. ників податків та зборів (обов'язкових платежів) від платник!» податків, а також Національного банку України та його установ

- про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, улов, новажених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також ви- давати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, щ0 підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб'єктам госпо­дарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громади які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану

- про громадян, які померли;

8) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики — дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінан­сово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

9) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряєть­ся, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які переш­коджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

10) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових пла- тежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансо­во-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу держав­ної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджу­ють факти порушення законів України про оподаткування;

11) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в по­рядку, передбаченому законом;

12) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залучени­ми державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахо­ваної на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже­тами та державними цільовими фондами»;

13) застосовувати до платників податків, які у встановлений за­коном строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу держав­ної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах де­ржавної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

14) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фі­нансово-кредитними установами рішень суду та доручень платни­ків податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;

15) користуватися у службових справах засобами зв'язед які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу ц керівників;

16) вимагати від керівників підприємств, установ і організа­цій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно- матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні та- ких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встанов­люється Кабінетом Міністрів України;

17) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб

- платників податків та інших обов'язкових платежів іншим орга­нам державної влади та органам Фонду загальнообов'язкового де­ржавного соціального страхування України на випадок безробітті відповідно до закону;

18) звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

19) звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Таким чином, для реалізації вищезазначених функцій контро­лю підрозділам податкової служби надається право здійснювали у будь-яких суб'єктів господарювання перевірки грошових доку­ментів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, деклара­цій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою по­датків та інших обов'язкових платежів до бюджету, одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають дід час перевірок; обстежувати будь-які приміщення, що належать підприємствам, установам, організаціям та громадянам і вико­ристовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Податкові органи виконують свої функції шляхом здійснення, перш за все шляхом планових перевірок безпосередньо на підпри­ємстві. Підставами є, як правило, збитки чи великі суми відшкоду­вання податку на додану вартість або якщо витрати суттєво пере­вищують доходи.

Отже, при виконанні своїх функцій посадові особи мають пра­во проводити перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів калькуляцій, одержувати пояснення, довідки; документи та копії з них щодо економічної обґрунтованості цін, техніко-економічні характеристики; обстежувати виробничі, складські, торговельні приміщення; вимагати усунення виявлених порушень законодавс­тва про порядок установлення та застосування цін; припиняти опе­рації суб'єктів господарської діяльності по рахункам у банках та інших фінансово-кредитних установах; ухвалювати застосування до суб'єктів господарської діяльності економічних санкцій перед­бачених законодавством. Застосовувати економічні санкції мають право лише за умови виявлення фактів порушень порядку встанов­лення та застосування регульованих цін і тарифів.

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Положення про Головне контрольно-ревізійне управ­ління в Україні, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №884 та регламентують, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснен­ня державного фінансового контролю за використанням і збере­женням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і май­на, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в де­ржавних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарю­вання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який пере­віряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і по­рушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспек­тування.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінан­сового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правиль­ності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Ре­зультати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладають­ся у звіті.

Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами де­ржавної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель виклада­ються в акті.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у доку­ментальній і фактичній перевірці певного комплексу або окре­мих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною служ­бою державного фінансового аудиту та інспектування встанов­люється Кабінетом Міністрів України.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до Закону про­ведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

Порядок проведення перевірок державних закупівель визна­чається Головним контрольно-ревізійним управлінням України. Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здій­снюється як у порядку проведення перевірки державних закупі­вель, так і під час державного фінансового аудита та інспектуван­ня. Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

Повноваження Державного департаменту пожежної безпе­ки (Держпожбезпеки) встановленні Положенням про Державну пожежну охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №500 та Законом України «Про по­жежну безпеку».

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» (ст. 4) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у спра­вах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, пожеж­ної охорони населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони.

Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки) - є урядовим органом державного нагляду у сфері пожежної безпе­ки, що діє у складі Міністерства надзвичайних ситуацій і є відпові­дальним перед Кабінетом Міністрів України, підзвітним та підкон­трольним МНС відповідно до покладених на нього завдань

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:

1) проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підпри­ємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержува­ти від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

2) давати (надсилати) керівникам центральних органів вико­навчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Автоном­ної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам та іншим посадовим осо­бам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правші пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипо­жежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підпри­ємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, ек­сплуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебез- печних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт;

3) здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проек­тування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень за­бороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;

4) притягати до адміністративної відповідальності посадових 0сіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та гро­мадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів де­ржавного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням;

5) застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Діяльність Державного комітету з питань технічного регу­лювання та споживчої політики врегульована Законом України «Про захист прав споживачів» та Положенням про Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженим Указом Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003. Державний комітет України з питань технічного регу­лювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним стату­сом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Він є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стан­дартизації, метрології, підтвердження відповідності.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

— участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метро­логії, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якіс­тю;

— здійснення державного контролю за додержанням законо­давства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, держав­ного метрологічного контролю та нагляду;

— здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтверд­ження відповідності;

— забезпечення міжгалузевої координації та функціонально­го регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

Держспоживстандарт України здійснює діяльність у сфері:

— споживчої політики та захисту прав споживачів;

— стандартизації;

— метрології;

— підтвердження відповідності;

— управління якістю;

— вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і даль­шого поводження з нею;

— здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержан­ням законодавства у сфері регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;

• здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлін­ні;

— вживає в межах своєї компетенції заходів щодо вдосконален­ня зовнішньоекономічної діяльності, захисту інтересів вітчизня­них товаровиробників на зовнішньому ринку;

— реалізовує в межах повноважень, визначених законодавс­твом, державну політику у сфері охорони державної таємниці, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження державної таємниці у центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають в його управлінні.