5.Поняття та класифікація менеджерів.

За Д. МакГрегором, всі управлінці умовно поділяються на дві великі категорії "X" і "Y".

Характеристика менеджерів категорії "Х"

Теорія "Х". Типовий середній індивід – лінивий, тупий, намагається, при можливості, уникнути праці, тому його постійно необхідно спонукати, змушувати, контролювати, спрямовувати, загрожувати покаранням для того, щоб він напружено працював над досягненням цілей підприємства. Посередня людина, бажає того, щоб нею керували, уникає відповідальності, нечестолюбний та більш за все тривожиться про свою власну безпеку

Теорія Ікс виражена у словах Г. Форда: "Крупний бізнес занадто великий, аби дозволяти собі людяність. Мені жалко того біднягу, який настільки слабкий і мягкотілий, що йому завжди потрібна атмосфера доброзичливості на роботі".

Стратегія "Х" в управлінні. Мотивація: у такому випадку ефективною може бути лише зовнішня мотивація, позитивна або негативна. Практика управління: пасивне ставлення до праці потребує авторитарного стилю управління. За умови, коли працівники роблять тільки те, що їм доручають, керівнику доводиться приймати рішення, організовувати та планувати роботу, розподіляти завдання, вказуючи кожному чітко визначений вид і обсяг роботи.

Теорія Ікс дає певні результати, але вона антинаукова, запевняє МакГрегор. Вона заперечує досягненя сучасних наук, зокрема наук про людину. Люди зовсім не такі, як вважають Ігрек-керівники. Їм присутні від природи зовсім інші якості, із природи яких виходить інша, краща теорія управління – "теорія Ігрек". МакГрегор відкидає біблейську уяву про працю як покарання за райський гріх. Праця розумова чи фізична природна, так само, як гра або відпочинок.

Характеристика менеджерів категорії "Y"

Теорія "Y". Посередній індивід, при відповідній підготовці та умовах не лише бере на себе відповідальність, але й прагне до неї. Зовнішній контроль та погрози покарання не є обов’язковою умовою для організації зусиль людей. Людина здатна сама себе контролювати, коли вона направляється до мети, у досягненні якої зацікавлена. Зусилля, прикладені людиною на досягнення цілі, пропорційні очікуваній винагороді. Здатність виявляти творчу фантазію, винахідливість і нові підходи до вирішення проблем підприємства властиві більш широкому колу працівників. Інтелектуальні можливості робітника невичерпні і використовуються не повною мірою.

Стратегія "Y" в управлінні. Мотивація: вплив внутрішньої мотивації достатньо

ефективний, заробітна плата сприймається як компенсація, а не засіб стимулювання праці. Практика управління: колективний, демократичний стиль управління, орієнтований на участь членів колективу. Керівник своєю поведінкою стимулює таку участь. Контроль: вирішальну роль відіграє самоконтроль, який іноді доповнюється контролем з боку колективу та керівника.

Традиційна теорія "Х" передбачає, що менеджер змушує працювати людей під загрозою покарання. Керівник, що відноситься до категорії "Y", навпаки, активізує працівників своєю довірою до них, консультаціями з персоналом та залученням його до прийняття управлінських рішень. Від "Y"-менеджера вимагається володіння навичками спілкування та знання психології для того, щоб "напівтерапевтичними методами" підвищувати чутливість працівників до схвалення, або, навпаки, невизнання з боку товаришів по роботі і керівників.

Суперечка про природу якостей людини за теорією "Х"-"Y" дуже древня. Т. Гоббс вірив, що людей робить добрими страх. Вдалим можна вважати вираз з цього приводу М. Кнокса: ". . . прихильники, по-перше, переконані в тому, що людина від природи добра і здатна необмежено удосконалюватися, за умови справедливої організації суспільства

Це абсурд. Від природи, або від народження, людина не є тим, ким їй треба бути, або, іншими словами, тим, ким їй призначається бути".