3.2. Особливості відкриття провадження та учасники спору

Насамперед необхідно вказати на значну практичну актуальність нормативного регулювання процедури перевірки судом НПА на відповідність їх закону або правовому акту вищої юридичної сили з огляду на специфіку предмета спору- НПА, які стосуються прав та обовязків значного кола осіб. Водночас треба враховувати ту обставину, шо може спричинити виникнення певних складностей при розгляді справ цієї категорії, а саме: відностність відповідного закону про НПА, регулювання процедур ухвалення та прийняття рішень субєктами владних повноважень (відповідачами) значною кількістю спеціальних законів та регламентація широкого масиву відносин на рівні підзаконних актів. У звязку з цим судам потрібно керуватись не тільки Конституцією та окремими законами України, й відповідними підзаконними актами. Крім того адміністративним судам при розгляді спорів щодо оскарження НПА доцільно враховувати правові позиції Конституційного Суду.

Частиною 2 ст.171 КАС передбачено, що право оскаржити НПА мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є субєктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. З формування цієї норми, а також з урахуванням ознаки загального характеру положень НПА можна дійти висновків про те, щ перелік можливих позивачів у цій категорії справ не є вичерпним. Звернутись із адміністративним позовом щодо НПА можуть ті субєкти, прав та обовязків яких цей акт стосується при предявлені позов, а також ті особи, прав ті обовязків яких відповідний НПА стосуватиметься у подальшому( наприклад у випадку набрання чинності відповідними НПА у певний термін.)

Необхідно зазначити відмінність у регламентації кола позивачів, яке встановлено ч.2 ст. 171 КАС, від загальних правил ч.1 ст.104 КАС щодо права на звернення до адміністративного суду з позовом особи, яка вважає, що порушено її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому важливо підкреслити також ту обставину, що законодавець у ч.2 ст.171 КАС вживає такі формування: “особа, до якої застосовано НПА”, а не “особа, щодо якої може бути застосовано НПА”; “ є суб’єктом правовідносин” а не “може бути суб’єктом правовідносин”.

Таким чином, при розгляді цієї категорії справ має бути встановлено, чи є позивач суб’єктом тих суспільних відносин, які регулюються відповідним НПА, або чи є позивач суб’єктом правовідносин, які у подальшому регламентуватимуться цим НПА.

Наприклад, у разі звернення до адміністративного суду з позовом щодо законності НПА, який регламентує відповідні відносини стосовно фізичних осіб — субєктів підприємницької діяльності, фізичної особи, яка не має права такого статусу, хоча може його набути у подальшому, у задоволенні такого позову має бути відмовлено.[28, c. 54]

Загальними правилами КАС передбачено, що адміністративний спір має бути розглянутий і вирішений протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановленно КАС. Водночас щодо справ про оскарження НПА нормами КАС передбачено один із таких винятків: згідно з положеннями ч.7 ст. 171 КАС такий спір вирішується( отже не тільки розглядається , а ще й вирішується) протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд може продовжити розгляд, але не більше як на один місяць.