- •1. Мета і задачі проектування
- •2. Зміст розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини проекту
- •2.1 Рекомендуємий зміст курсового проекту
- •Розрахунок виходу гною за рік на фермі
- •4. Розрахунок поголів’я та структури стада тварин
- •5. Розрахунок потреби в кормах і воді на все поголів’я ферми
- •5.1. Розрахунок потреб кормів для великої рогатої худоби
- •5.2 Розрахунок потреби в кормах для овець
- •5.4 Розрахунок потреби в кормах для коней
- •5.5 Розрахунок потреби в кормах для с.-г. Птиці.
- •5.6 Розрахунок потреби води для сільськогосподарських тварин
- •6. Розрахунок виходу гною за рік на фермі
- •7. Розробка завдання на проектування тваринницького приміщення. Характеристика ділянки під забудову
- •9. Розрахунок природного та штучного освітлення приміщення
- •9.1. Розрахунок природньої освітленості приміщення
- •9.2. Розрахунок потреби в штучному освітлені приміщення
- •10. Розрахунок та обладнання вентиляції приміщення
- •11. Розрахунок та оптимізація теплового балансу приміщення
- •Методика розрахунку теплового балансу
- •12. Організація переробки продукції тваринництва в господарстві
- •Схеми генеральних планів
- •Перечень основних приміщень і споруд на фермі
- •Список рекомендованої літератури
- •Допоміжна
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
10. Розрахунок та обладнання вентиляції приміщення
Вентиляцією тваринницьких приміщень називають повітрообмін між повітрям приміщення та атмосферним повітрям для забезпечення нормативних показників мікроклімату.
Розрахунок повітрообміну визначається за показниками водяної пари (в г), що надходить у повітря приміщення, яка виділяється тваринами.
Для визначення потреби необхідного об’єму вентиляції проводять відповідні розрахунки.
1. Визначається годинний об’єм вентиляції по вологості повітря (Л)
(Q
+Q1)/(q1-q2)
Л - годинний об’єм вентиляції, м3/год;
Q - кількість водяної пари, яку виділяють тварини у даному приміщенні, г/год (додаток 12);
Q1 - випаровування вологи з поверхонь підлоги та напувалок (10% від Q для всіх тваринницьких приміщень, та 25% - для свинарників);
q1 - кількість водяної пари повітря приміщення при допустимій відносній вологості і нормативній температурі для кожного виду і віку тварин, г/м3 (Табл. 10.1)
q2 - кількість водяної пари атмосферного повітря самого холодного місяця року для даної місцевості, г/м3 (додаток 9).
Таблиця 10.1
Максимальна пружність водяної пари, мм рт. ст., або г/м3
Температура, 0С |
||||||||||||
q1 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
25 |
6,10 |
7,00 |
8,02 |
9,17 |
10,46 |
11,91 |
13,54 |
15,36 |
17,39 |
19,66 |
22,18 |
23,5 |
|
2. Розраховується кратність повітрообміну за годину (Кр)
Кр - кратність повітрообміну, раз/год;
Л - годинний об’єм вентиляції, м3/год;
Y - об’єм приміщення, м3
Об’єм приміщення розраховують шляхом знаходження площі причілка приміщення.
Y= в х Sприч.
в - довжина приміщення, м
Sприч. - площа причілка, м2
Sприч
= (а х h2)
+ (а х
)
а - ширина приміщення, м; h1 - висота даху, м; h2 - висота стін, м
Кратність обміну повітря, меншу за 3 рази на годину, забезпечує вентиляція з природнім рухом повітря, від 3 до 5 разів на годину - вентиляція з примусовим рухом повітря, а понад 5 разів на годину - з припливом у приміщення в холодну пору року підігрітого повітря.
3. Визначається годинний об’єм вентиляції на одну тварину (Л1)
Л1 - годинний об’єм вентиляції на 1 тварину, м3/год/гол;
Л - годинний об’єм вентиляції, м3/год;
n - кількість тварин у приміщенні
Відповідно до санітарних норм об’єм вентиляції на одну тварину повинен становити, м3/год:
велика рогата худоба - 80 - 120 свині на відгодівлі 20 - 50
коні - 80 - 100 молодняк ВРХ та коней 20 - 30
свиноматки - 40 - 60 птиця на 100 голів 80 - 120
4. Знаходиться загальна площа перетину витяжних каналів (S1)
S1 - площа перерізу витяжних каналів, м2;
Л - годинний об’єм вентиляції, м3/год;
3600 - кількість секунд в годині
V - швидкість руху повітря у витяжних каналах, м/сек
Швидкість руху повітря у витяжних каналах встановлюють за додатком 10.
∆t - різниця між температурою повітря тваринницького приміщення і температурою самого холодного місяця року для даної місцевості (додаток 9).
5. Обчислюється кількість витяжних каналів (n1)
S1 - площа поперечного перетину витяжних, м2
а1 - площа перетину одного витяжного каналу, м2.
Площа поперечного перерізу одного витяжного каналу може бути: 0,6х0,6 м; 0,7х0,7 м; 1,0х1,0 м; 1,1х1,1 м.
6. За додатком 11 підібрати відповідне вентиляційне обладнання для даного приміщення та зробити висновки.
