2.2 Заходи з поліпшення умов праці

В цьому пункті вказуються існуючи засоби та заходи з поліпшення умов праці у лабораторії та розробляються додаткові (якщо є необхідність). Наводяться основні параметри захисних засобів, наприклад, товщина і матеріал теплоізоляції, матеріал звукоізоляції та зниження рівня шуму у децибелах, геометричні параметри віброізоляторів та їх кількість, тип та характеристика захисних екранів.

2.3 Виробнича санітарія

Описується повітряне середовище робочої зони – температура та вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання (додаток Б). Обґрунтовується категорія робіт, які виконуються у лабораторії, за енерговитратами. Для цієї категорії вказуються норми (якщо норми мікроклімату були наведені у першому пункті, дається посилання на цей пункт).

Дається опис виробничої вентиляції. Мета обладнання приміщення системою вентиляції залежить від конкретних умов. Це можуть бути:

а) виведення теплонадлишків, тобто підтримання припустимої температури повітря;

б) виведення шкідливих речовин, тобто підтримання гранично припустимих концентрацій цих речовин у повітрі робочої зони;

в) виведення залишків вологи, тобто підтримання припустимої відносної вологості повітря.

Обґрунтовується необхідний тип вентиляції: за механізмом спонукання – природна чи механічна; за місцем дії – загальна чи локальна (місцева); за напрямом руху повітря – витяжна, припливна чи припливно-витяжна. Пояснюється механізм дії вентиляції – за допомогою вентиляторів або ежекторів, вітрового чи теплового напорів.

Обґрунтовується потреба у кондиціюванні повітря (якщо вона є). Наводяться типи кондиціонерів (центральні чи місцеві), режими роботи.

Визначається розряд зорових робіт у лабораторії. На цій підставі знаходиться коефіцієнт природної освітленості. Зрівнюються нормативні та фактичні показники природного освітлення.

Знаходяться нормативні значення штучного освітлення у залежності від розряду зорових робіт, характеристиці об’єкту розрізнювання, фону та контрасту. Обґрунтовуються типи ламп і світильників. Порівнюються нормативні та фактичні показники штучного освітлення (додатки В, Г).

2.4 Електробезпека

Дається характеристика виробничого середовища лабораторії згідно Правил будови електроустановок (ПБЕ) (сухе, вологе, сире, особливо сире, жарке, пильне, з хімічно активним середовищем), вказується, як особливості виробничого середовища впливають на небезпеку та важкість ураження струмом.

Згідно ПБЕ виробничі приміщення розподіляються на три класи:

• з підвищеною небезпекою ураження струмом;

• особливо небезпечні;

• без підвищеної небезпеки ураження струмом.

Треба виявити ознаки підвищеної чи особливої небезпеки ураження струмом у приміщенні лабораторії і класифікувати приміщення згідно ПБЕ.

Характеризуються основні споживачі електроенергії в лабораторії, електрична мережа для живлення силового обладнання, освітлення, рід струму, напруга, яка використовується.

Перелічуються та описуються електрозахисні заходи. Обґрунтовуються засоби захисту від ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин: електроізоляція, недоступне розташування відкритих струмоведучих частин, блокування, застосування малих напруг тощо. Наводяться засоби захисту від дотику до неструмоведучих частин обладнання, які випадково опинились під напругою: захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення.