4. Витрати води на гасіння пожеж

Витрати води на гасіння пожеж визначають на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння залежно від чисельності населення, поверховості забудови та об’єму найбільшої споруди:

	(1.8)
	(1.9)

де q₄ – витрати води на гасіння 1 зовнішньої пожежі, л/с, що приймається залежно від числа жителів і поверховості забудови;

q_вн – витрати води на внутрішнє пожежогасіння, приймаємо 2,5 л/с;

n – розрахункове число одночасних пожеж, що приймається залежно від числа жителів (див. дод. 2);

T – час гасіння пожежі,

Норми водоспоживання на зовнішнє пожежогасіння в населених пунктах залежать від поверховості забудови (див. дод. 2), на гасіння пожеж в окремих будівлях залежать від призначення і об’єму будинків, ступеня вогнестійкості конструкцій, температурного режиму у виробничих приміщеннях і приймаються згідно з нормативними рекомендаціями.

Згідно вимог будівельних норм [1] для будівель поверховістю більше за 12 поверхів приймається протипожежний водопровід з пожежними кранами.

5. Невраховані витрати води

Необліковані витрати на зовнішньому водопроводі приймають з розрахунку 10% від витрати води на господарсько-питні потреби:

(1.10)

2. Визначення кількості господарсько-побутових стоків, що відводяться від житлового кварталу

При розрахунку витрати господарсько-побутових стічних вод приймають, що норми водовідведення дорівнюють нормам водоспоживання. Тривалими спостереженнями встановлено, що нерівномірність надходження стічних вод в каналізаційну мережу залежить від середньої витрати, тому основним вихідним параметром при проектуванні системи каналізації є середньодобова витрата стічних вод, що визначається за формулою:

(1.11)

де q_м – питоме водоспоживання, л/добу/чол.;

N_м – розрахункове число жителів мікрорайону, чол.

Кількість господарсько-побутових стоків, що потрапляють до мережі господарсько-побутової каналізації міст і селищ міського типу, приймають за нормами водоспоживання з коефіцієнтом 0,8:

(1.12)

3. Розрахунок витрат теплоти на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання

Підключення системи опалення будинку до теплових мереж здійснюють через центральний тепловий пункт ЦТП, де відбувається розподіл, регулювання параметрів теплоносія для місцевої системи опалення і приготування води для гарячого водопостачання.

Теплоносієм у місцевій системі є гаряча вода з температурою 90…70º.

ЦТП бажано розміщувати в центрі теплового навантаження із забезпеченням умов для перебування постійного чергового персоналу.

Максимальну витрату теплової енергії на опалення житлових та громадських будинків визначають за формулою:

(1.13)

де – витрати теплоти на опалення житлових будинків;

– те саме, громадських будинків;

– коефіцієнт, що враховує витрати теплоти на опалення громадських будинків (приймається ).

(1.14)

де q₀ – укрупнений показник максимальної годинної витрати теплоти на опалення житлових будинків (обирають залежно від розрахункової температури зовнішнього повітря (див. додаток 1,2)), Вт/м²;

A – житлова площа будинків мікрорайону, що визначається залежно від площі забудови мікрорайону F (обчислюють за генпланом з урахуванням масштабу) та щільності житлового фонду a (додаток 3) за формулою:

(1.15)

Максимальна витрата теплової енергії на вентиляцію житлових громадських будинків:

(1.16)

де – коефіцієнт, що враховує витрати теплоти на вентиляцію громадських будинків.

Середній тепловий потік на гаряче водопостачання:

(1.16)

де a – норма витрат гарячої води одним мешканцем за добу (додаток 4);

b – норма витрат гарячої води для громадських споруд (приймається 25 л води за добу на 1 людину);

– температура гарячої води;

– температура холодної води;

– питома теплоємкість води;

m – кількість жителів у мікрорайоні:

(1.17)

де f_н – норма житлової площі на 1 людину (приймається 21 м²/люд.).

Максимальні витрати теплової енергії на гаряче водопостачання житлових і громадських будинків:

(1.18)

Теплове навантаження на ЦТП визначається як сума всіх видів споживання теплоти у мікрорайоні за формулою:

(1.19)

Максимальне навантаження на один ЦТП не повинне перевищувати 26 МВт ( ). Якщо має місце таке перевищення, у мікрорайоні необхідно розміщувати декілька ЦТП.

Теплове навантаження ТЕЦ дорівнює сумі теплових навантажень ЦТП мікрорайонів, які приєднані до джерела теплопостачання за допомогою теплових мереж:

(1.20)