Політичні партії та організації Східної Галичини
-
Назва
Дата
Лідери
Ідеї та діяльність
Комуністична партія Західної України (КПЗУ)
1919 р.
А.Бараль (Савка), М.Заячківський (Косар), Й.Крілик (Васильків)
Визволення Західної України шляхом соціалістичної революції, приєднання до радянської України.
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
1925 р.
Д.Левицький, С.Баран, В.Мудрий, М.Рудницький
Наймасовіша українська політична організація Галичини. Створення незалежної соборної України мирним шляхом на демократичних засадах; захист інтересів українського населення; культурно-просвітницька організація.
Українська соціал-радикальна партія (УСРП) (об’єднання УРП та УПСР)
1926 р.
Л.Бачинський, С.Макух, М.Стахів
Здобуття незалежності України легальними методами, соціалістичні перетворення.
Українська військова організація (УВО)
липень
1920 р.
Є.Коновалець
Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу.
Організація українських націоналістів (ОУН) (на основі УВО)
1929 р.
(у Відні)
Є.Коновалець, С.Бандера
Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби; ідеологічна основа – інтегральний націоналізм Д.Донцова.
Основні легальні українські партії в Польщі:
Українське національно-державне об'єднання (УНДО) - найчисельніша та найвпливовіша українська партія. Утворилася 1925 р. в результаті злиття Трудової партії з рядом менших угруповань. Ця ліберальна партія виступала за конституційну демократію та незалежність України, не вдаючись при цьому до терористичних актів. Відносно гнучка за своєю тактикою, вона намагалася нормалізувати українсько-польські взаємини. Але репресії польського уряду, з одного боку, та екстремізм українських націоналістів, з іншого, ускладнювали проведення центристської політики УНДО;
Радикальна партія - найстарша з усіх українських партій. її програма мала соціалістичне забарвлення, закликала до справедливого поділу земель серед селян, обмеження приватної власності та відокремлення церкви від держави. Вона також підкреслювала, що цієї мети не можна досягти, доки не буде створена незалежна держава, котра об'єднає всіх українців.
Нелегальні українські партії:
Комуністична партія Західної України (КПЗУ), утворена в 1919 (1923) році. Вона пристрасно підтримувала Шумського та націонал-комуністів у Радянській Україні. Виступи КПЗУ проти антиукраїнських акцій сталінського керівництва призвели до її розпуску через Комінтерн з ініціативи ВКП (б);
ОУН, що утворилася 1929 р. у Відні при об'єднанні Української військової організації (УВО), студентських груп. Очолив її Є. Коновалець. Більшу частину її членів становила галицька молодь, а керівництво забезпечували з-за кордону Коновалець та його соратники.
Після вбивства Є. Коновальця в Роттердамі 1938 р. агентами російського НКВС,
ОУН у 1940 р. розкололася на дві течії
бандерівців (С. Бандера)
мельниківців (А. Мельник).
Ідеологічною основою ОУН була теорія "інтегрального націоналізму", розроблена Д. Донцовим.
Напередодні розколу ОУН налічувала 20 тис. членів, які використовували різноманітні методи боротьби:
агітацію, саботаж, терор тощо. Найгучнішою "справою" організації було вбивство 1934 р. українофоба,
міністра внутрішніх справ Польщі С. Пєрацького.
Інтегральний націоналізм – тоталітарна форма націоналізму, обґрунтована у працях Д. Донцова. Майбутня українська держава повинна бути тоталітарною (ідеологія ОУН)
Основні засади інтегрального націоналізму
Нація — абсолютна цінність.
Політичні партії, класи повинні поєднатися заради Вищої мети.
Вища мета — незалежність держави.
Мета виправдовує всі засоби.
Майбутню державу повинен очолити вождь, керманич з необмеженою владою.
Соціально — економічні питання — другорядні; скоріш за все держава буде аграрною, з розвинутою кооперацією і капіталістичною промисловістю.
Необхідно діяти, відкинувши будь-які політичні дискусії.
Д. Донцов Є. Коновалець С. Бандера А. Мельник