Змістовий модуль 2.

Обсяг, характер та розмір відшкодування збитків. 6.СВ.С.02.ПР.О.03.03

Тема 15 Загальні положення про відшкодування збитків.(2 год)

ПЛАН

1. Договір перевезення

2. Невиконанням плану перевезень

3. Відповідальність за несхоронність вантажів, що перево­зять

4. Пре­зумпція відсутності вини перевізника.

1. Договір перевзення

Спочатку щодо договору. У цивільному праві, за договором перевезення вантажу, транспортна організація (перевізник) зобо­в’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за пе­ревезення вантажу встановлену плату. На таких самих умовах здійснюється і перевезення пасажирів.

Сторонами договору виступають перевізник і відправник (пасажир).

Перевізниками вважаються транспортні організації, які на­ділені статусом юридичної особи і мають право укладати до­говори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи. До таких осіб належать суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законо­давства та одержаної ліцензії надають послуги за договором пере­везення пасажира автомобільним транспортним засобом загально­го користування, або при перевезенні вантажу згідно з договором перевезення вантажу автомобільним транспортом, що використо­вуються ними на законних підставах (статті 40, 59 Закону «Про автомобільний транспорт»).

Під автомобільним транспортним засобом загального користу­вання для перевезення пасажирів слід розуміти автомобіль з кіль­кістю місць для сидіння понад дев’ять, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для пе­ревезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхід­ного комфорту та безпеки.

Відправниками вантажів можуть бути як організації (юридичні особи), так і громадяни, яким вантаж належить на підставах, передбачених законом чи договором. Крім перевізника і відправ­ника, учасником перевезення є також вантажоодержувач, який перебуває у договірних відносинах з вантажовідправником і внас­лідок цих відносин зобов’язаний прийняти вантаж у пункті при­значення. Але цей обов’язок, а також право пред’явлення претензії до перевізника закріплено у нормативних актах.

Перевезення вантажу оформляється спеціальними документа­ми, які є письмовою формою договору і супроводжують вантаж від приймання вантажу до перевезення і видачі його вантажоодер­жувачу.

Таким документом щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом є - товарно-транспортна накладна. Перевезення вантажу оформлюється багажною квитанцією, а пасажира - квитком.

У разі потреби здійснювати систематичні перевезення підпри­ємства автомобільного транспорту України, з урахуванням обсягів перевезень, з кожним з відправників можуть укладати спеціальні, місячні, річ­ні, довгострокові (довготермінові) договори, спря­мовані на організацію майбутніх перевезень вантажів. Наприклад, пунктом 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспор­том в Україні від 14.10.97 N 363 регламентується, що у договорі встановлюються:

• термін його дії,

• обсяги перевезень, умови перевезень (режим робот з видачі та приймання вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо),

• вартість пе­ревезень і порядок розрахунків,

• порядок визначення раціональних маршрутів,

• обов’язки, сторін, відповідальність тощо.

На основі поточних або довгострокових договорів про органі­зацію перевезень вантажів і замовлень відправників здійснюється річне з розподілом за кварталами і місяцями перевезення (на автомобільному транспорті), за невиконання або неналежне вико­нання якого передбачено цивільно-правову відповідальність.