1. Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

1.1. Спочатку необхідно викласти завдання і значення охорони праці та навколишнього середовища в нашій державі, у тому числі у електромашинобудуванні. При цьому слід спиратися на останні рішення уряду і профспілок, закон України "Про охорону праці", у яких визначаються завдання в галузі охорони праці та навколишнього сере­довища [1; 2]. Підкреслити, що вимоги охорони праці і навколишнього се­редовища закладаються на стадії проектування (додаток 1).

1.2. З урахуванням умов ГОСТ 12.0.003-74^* [3] і даних літератури [4; 5; 6] надати стислу характеристику проектованого об’єкта (цеху, діль­ниці, обладнання, устаткування і ін.), а також потенційних небезпек і шкі­дливостей при його використанні (виготовленні).

1.3. У висновку необхідно сформулювати, для якого етапу експлуа­тації об’єкта (проектування, виготовлення, дослідження) розглянуто пи­тання охорони праці і навколишнього середовища, а також чи відносяться ці питання до проектованого об’єкта в цілому, до його частини або до сис­теми, частиною якої він є.

1.4. Для дипломних робіт розрахунково-дослідницького характеру питання охорони праці і навколишнього середовища слід розглядати щодо приміщення, у якому виконувалися обчислювальні роботи (приміщення ЕОМ, лабораторія, конструкторський відділ і т.п.).

2. Виробнича санітарія

2.1. Зазвичай об’єкти дипломного проектування за спеціальностями електромашинобудівного факультету є джерелами виробничих шкідливос­тей. У зв’язку з цим необхідно охарактеризувати весь технологічний цикл із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, використову­ючи [3], у формі табл. 1.

Таблиця 1 – Перелік небезпечних і шкідливих факторів на робочих місцях проектованого цеху (дільниці, відділення )

Небезпечні та шкідливі вироб­ничі фактори	Джерела виникнення	Параметр, який нормується	Нормоване значення параметра	Норматив- ний документ
1	2	3	4	5

У всіх випадках обов'язковим є розгляд метеорологічних умов, освіт­лення, шуму, вібрації і забруднення повітря робочої зони.

2.2. Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [7], ДСН 3.3.6.042-99 [8], з урахуванням робіт персоналу з енер­говитрат при використанні проектованого об’єкта (або його виготовленні, дослідженні). Параметри мікроклімату обираються зазвичай допустимими для теплого і холодного періодів року. В окремих випадках, відповідно до техніко-економічних обґрунтувань, можуть обиратися оптимальні метеоро­логічні умови. Обрані параметри мікроклімату занести в табл. 2 (додаток 2).

Таблиця 2 – Допустимі (оптимальні) норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря у виробничому приміщенні цеху (діль­ниці, лабораторії та ін.)

Період року	Категорія важкості робіт	Температура, С	Відносна вологість, % (не більше)	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Х олодний
Теплий

2.3. Слід указати заходи щодо утримання нормативних значень ме­теорологічних параметрів у теплий період року (вентиляція: природна, штучна, припливно-витяжна, місцева, загальнообмінна; кондиціонування та ін.) і в холодний період року (опалення, повітряно-теплові завіси біля брами, повітряне душування та ін.) [4; 5] та СНиП 2.04.05-91 [9].

2.4. Викладаючи питання про виробниче освітлення, слід указати, як забезпечується освітлення виробничих приміщень у світлий (природне чи суміщене) і в темний час доби (штучне), охарактеризувати вид природного (бокове, верхнє, комбіноване) і штучного (загальне, місцеве, комбіноване) освітлення.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як пра­вило, природне освітлення. Без природного освітлення допускається проек­тування приміщень, які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, нормативними документами з будівель­ного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, за­твердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено у підвальних поверхах будинків.

Залежно від розряду зорової роботи, який визначається найменшим розміром об'єкта розрізнення, виду освітлення, визначити нормоване зна­чення коефіцієнта природної освітленості e_N (КПО), %, відповідно до ви­мог ДБН В.2.5-28-2006 [10]. Перерахувати його для умов експлуатації об'є­кта, що розглядається, з урахуванням поясу світлового клімату за форму­лою

e_N= e_H∙ m_N,

де е_N – нормоване значення КПО; e_H – значення КПО за табл. 1 з [10];

m_N – коефіцієнт світлового клімату за табл. 4 з [10] ; N – номер групи забезпеченості природним світлом за табл. 4 з[10].

Визначити нормативне значення мінімальної освітленості E_min. Обрані зна­чення вказаних параметрів звести в табл. 3 (додаток 3).

Таблиця 3 – Характеристики освітлення для виробничого приміщення

Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд, підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта розрізнення з фоном	Характе­ристика фону	Освітленість при штучному освіт­ленні Еmin, лк		КПО, % при суміще­ному освітленні
				комбіно­ваному	загаль­ному	верхньому або комбі­нова- ному	Боково-му
Більше 0,3 до 0,5	III, а	Малий	Темний	2000	500	eN(розраховане)	eN(розрахо­ване)

Примітка. Приклад наведений для суміщеного освітлення.

Слід указати, як реалізуються нормативні параметри освітлення. За вказівкою консультанта з охорони праці виконати розрахунок природного (визначається площа віконних отворів) або штучного (визначається кіль­кість світильників, їх тип і розміщення) освітлення, вид джерел світла (ла­мпи накалювання, газорозрядні лампи) і споживана ними потужність [11; 12], у деяких випадках виникає необхідність обрати вид і зробити розраху­нок аварійного освітлення.

2.5. За наявності шкідливостей у вигляді пари, газу, пилу та інших слід установити джерела їх виникнення й визначити значення ї гранично допустимих концентрацій (ГДК) у повітрі робочої зони і клас не­безпеки цих речовин за ГОСТ 12.1.005-88 [7]. Тут же вказати способи за­безпечення концентрацій цих речовин на робочих місцях не більше грани­чно допус­тимих (герметизація обладнання, місцеві відсмоктувачі, загально­обмінна вентиляція та ін.) [4; 5; 9]. Дані занести в табл. 4 (додаток 4).

Таблиця 4 – ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони проекто­ваного цеху (дільниці, відділення, лабораторії та ін.)

Шкідлива речовина	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
1	2	3	4

2.6. За вказівкою консультанта з охорони праці виконати орієнтова­ний розрахунок потрібного повітрообміну системами вентиляції або конди­ціонування, що забезпечує нормативні значення параметрів пові­тряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень. Потрібний пові­трообмін (м³/г) визначається шляхом розрахунків за вимогами видалення з повітря в приміщенні надмірних шкідливих речовин, теплоти, вологи згідно зі СНиП 2.04.05-91 [9]. Інколи слід розрахувати елементи вентиляції (кон­ди­ціонування), які реалізують потрібні витрати повітря з метою забезпе­чення нормативних метеорологічних умов і нешкідливого складу повітря у виро­бничих приміщеннях [11].

2.7. Аналізуючи вібрацію, шум і ультразвук, слід визначити джерела їх виникнення, визначити допустимі значення параметрів, які нормуються, згідно з ГОСТ 12.1.003-83^* [13], ГОСТ 12.1.001-89 [14], ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [15], а також указати конструктивні і технічні рішення, що забезпечують значення нормованих параметрів шуму, вібрації, ультразвуку, не більше допустимих [16; 17]. Звернути увагу на можливість реалізації таких заходів: знищення шуму в джерелі його виникнення, звукоізоляція обладнання; ек­ранування джерел шуму або робочих місць; використання демпфірувальних матеріалів – гуми, пластмаси, повстини; регулярне зма­щення тертьових по­верхонь; ретельне балансування елементів машин, що обертаються, та ін­ших за ГОСТ 12.1.029-80 [18] і ДСТУ ГОСТ 26566885:2009 [19].

У деяких випадках за завданням консультанта з охорони праці про­водяться відповідні розрахунки.

2.8. За наявності у виробничому приміщенні джерел електромагніт­них полів різночастотного діапазону необхідно обрати допустимі значення нормованих параметрів за ДСТУ ГОСТ 12.1.006:2009 [20] і вказати заходи, що забезпечують значення цих параметрів, не більше допустимих.

2.9. Аналізуючи джерела іонізуючого і лазерного випромінювання, треба вказати заходи, прийняті для захисту персоналу від дії цих випромі­нювань, керуючись НРБУ-97/Д2000 [21] і ГОСТ 12.1.040-83^*  [22] (додаток 5).

2.10. Для технологічних проектів, які містять креслення виробничих приміщень, необхідно обов’язково обрати допоміжні приміщення саніта­рно-побутового призначення (гардеробні, вмивальні, душові, кімнати для споживання їжі та ін.), зі встановленням групи виробничих процесів відпо­відно до вимог СНиП 2.09.04-87 [23].

2.11. Указати систему проектованого водопроводу (виробнича, по­жежна, господарсько-побутова). Джерела постачання води (міський водоп­ровід, водойми, місцеві джерела водопостачання), СНиП 2.04.02-85 [24].

2.12. Указати види проектованої каналізації (господарсько-побутова, виробнича для умовно чистих та стічних вод, виробнича для брудних вод та ін.), СНиП II-32-74 [25].