4.2. Логістичні системи

Логістична система (як будь-яка кібернетична система) є адап­тивною системою зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції й операції. Як правило, складаєть­ся з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім сере­довищем.

Логістична система забезпечує доставку товарів і виробів у за­дане місце, у встановлений час, у потрібній кількості й асортименті, якнайкраще підготовлених до виробничого або особистого спожи­вання при оптимальному рівні витрат.

З позиції бізнесу логістичну систему можна визначити як склад­ну економічну систему, що складається із взаємозалежних у єди­ному процесі керування матеріальними і супутніми їм потоками елементів.

Матеріальний потік - це матеріальні ресурси, що знаходяться в стані руху, продукція незавершеного виробництва і готова про­дукція, до яких застосовуються логістичні активності, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі - навантаження, розвантажен­ня, затарювання, перевезення, сортування, консолідація, розукруп­нення і т. п. Термін «продукція» може трактуватися по різному: «товарно-матеріальні цінності», «матеріальні ресурси», «засоби ви­робництва і предмети споживання» тощо, залежно від просторово­го положення в конкретному місці логістичного ланцюга (перебу­вання її у виробника, дистриб'ютора і т. д.).

Кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформа­ційний потік. За своєю формою він не подібний до матеріального потоку. Те ж можна сказати і про фінансові потоки, що супровод­жують матеріальні потоки.

Інформаційний потік - сукупність повідомлень, що циркулю­ють у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, які є необхідними для керування і контролю логістичних операцій. Інформаційний потік може існувати у вигляді папе­рових і електронних документів.

Елементи логістичної системи або підсистеми називають лан­цюгами.

Логістичний ланцюг - безліч усіх фізичних, юридичних осіб-виробників, дистриб'юторів, складів загального користування і т. д., які здійснюють, у тому числі і з додатковою вартістю, логістичні операції. Наприклад, збутовий ланцюг, що складається з фірми-виробника готової продукції (одного найменування), споживача (по­купця) і логістичного посередника (перевізника), який забезпечує доставку товару від виробника до покупця - логістичний ланцюг матеріального потоку.

Логістична операція - відособлена сукупність дій, спрямова­них на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку (складування, транспортування, комплектація, навантаження, роз­вантаження, внутрішнє переміщення - збір, збереження й обробка даних і т. д.).

За функціональними ознаками розрізняють такі складові логі­стичної системи, або підсистеми: закупівельна, транспортна, склад­ська, розподільча, виробнича, збутова, інформаційна та ін.

Закупівельна логістика — керування матеріальними потока­ми в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурса­ми. Це перша логістична підсистема, яка регулює процес руху си­ровини, матеріалів, запасних частин, що комплектують виріб, з ринку закупівлі до складів підприємства.

Розподільна логістика - забезпечення раціоналізації процесу фізичного просування продукції до споживача і формування сис­теми ефективного логістичного сервісу.

Складська логістика - оптимізація операцій, безпосередньо пов'язаних з переробкою й оформленням вантажів і координацією, зі службами закупівлі і продажів, розрахунку оптимальної кількості складів і місця їх розташування.

Транспортна логістика - оптимізація транспортних систем, вибір виду і типу транспортних засобів; визначення різноканальних маршрутів доставки; забезпечення технологічної єдності транс­портно-складського процесу.

Транспортна логістика зазвичай є складовою частиною кожно­го з видів логістики.

Виробнича логістика - забезпечення якісного своєчасного і ком­плектного виробництва продукції відповідно до господарських до­говорів, скорочення виробничого циклу та оптимізація витрат на виробництво.

Інформаційна логістика - підсистема збирання та обробки інформації про матеріальні та інші потоки. Вона є обов'язковою частиною кожного виду логістики, тому що передбачає збирання да­них про будь-який потік та систематизацію відповідної інформації з метою подальшої обробки.

За масштабом розрізняють макрологістичні та мікрологістичні системи.

Макрологістична система - це велика система керування ма­теріальними і пов'язаними з ними потоками, що охоплює підприє­мства промисловості, посередницькі, торговельні і транспортні організації різних відомств, розташованих у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система являє собою визна­чену інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

Для успішного функціонування макрологістичної системи міжнародного рівня інфраструктура економіки групи країн повин­на відповідати таким вимогам, як:

• єдиний економічний простір;

• єдиний ринок без митних перешкод;

• узгоджене транспортне законодавство;

• сполучена транспортна техніка;

• розвинуте правове середовище.

Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складо­вими макрологістичних систем. До них відносять окремі підприєм­ства, територіально-виробничі комплекси.

Мікрологістична систе­ма інтегрує процеси виробництва, постачання і збуту, транспортно-складських і вантажно-розвантажувальних робіт підприємства.

Мікрологістичні системи підрозділяються на:

- внутрівиробничі;

- зовнішні;

- інтегральні.

На рис. 4.1 наведено класифікацію логістичних систем за масштабом.

Рис. 4.1. Ієрархія логістичних систем (класифікація за масштабом)

Внутрівиробничі логістичні системи оптимізують керування матеріальними потоками в межах технологічного циклу виробниц­тва продукції. Критеріями оптимізації функціонування внутріви­робничої логістичної системи є:

• мінімум собівартості виробництва;

• мінімум часу виробничого циклу при забезпеченні заданого рівня якості.

Зовнішні логістичні системи вирішують задачі, пов'язані з ке­руванням і оптимізацією матеріальних або супутніх потоків від

джерела до місця кінцевого споживання поза виробничим техноло­гічним циклом. Ланками зовнішніх логістичних систем є елементи постачальницьких і дистрибутивних мереж, що виконують ті чи інші логістичні активності від постачальників матеріальних потоків до кінцевих споживачів.

Критеріями оптимізації функціонування зовнішніх логістичних систем є:

• оптимізація витрат, пов'язаних з логістичною активністю ок­ремих ланок логістичної системи;

• скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції, часу виконання замовлень споживачів при забезпеченні високого рівня якісного сервісу.

Інтегровані логістичні системи являють собою синтез логістич­них систем. Границі інтегрованої мікрологістичної системи визна­чаються виробничо-розподільним циклом, що включає процес за­купівлі матеріальних ресурсів і організації постачання, внутріви­робничими логістичними функціями, логістичними активностями в дистрибутивній системі при організації продажу готової про­дукції споживачам і післяпродажному сервісі.

Ці процеси разом з інформаційним і фінансовим потоками ство­рюють операційне функціональне логістичне середовище (в якому інтегрально взаємодіють численні елементи логістичної системи все­редині суб'єкта, що хазяює) і логістичні посередники. Критерієм оптимізації функціонування інтегрованої логістичної системи є забезпе­чення найбільш повного обліку часових і просторових факторів.

Загальним критерієм оцінки логістичної системи є рівень логістичного сервісу — кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичних послуг, які фактично надаються у співвідношенні з ча­совими і вартісними витратами на його надання [10].