1.3. Класифікація іс та місце кіс у множині наведених класів

Обмін інформацією в кіберкорпорації викликав потребу в но­вих типах та структурах даних, нових методах їх збережен­ня, передачі, обробки та аналізу. Усе це не могло не відбити­ся на класифікації ІС.

Згідно з ДСТУ 2874 -94, інформаційна система — це система, що орга­нізує пам'ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу [12].

Існує безліч підходів до класифікації ІС. Нижче наводиться класифікація інформаційних систем за мас­штабом, способом організації та оброблення даних [36].

За масштабом ІС розрізняються таким чином:

• одиночні, або малі;

• групові, або середні;

• корпоративні, або великі.

Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономно­му комп'ютері, як правило, ПК. Така система може містити декіль­ка простих прикладних розробок, пов'язаних спільним інформа­ційним фондом та розрахованих на роботу одного користувача або групи користувачів, що поділяють у часі одне робоче місце. До оди­ночних (малих) інформаційних систем відносяться системи рівня невеликого підприємства.

Характерними ознаками одиночних систем є:

• нетривалий життєвий цикл;

• орієнтація на масове використання (не потребують вартісного навчання персоналу);

• низька ціна;

• практична відсутність засобів аналітичної обробки даних;

• відсутність можливості незначної модифікації без участі розроблювачів;

• використання в основному настільних систем керування базою даних (СУБД) (FохРго, Сlіррег, Рагаdох, Ассеss, Сlагіon та інших).

Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне ви­користання інформації учасниками робочої групи (одного підроз­ділу). Загальний інформаційний фонд цих систем являє собою базу даних (БД), або сукупність файлів документів. Взаємодія користу­вачів у такому випадку відбувається через централізовану БД, або за допомогою мережної файлової системи, або через електронну пошту. Спільне використання інформації організується за допомогою блокувань записів і файлів.

Групові (середні) ІС орієнтовані на паралельне спільне викори­стання даних багатьма користувачами та звичайно будуються на базі локальної мережі з виділеним сервером БД.

Характерними ознаками групових ІС є:

• тривалий життєвий цикл (можливість зростання до великих систем);

• наявність засобів аналітичної обробки даних;

• використання багатокористувацьких «настільних» СУБД, серверів БД для робочих груп (Btrieve, NetWare SQL, Gupta SQL Base, Sybase Anywhere SQL, MS SQL Server, Progress, Informix-Base, Workgroup Oracle та ін.) та відповідних інструментів розроб­ки або систем керування документами та їх інструментальних засобів;

• наявність штату працівників, які здійснюють функції адміні­стрування апаратними та програмними засобами;

• наявність розвинених засобів забезпечення безпеки;

• тісна взаємодія з фірмами-розроблювачами програмного за­безпечення з питань супроводу компонентів ІС.

Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та мати ієрархічну структуру з декількох рівнів.

КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду ро­бочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до цент­ральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Для таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціа­лізацією серверів.

Характерними ознаками корпоративних ІС є:

• тривалий життєвий цикл;

• міграція успадкованих систем;

• різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи;

• різноманітність використовуваного програмного забезпечення;

• масштабність та складність розв'язуваних задач;

• перетинання множини різних предметних сфер;

• орієнтація на аналітичну обробку даних;

• територіальна розподіленість;

• використання корпоративних SQL-серверів БД (Оrасlе 9i, Informix -OnLine, Informix-DSA, Sybase, СА-Ingress та ін.) та відпо­відних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблен­ня часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД;

• використання Web- технологій;

• підвищені вимоги до надійності функціонування та збережен­ня даних.

На рис. 1.6 представлено класифікацію ІС, що відповідає спосо­бу організації та обробки даних, а також прийняті у вітчизняній та закордонній класифікації абревіатури.

Рис. 1.6. Класифікація інформаційних систем за способом організації та обробки даних

Системи обробки трансакцій включають системи оператив­ної обробки трансакцій (OLTP - ОпLine Transaction Processing) та пакетної обробки трансакцій.

В інформаційних системах організаційного керування перева­жає режим оперативної обробки трансакцій ОLТР, призначений для відображення актуального стану предметної сфери в будь-який момент часу. Для систем ОLТР характерним є регулярний (мож­ливо, інтенсивний) потік простих трансакцій, що виконують роль замовлень, укладання договорів, взаємних розрахунків та ін. Важ­ливими вимогами до ОLТР-систем є висока продуктивність об­робки трансакцій та гарантована доставка інформації при віддале­ному доступі до БД телекомунікаційними засобами.

Інформаційні системи з пакетною обробкою займають обме­жену нишу. У чистому вигляді їх можна зустріти тільки в система на основі великих централізованих ЕОМ.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) (DSS – Decision Support System) являють собою інформаційні системи, які виконують не тільки систематизацію інформації, але й дозволя­ють особі, яка приймає рішення (ОПР), виконувати аналіз даних з різними показниками і у різних розрізах - часових, географічних тощо. Іноді DSS-системи ототожнюють із EIS (Executive Information system) - інформаційними системами керівника. Окрім тра­диційних засобів доступу до БД, система DSS включає такі засоби, як:

• вилучення даних з різнорідних джерел, у тому числі вилу­чення неструктурованої інформації;

• багатовимірний аналіз даних;

• обробка статистики;

• моделювання правил та стратегії ділової діяльності;

• ділова графіка для відображення результатів аналізу;

• аналіз «а що, коли»;

• штучний інтелект.

DSS включають системи ОLАР (OnLine Analytic Processing) - системи оперативної аналітичної обробки даних, експертні системи, DM (Data Mining) - системи інтелектуального аналізу даних.

Розрізняють статичні та динамічні СППР.

Статична СППР передбачає попередньо визначений набір сце­наріїв і відповідних моделей.

Динамічна СППР реалізує нерегламентований сценарій або інтуїтивний інтерфейс і є більш гнучкою порівняно зі статичною, але вимагає значних витрат на інструментарій розроблювача та коштів на розробку.

Системи оперативного аналітичної обробки даних ОLАР є системами, що базуються на застосуванні потужної багатопроце­сорної обчислювальної техніки, спеціальних OLAP-серверів, спеці­альних методів багатовимірного аналізу та сховищ даних Data Warehouseе, що накопичують інформацію (з різних джерел за великий період часу) та забезпечують до неї оперативний доступ. ОLАР-системи оперують агрегованими показниками, узагальненнями, гіперкубічними представленнями і багатовимірним аналізом. Існу­ють готові ОLАР-системи для конкретних сфер (наприклад фінан­сової) та інструментальні набори для розробки ОLAР-додатків на базі СУБД чи ОLAР-серверів та сховищ даних.

Перспективною для аналітичних систем є трирівнева архітектура – загаль­нокорпоративне централізоване сховище даних, те­матичні вітрини даних рівня підрозділів, клієнтські робочі місця, оснащені аналітичним інструментарієм.

Експертна система - система штучного інтелекту, заснована на правилах, що зберігаються в базі знань, і відповідних механіз­мах висновків. У загальному випадку вимога оперативності не є обо­в'язковою для таких систем з урахуванням складності трансакцій та аналітичної обробки.

Системи інтелектуального аналізу даних (Data Mining) при ­призначені для інтелектуальної обробки даних. Головними завданнями таких систем є пошук функціональних та логічних закономірностей у накопиченій інформації, побудова моделей та правил, які поясню­ють та прогнозують розвиток процесів, що спостерігаються. Найча­стіше цей тип аналізу відносять до сфери закономірностей.

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) або інформаційно-по­шукові системи (ІПС) призначені для виконання функцій пошуку необхідної інформації і засновані на гіпертексті і мультимедіа.

Гіпертекст (гіпермедіа) є сукупністю логічно пов'язаних тек­стових, графічних, аудіо- та відеоматеріалів. Численні програмні продукти постачаються з довідковими системами або електрон­ною документацією, що організована в такий спосіб. У навчаль­них програмах також часто використовується принцип гіпер­тексту. Подальший розвиток такі інформаційні системи одер­жали в мережі Internet;. Тут поняття гіпертекстового посилання було розширене на глобальну мережу, вона включає ім'я вузла, ім'я файлу і позицію всередині файлу. Спеціальні WWW-сервери є сховищем такого гіпертексту, клієнти мають програми пе­регляду (браузери).

Системи керування електронною документацієюEDMS (Electronic Document Management System) призначені для транс­формування паперових документів в електронний вид, забезпечуються засобами індексування та пошуку і, як правило, мають влас­тивості гіпертексту.

Географічна інформаційна система ГІС (Geographical Information System) (GIS), або система спостереження Землі (Earth Observing System) (ЕОS) - автоматизована інформаційна система, призначена для обробки даних, які характеризують об'єкти різної природи, що знаходяться в атмосфері Землі, основою інтеграції яких є географічна інформація. У загальному випадку Е0S — велика кількість супутників, що запускаються NASA з метою збирання інформації, необхідної для дослідників, зайнятих вивченням довгострокових тенденцій стану атмосфери, океанів, земної поверхні.

Супутники постачають інформацію в обсязі 1/3 Пбайт на рік. Ці дані інтегруються з даними з інших джерел (наземних станцій спо­стереження) і накопичуються в небачених раніше масштабів базі даних ЕОSD (ЕОS Data).

Тут інформація прив'язана до точок на карті або плані місце­вості. Для однієї географічної області може бути подано кілька кар­тографічних шарів з різними об'єктами (наприклад, міські комуні­кації, транспортні зв'язки, лісові масиви, водоймища та ін.) і, відпо­відно, різноманітною інформацією про стан цих об'єктів. Шари можуть накладатися, утворюючи карту, орієнтовану на розв'язання конкретних завдань.

ГІС призначена для обслуговування як фахівців, так і нефахівців Основні проблеми, пов'язані з реалізацією цього проекту, поляга­ють у тому, що є необхідним оперативний доступ до великих баз даних, ефективне керування третинною пам'яттю; підтримка багатьох тисяч споживачів інформації з величезною інтенсивністю, й обсягом запитів довільного і регламентованого характеру; розробка ефективних механізмів перегляду та пошуку інформації.

Офісні системи — це різноманітні системи забезпечення спільної роботи колективу організації, фірми.

Системи автоматизованого діловодства включають засоби ко­лективної роботи Groupware, що забезпечують автоматизацію діло­водства з використанням електронної пошти, автоматизованих засобів заповнення бланків, електронних таблиць і текстових редакторів.

Системи керування документообігом призначені для автома­тизації документообігу та контролю виконавської дисципліни. Тут застосовуються методи та засоби Workflow - потоків робіт. У систему закладаються графи взаємовідношень працівників установи, завдання, прив'язка до документів і БД, маршрути обігу документів. Предметом розробки в таких системах є діалогові форми у вузлах графових моделей. Спеціальні засоби допомагають згенерувати прототип форми, а розроблювач лише розширює її для обробки нетривіальних ситуацій. Тут основні труднощі полягають у побудові цілісної системи графів, які описують ділову діяльність установи.

Інформаційні системи на основі Internet/Intranet/Extranet-технологій. На початку розвитку WWW технології подання, збереження та пошуку інформації дозволяли відносити гіпертекстові системи до класу ІПС або ІДС. Бази даних таких систем були малоструктуровані та орієнтовані в основному на статичне відображен­ня або публікацію інформації в мережі. Сучасні технології баз даних у мережі на основі WWW підтримують активну взаємодію користувачів з необхідною інформацією та дозволяють виділити масштабні гіпертекстові системи в самостійний клас ІС на основі Internet/Intranet/Extranet-технологій.