1.8 Забезпечення єдності вимірювань у міжнародному масштабі

Оглядаючись назад, відзначимо, що вже в XIX столітті різкий підйом світової торгівлі і подальший розвиток науки і техніки привели до усві­домлення необхідності міжнародних угод в метрології. Результатом цього з’явилося підписання в 1875 р. Метричної конвенції, що стала першою офіційною міжнародною угодою, спрямованою на забезпечення єдності одиниць вимірю­вань і еталонів.

Тривалий час співробітництво в рамках Метричної конвенції полягало в основному у розробці міжнародної системи одиниць і звіренні еталонів. Відт­ворення і передача розмірів одиниць у рамках діючих правил прикладної і за­конодавчої метрології залишалися в компетенції національних законодавств.

Ця ситуація істотно змінилася завдяки розвитку індустріалізації і зв'язаному з нею світового товарообігу. Глобалізація національних економічних систем та міжнародний поділ праці сильно вплинули і на розвиток метрології.

Вимірювання та випробування тісно пов'язані з якістю продукції і, таким чи­ном, з економікою і торгівлею. Сьогодні вимірювання в усе зростаючій мірі створюють передумови для вільного просування товарів і послуг. У зв'язку з цим виникла необхідність у створенні абсолютно прозорих систем взаємного визнання, зокрема, взаємного визнання національних еталонів і сертифікатів про калібрування, виданих національними метрологічними інститутами [14].

Якщо створення Метричної конвенції здійснювалося зверху, тобто завдяки міжурядовим переговорам, то необхідність у різних домовленостях в області калібрування і випробувань, що сприяють розвитку системи взаємного визнан­ня, виникла в самій економіці. Вперше угода про взаємне визнання сер­тифікатів про калібрування була укладена між британською і німецькою каліб­рувальними службами. Із цієї угоди почався усе більш активний рух у цій обла­сті, що привів до розробки документа “Угода про взаємне визнання національних еталонів і сертифікатів калібрування та вимірювань, що видаються національними метрологічними інститутами” (CIPM МRА). У жовтні 1999 р. під час XXI Генераль­ної конференції з мір та ваг 38 країн і 2 міжнародні ор­ганізації підписали угоду про першу фазу, причому двері до її підписання залишилися відкритими і для інших країн. У жовтні 2003 р. до CIPM МRА приєдналася Україна, і на кінець 2009 р. число учасників цієї угоди становить 59 країн.

Одним з наріжних каменів цієї угоди є так звані “ключові звірення” національних еталонів, для проведення яких створені особливі правила і визначення. Введено також до­даткові звірення, що проводяться винятково на регіональному рівні.

Можна сказати, що глобалізація економіки і торгівлі привела до аналогічно­го явища і в метрології і, зокрема, у створенні і функціонуванні еталонів. Пи­тання збереження еталонів з національної проблеми перетворилися у глобаль­ну. Відбувається деякий зсув центра ваги еталонних робіт з кількісної в якісну сторону − в напрямку участі в міжнародних звіреннях, що вимагає ретельної підготовки, відпрацьовування методик і апаратури еталонів, глибокої експериментальної перевірки всіх метрологічних характеристик еталонів, гармонізації понять і процедур у даній сфері. Україна – активний учасник цього процесу, багато її еталонів пройшли процедури міжнародних звірень і визнані у світі.

Крім того, Україна є членом ряду міжнародних організацій з метрології, зокрема, Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД, Євро-Азіатської організації державних метрологічних установ (COOMET), Європейської організації національних метрологічних інститутів (EURAMET), активно співпрацює з міжнародними організаціями в рамках Метричної конвенції: Генеральною конференцією з мір та ваг (CGPM), Міжнародним комітетом мір та ваг (CIPM), Міжнародним бюро мір та ваг (BIPM) та іншими організаціями.

Оскільки нормативна база – невід’ємна частина забезпечення єдності вимірювань, дуже важливим є гармонізація національних стандартів різних країн, тобто єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, зберігання та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріально розвинені країни, так і країни, що розвиваються.

Міжнародні рекомендації, наведені в стандартах, не є обов’язковими для країн, але відповідність продукції нормам міжнародних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку.

Україна веде активну участь в міжнародних організаціях із стандартизації, окрім указаних, є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML).

Контрольні питання

1. Назвіть складові системи забезпечення єдності вимірювань.

2. Які види нормативних документів ви знаєте?

3. Дайте визначення еталона одиниці вимірювань.

4. Що таке стандартний зразок?

5. Що складає технічну основу системи забезпечення єдності вимірювань?

6. Які державні стандарти в галузі метрології ви знаєте?

7. Що таке фундаментальні фізичні сталі? Дайте приклад ФСС.

8. Дайте визначення терміну “фізична величина”.

9. Назвіть основні фізичні величини системи SI і їх одиниці.

10. Дайте визначення терміну “єдність вимірювань”.

11. Яка система одиниць фізичних величин діє в Україні?

12. Що таке стандартні довідкові дані?

13. Що таке “спеціально уповноважений орган центральної влади в галузі метрології”? Назвіть цей орган в Україні.

КОДАТА – Комітет з чисельних даних для науки і техніки, що знаходиться під юрисдикцією Міжнародної ради наукових товариств. У складі КОДАТА є робоча група з фундаментальних констант.

^У цих виразах − стала Дірака.

22