6.3 Елементи тексту

6.3.1 Загальні положення

6.3.1.1 Елементами тексту є: формули і рівняння; таблиці; ілюстрації; скорочення; числа і знаки; одиниці фізичних величин; приклади; примітки; посилання.

6.3.2 Формули і рівняння

6.3.2.1 Формули розташовують по тексту або окремими рядками.

По тексту розміщують нескладні формули, окремими рядками – основні формули, що застосовуються у роботі при розрахунках та дослідженнях. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу. Формули розташовують симетрично тексту; вище і нижче кожної формули залишають один вільний рядок. Інтервали між формулами, які слідують одна за одною, повинні бути такими, як у тексті.

6.3.2.2 Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знаки на початку наступного рядка повторюють. При переносі на операції множення застосовують знак (х). Формули, які йдуть одна за одною, розділяють комою. У кінці формули, яка є закінченням речення, ставиться крапка.

6.3.2.3 Позначення величин, які входять до формул, повинні відповідати встановленим стандартам.

6.3.2.4 Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка з абзаца зі слова "де" без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі; після формули ставиться кома. Інтервал між формулою та поясненням і між поясненням та подальшим текстом повинен бути таким, як у тексті.

Якщо необхідно навести числове значення величини, то його записують після розшифровки.

Приклад

, (1.4)

де E  кінетична енергія, Дж;

m  маса матеріальної точки, що дорівнює 0,5 кг;

V  швидкість руху, що дорівнює 30 м/с.

6.3.2.5 Вміщувати позначення одиниць фізичних величин поряд з формулою, що виражає залежність між величинами у літерній формі, не допускається:

правильно: V = s/t неправильно: V = s/t, м/с.

6.3.2.6 Літерне позначення одиниць, які входять до добутку, відділяють точкою на середній лінії, як знаком множення.

Приклад. Н·м; А·м².

6.3.2.7 Формули можуть бути пронумеровані. Нумерувати слід тількі основні розрахункові формули і формули, на які необхідно зробити посилання. Нумерація формул повинна бути у межах розділу.

Номер формули указують у круглих дужках справа від неї у кінці рядка.

Приклад

U = I·R (1.5)

При переносі формули на наступний рядок (сторінку) номер зазначають на рівні останнього рядка.

6.3.2.8 Матриці, математичні моделі та рівняння, у тому числі хімічних реакцій, необхідно виконувати за тими ж правилами, що і формули.

6.3.3 Таблиці

6.3.3.1 Для зручності викладу і читання тексту цифрові та інші показники рекомендується оформляти у вигляді таблиці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті.

6.3.3.2 Таблиці мають бути пронумеровані. Їх нумерують у межах розділу.

Номер записують після слова „ Таблиця ”; запис виконують над таблицею з лівого боку.

6.3.3.3 Таблиця може мати найменування, яке повинно відображати зміст таблиці та бути коротким. Його записують після номера через риску малими літерами з першої великої.

6.3.3.4 Таблицю оформлюють, як указано на рисунку 6.2.

Розміри вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Таблицю, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею, рис. В.1.

Головка таблиці має бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. За необхідності допускається під головкою таблиці вміщувати рядок для нумерації граф арабськими цифрами, рис. В.2.

Висота рядків таблиці має бути не менше 8 мм.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

6.3.3.5 Зверху та знизу таблиці рекомендується залишати один вільний рядок.

6.3.3.6 Таблицю, залежно від її розміру, можна вміщувати: після тексту, у якому вона згадується; на окремій наступній сторінці; у додатку до тексту документа.

Допускається розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.

6.3.3.7 Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, вміщуючи одну частину під іншою, або переносять на наступну сторінку. У кожній частині повторюють її головку і боковик або заміняють рядком з номерами граф, які зазначені у першій частині таблиці. При цьому слово „Таблиця”, її номер і найменування розміщують тількі над першою частиною таблиці, а над іншимі частинами з лівого боку указують: “Продовження таблиці __” , а над останньою частиною – „Закінчення таблиці __”.

Таблиця ______ - _________________________

номер найменування таблиці

__________________________________________

продовження найменування таблиці

Головка таблиці Рядки (горизонтальні ряди)						Заголовки граф Підзаголовки граф
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Рисунок 6.2

Якщо при поділу таблиці на частини таблиця переривається знизу, то у першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію допускається не проводити, рис. 6.3. Якщо таблиця переривається справа, то у першій частині таблиці допускається не проводити праву обмежувальну вертикальну лінію.

6.3.3.8 Таблиці з незначною кількістю граф допускається поділяти на частини і вміщувати одну частину поряд з іншою, розділяючи їх потовщеною лінією, при цьому головку таблиці повторюють, рис. 6.4.

Таблиця ___ – Параметри шайб…

У міліметрах

Номінальний діаметр різьби болта, гвинта, шпильки	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
		легкої		нормальної		важкої
		s	b	s	b	s	b
2,0	2,1	0,5	0,8	0,5	0,5	0,6	0,6
2,5	2,6	0,6	0,8	0,6	0,6	0,8	0,8
3,0	3,1	0,8	1,0	0,8	0,8	1,0	1,0

Закінчення таблиці ___

У міліметрах

Номінальний діаметр різьби болта, гвинта, шпильки	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
		легкої		нормальної		важкої
		s	b	s	b	s	b
4,0	4,1	0,8	1,2	1,0	1,0	1,4	1,4
…	…	…	…	…	…	…	…
48,0	48,5	7,0	12,0	-	10,0	-	-

Рисунок 6.3

Таблиця ___

Діаметр стержня кріпильної деталі, мм	Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг	Діаметр стержня кріпильної деталі, мм	Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг
1,1	0,045	2,0	0,192
1,2	0,048	2,5	0,350
1,4	0,111	3,0	0,552

Рисунок 6.4

6.3.3.9 Якщо необхідно пояснити окремі дані, що наведені у таблиці, то ці дані слід позначати надрядковим знаком виноски.

Виноски до таблиці оформлюють відповідно до п. 6.3.9.4.

Якщо у таблиці є виноски та примітки, то в кінці таблиці наводять спочатку виноски, а потім примітки.

6.3.3.10 Правила запису в таблицях наведені у додатку В.

6.3.4 Ілюстрації

6.3.4.1 Для пояснення тексту, що викладається, допускається його ілюструвати діаграмами, схемами, кресленнями, фотознімками тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті, іменують рисунками. На усі рисунки повинні бути посилання у тексті.

6.3.4.2 Виконання креслень і схем, які є ілюстраціями, має відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм – вимогам, наведеним у додатку Г.

6.3.4.3 Рисунок, як правило, слід вміщувати після першої згадки про нього у тексті. Рисунок розташовують симетрично тексту. Зверху та знизу рисунка рекомендується залишати по одному вільному рядку. Якщо ри-сунків у розділі декілька, дозволяється розташовувати їх по порядку номерів у кінці розділу або оформляти у вигляді додатків.

6.3.4.4 Рисунки повинні мати порядкові номери і можуть мати

найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Нумерація рисунків повинна бути у межах розділу.

Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують симетрично рисунку після номера через риску і виконують малими літерами з першої великої. Слово „Рисунок” слід писати повністю.

Підрисунковий текст розміщують вище найменування рисунка, як указано у прикладі, рис. 6.5.

Приклад

2

1

1 - регулятор; 2 - блок напруги

Рисунок 6.5 – Схема вентилятора

6.3.4.6 Якщо рисунок розміщується на декількох сторінках, то на першій сторінці розміщують запис „Рисунок___” та його найменування (при наявності), на наступних – “Продовження рисунка __”, а на останній –

„Закінчення рисунка___”. Підрисунковий текст розміщують на тій сторінці, де це необхідно.

6.3.4.7 Якщо після посилання на рисунок іде розгляд матеріалу, що ілюструється, то у розповіді слово "рисунок" пишуть без номера, наприклад:"Як видно з рисунка …".

6.3.5 Скорочення

6.3.5.1 Слова у тексті, як правило, скорочувати не допускається. Винятком є скорочення слів і словосполучень, встановлені у відповідних державних стандартах чи загальноприйняті в мові, на якій складено документ.

6.3.5.2 Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерні для певної галузі чи сфери діяльності (застосування вузькоспеціальних термінів). Записуються такі скорочення одним зі способів: безпосередньо у тексті (у дужках після повного найменування при першій згадці), якщо кожне з них повторюється не більше 3–5 разів, наприклад: «Динамометр пружинний (ДП)», або у переліку позначень та скорочень (при більшій кількості повторень).

6.3.5.3 Якщо у тексті наводяться пояснювальні надписи, що наносяться безпосредньо на виготовлюваний виріб (наприклад, на планки, таблички до елементів управління тощо), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ОТКЛ., чи лапками, якщо надпис складається з цифр і (або) знаків. Найменування команд, режимів, сигналів тощо у тексті слід брати у лапки. Наприклад: "Сигнал +27 включено".

6.3.5.4 Найменування, яке складається з кількох слів, при повторному його згадуванні у тексті рекомендується писати у скороченому вигляді. Для цього при згадці повного найменування у дужках пишуть "далі" та його прийняте скорочення. Наприклад: «Сушильна піч (далі – піч)».

6.3.5.5 Слова maximum та minimum застосовують у скороченому вигляді лише для индексів. Наприклад: U_max , U_min. У тексті ці слова слід писати українською мовою: максимальний, мінімальний.

6.3.6 Числа і знаки у тексті

6.3.6.1 Абстрактні числа до дев’яти пишуть словами, більше дев’яти - цифрами. Числові значения фізичних величин з позначенням одиниць вимірювання необхідно писати цифрами.

Приклади

1 Відібрано п’ять труб для випробувань на міцність.

2 Проведено 15 випробувань.

3 Труба завдовжки 1 м; масою – 8 кг.

4 Вартість одного метра – 6 грн.

6.3.6.2 Дробові числа пишуть тільки цифрами у вигляді десятичних дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати по типу: .

Якщо числове значення неможливо виразити у вигляді десятичного дробу, то його допускається записувати в вигляді простого дробу в один рядок через косу риску. Наприклад: 5/32; (50a–4c) / (4b+20).

6.3.6.3 Порядкові числівники пишуть цифрами у супроводженні

скорочених відмінкових закінчень. Наприклад: 2-а лінія; 5-а графа.

При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення узгоджують з останнім з них. Наприклад: 3, 4 і 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: У 12 випадках; на 20 сторінках.

6.3.6.4 Дати пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад:

24 серпня; 8 березня; 28 червня, але: у 40-х роках; 70-і роки.

При римських цифрах відмінкових закінчень не пишуть. Наприклад, на XХ Олімпійських іграх, XХI століття.

6.3.6.5 При зазначенні обмежувальних норм перед числовими значеннями пишуть слова: "не менше" чи "не більше", "від", "до", "понад". Наприклад. Товщина покриття не більше 0,2 мм.

При зазначенні діапазону величин рекомендується застосовувати тире або зворот "від – до". Наприклад: Товщина покриття 0,2  0,5 мм ; розміри від 30,00 до 50,00 мм. Для величин з одиницями вимірювання „%”, „^оС”, „” діапазон значень слід указувати у дужках, наприклад: (65 – 70) % або використовуючи зворот "від – до".

Зворотом "від – до" слід користуватись обов’язково, якщо у діапазоні значень містяться від’ємні значення. Наприклад: Від минус 5 ^оС до плюс 8 ^оС. Від минус 10 ^оС до минус 6 ^оС.

6.3.6.6 У тексті не допускається застосовувати без числових або літерних значень:

- математичні знаки: – (мінус); > (більше); < (менше);

 (більше або рівно);  (менше або рівно); = (рівно);  (не рівно);

0 (нуль); log (логарифм); sin (синус); cos (косинус) та ін.;

- знаки: № (номер); % (відсоток); ^оС (градус Цельсія);

 (діаметр) та ін.

Знаки „№”, „%” та „^о” при позначенні множинного числа не подвоюються.

6.3.7 Одиниці фізичних величин

6.3.7.1 У тексті величини повинні виражатись в одиницях:

- СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних та частинних від них;

- допустимих до застосування поряд з одиницями СІ;

6.3.7.2 Застосування, позначення та написання одиниць фізичних величин мають відповідати ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1.

6.3.7.3 Застосування у тексті документа різних систем для однієї і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

6.3.8 Приклади і примітки

6.3.8.1 Примітки наводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць чи ілюстрацій.

6.3.8.2 Примітки розташовують безпосередньо після тексту, ілюстрації або в таблиці, яких вони стосуються. Примітки до таблиці вміщують над лінією, що позначає закінчення таблиці, і відокремлюють від основної частини таблиці тонкою суцільною лінією. Приклад виконання примітки до таблиці див. в додатку В.

Примітки виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

6.3.8.3 Слово "Примітка" записують з абзаца з великої літери і не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і на тому ж рядку з великої літери наводять текст примітки. Одну примітку не нумерують, наприклад:

Примітка. ______________________________________________

Якщо приміток декілька, їх нумерують арабськими цифрами без крапки. У цьому випадку пишуть слово "Примітки", ставлять після нього двокрапку і з нового рядка з абзаца з великої літери разом з порядковим номером дають текст примітки, наприклад:

Примітки:

1 _____________________________________________________

2 _____________________________________________________

6.3.8.4 Приклади наводять у тих випадках, коли вони пояснюють зміст тексту документа або сприяють більш стислому його викладенню.

6.3.8.5 Приклади розташовують безпосередньо після тексту, який потребує пояснення.

6.3.8.6 Слово „Приклад”, „Приклади” виконують курсивом і розміщують на окремому рядку з абзацу без розділових знаків.

Якщо текст прикладу розміщено на тому ж рядку, що й слово „Приклад”, то після слова „Приклад” ставиться крапка.

Якщо прикладів декілька, їх нумерують так само, як примітки.

6.3.9 Виноски

6.3.9.1 Якщо у тексті або таблиці необхідно пояснити окремі дані, то їх допускається оформляти виносками.

6.3.9.2 Виноски позначають надрядковими знаками. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і вміщують на рівні верхнього обрізу шрифта. Наприклад, "...пресуюча установка ³⁾..."

Допускається замість цифр позначати виноски зірочками ( * ). Застосування більше чотирьох зірочок не допускається.

6.3.9.3 Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символа, речення, до якого подається пояснення, а також у самій виносці перед текстом пояснення.

6.3.9.4 Виноски, що відносяться до тексту, розташовують з абзаца у кінці сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією завдовжки від 23 мм з лівого боку. Виноски, що відносяться до даних таблиці, розміщують над лінією, яка позначає закінчення таблиці і відокремлюють від основної частини таблиці тонкою суцільною лінією.

Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки і таблиці.

6.3.9.5 Текст виноски виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

6.3.10 Посилання

6.3.10.1 У документі можуть бути посилання:

• на даний документ;

• на стандарти, технічні умови та інші документи.

6.3.10.2 При посиланні на розділ, підрозділ, пункт, підпункт або перелік даного документа слід писати: "… згідно розділу 3 …"; "… згідно з 3.1 …"; "… відповідно до 4.2.2 …"; "… зазначеного у переліку 2) 4.1.4…".

6.3.10.3 Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки даного документа подають таким чином:

• "… наведені у таблиці 2.4" або "…наведені у табл. 2.4";

• "… подані у таблиці 6.1" або "… подані у табл. 6.1";

• "… згідно з рисунком 3.2 …" або "… з рис. 3.2 …";

• "… показано на рисунку 3.4" або "… показано на рис. 3.4"

- "… у формулі (2.1)"; "… як видно з формули (2.1) …";

- "… подані у додатку А"; "… наведені у додатку А".

При повторних посиланнях пишуть:

- "… дивись таблицю 6.1" або "… див. табл. 6.1";

- "… дивись рисунок 2.4" або "… див. рис. 2.4";

- "… дивись формулу (2.1)" або "… див. формулу (2.1)".

6.3.10.4 Посилання на джерела інформації даного документа позначають у тексті порядковими номерами у квадратних дужках таким чином: "… у роботах 3,4 …"; "… 7, таблиця 34, с.98…"; "… 5, с.18 …”.

Порядковий номер джерелу надають по мірі появи посилання на нього у тексті. При повторних посиланнях на те ж саме джерело, його номер повторюють.

6.3.10.5 При посиланнях у тексті на стандарти і технічні умови допускається подавати тільки їх позначення без року затвердження. При посиланнях на інші нормативні документи необхідно зазначати їх позначення та найменування.