- •Глава 2математичні моделі повідомлень, сигналів і завад
- •2.1 Функціональні простори і їх базиси
- •2.2 Спектральний аналіз сигналів на основі рядів Фур'є
- •2.2.1 Спектральне представлення періодичних сигналів
- •2.2.2 Спектральне представлення неперіодичних сигналів
- •2.3 Ортогональні функції Радемахера і Уолша
- •2.4 Дискретизація в часі безперервних сигналів і їх відновлення
- •2.4.1 Дискретизація безперервних сигналів
- •2.4.3 Особливості дискретизації сигналів
- •2.4.2 Спектральне уявлення дискретизованих сигналів
- •2.4.5 Відновлення безперервного сигналу
- •2.5 Випадкові процеси та їх загальні характеристики
- •2.5.1 Функції розподілу випадкових процесів
- •2.5.2 Моментні (числові) характеристики випадкових процесів
- •2.5.3 Приклади деяких випадкових процесів
- •2.5.3.1 Сукупність гармонійних коливань з випадковою амплітудою
- •2.5.3.2 Сукупність гармонійних коливань з випадковими фазами
- •2.5.3.3 Гаусовий (нормальний) випадковий процес
- •2.5.3.4 Сума гармонійних реалізацій з випадковими фазами нормального гаусового шуму
- •2.5.3.5 Розподілення Пуассона
- •2.5.3.6 Експоненціальне розподілення
- •2.5.4 Кореляційні функції детермінованих і випадкових процесів
- •2.5.4.1 Кореляційні функції детермінованих сигналів
- •2.5.4.2 Кореляційні функції випадкових процесів (сигналів)
- •2.5.4.3 Взаємні кореляційні функції різних випадкових процесів (сигналів)
- •2.5.4.4 Зв'язок між кореляційною функцією стаціонарного випадкового процесу і його спектральною щільністю потужності
- •2.6 Аналітичний вузькосмуговий сигнал
- •2.6.1 Математичні моделі і характеристики аналітичного сигналу
- •2.6.2 Імовірнісні характеристики огинаючої і фази вузькосмугового випадкового гаусового процесу
- •2.7 Марковські процеси
2.2 Спектральний аналіз сигналів на основі рядів Фур'є
Важливим
поняттям у просторах Евкліда,
Гільберта і Хеммінга є ортогональність
векторів. Два вектори
та
ортогональні, якщо
,[44].
Легко
показати, що якщо вектори
і
при
взаємно ортогональні, то вони також
лінійно незалежні. Тому сукупність
ортогональних векторів можна
використовувати як базис лінійних
просторів.
Представимо
неперервну (у часі і за рівнем) функцію
з квадратом, що інтегрується, у просторі
через довільну ортонормовану систему
базисних функцій
,
для яких
. (2.16)
Замість (2.15) маємо
, (2.17)
де
– коефіцієнти (координати) розкладання
в ортонормованому базисі
.
Представлення (2.17) називають узагальненимрядом
Фур'є [19].
Для визначення коефіцієнтів
знайдемо
скалярний добуток
.
Урахувавши (2.16), отримаємо
.
(2.18)
Таким
чином, коефіцієнти
узагальненого
ряду Фур'є є проекціями вектора x
на ортогональні осі (одиничні орти)
Урахувавши (2.8) і (2.17) можна одержати
вираз,
, (2.19)
який
є окремим випадком рівності Парсеваля
[42].
З урахуванням ортонормованого базису
легко бачити, що скалярний добуток і
норму в просторі
можна знаходити за формулами (2.11) і
(2.12).
Представимо
тепер приблизно функцію
розкладанням в скорочений ряд по
ортонормованих базисних функціях
у вигляді
, (2.20)
і
визначимо коефіцієнти
,
так, щоб мінімізувати середньоквадратичну
похибку (СКП):

. (2.21)
Урахувавши (2.18) можна записати
. (2.22)
Похибка
має мінімальне значення, коли
,
тобто коли коефіцієнти розкладання в
укороченому поданні (2.20) є коефіцієнтами
узагальненого ряду Фур'є. Позначивши
![]()
,
можна написати виходячи з (2.22) умову
,
або
. (2.23)
Нерівність
(2.23) називають нерівністю Бесселя [30].
Коли
зростає
- величина
зменшується. Якщо при
СКП прагне до нуля, то систему базисних
функцій називають
повною. Маючи на увазі, що при
справедливе (2.19), можна стверджувати,
що в просторі Гілберта система базисних
функцій
є повною. Ця система функцій є також
замкнутою, тому що для будь-якої функції
з
нерівність (2.23) переходить при
в рівність.
2.2.1 Спектральне представлення періодичних сигналів
При
формуванні та обробці сигналів часто
доводиться мати справу з періодичними
коливаннями складної форми. Періодичну
функцію
,
де –
період повторення, можна представити
розкладанням в узагальнений ряд Фур'є
(2.17) по базисних функціях основної
тригонометричної системи
. (2.24)
Усі
функції системи (2.24) попарно ортогональні
на інтервалі
.
Узагальнений ряд Фур'є по базисних
функціях (2.24) можна записати
; (2.25)
;
. (2.26)
Представлення (2.25) називають рядом Фур'є. Ряд (2.25) можна записати у вигляді
, (2.27)
де
;
;
. (2.28)
Відповідно
до формули (2.27) періодичну функцію
можна представити сумою гармонічних
коливань з частотами, кратними основній
частоті
з амплітудами
і початковими фазами
Сукупність амплітуд![]()
утворює амплітудний спектр сигналу
(рис. 2.3), а сукупність фаз![]()
– фазовий спектр сигналу.

Рисунок 2.3 – Амплітудний
спектр періодичного сигналу з періодом
проходження
.
Ряд Фур'є (2.27) часто подається в комплексній формі
, (2.29)
де
– комплексна амплітуда, визначається
за формулою
.
(2.30)
Варто
звернути увагу на те, що сума в (2.29)
включає не тільки додатні значення
,
але і від’ємні (з'являються “від’ємні
частоти”).
Для переходу з (2.27) у (2.29) можна скористатися формулою Ейлера [17]
. (2.31)
Вираз
(2.31) можна інтерпретувати як представлення
гармонічного сигналу одиничної амплітуди
з позитивною частотою
у
вигляді суми двох гармонічних коливань
(половинної амплітуди) на додатній
частоті
і від’ємній частоті
.
Для речовинних функцій,
як випливає з (2.26) і (2.28),
,
,
,
(амплітудний спектр – парна функція
частоти, фазовий – непарна функція
частоти). Як наслідок
,
,
Комплексне представлення ряду Фур'є
виявляється дуже зручним при виконанні
різних розрахунків.
