- •Дипломний проект
- •Національний технічний університет «харківський політехнічний інститут»
- •Завдання на дипломний проект студенту
- •Календарний план
- •Пояснювальна записка до дипломного проекту
- •1 Оцінка й вибір параметрів двигуна
- •1.1 Число та розташування циліндрів
- •1.4 Середня швидкість поршня та частота обертання
- •1.2 Діаметр циліндра та хід поршня
- •1.3 Довжина шатуна
- •1.5 Ступінь стиску
- •1.6 Коефіцієнт надлишку повітря
- •1.8 Максимальний тиск циклу
- •2.1 Загальне компонування двигуна
- •2.2 Блок-картер I головка циліндрів
- •2.3 Кривошипно-шатунний механізм
- •2.4 Механізм газорозподілу
- •2.5 Паливна система
- •2.6 Система живлення повітрям
- •2.7 Система випуску відпрацьованих газів
- •2.8 Система змащення
- •2.9 Система охолодження
- •2.10 Електроустаткування
- •3. Вимоги до екологічних показників автомобільного дизеля
- •4 Динамічний розрахунок
- •4.1 Вихідні дані для динамічного розрахунку
- •4.3 Розрахунок сил і крутного моменту у відсіку двигуна
- •4.4 Розрахунок обертових моментів, переданих корінними шийками
- •4.5 Розрахунок навантажень на шатунні шийки й підшипники
- •4.6 Аналіз зовнішньої врівноваженості двигуна
- •4.7 Розрахунок навантажень на корінну шийку й підшипник 1-2
- •4.8 Розрахунок навантажень на корінну шийку й підшипник 3-4
- •4.9 Оцінка нерівномірності обертання колінчатого вала
- •5 Розрахунок на міцність кривошипно-шатунного механізма
- •5.1 Розрахунок поршня
- •5.2 Розрахунок шатунної групи
- •5.2 Розрахунок на міцність колінчатого вала
- •5.2.1 Розрахунок корінної шийки
- •5.2.2 Розрахунок шатунних шийок
- •5.3 Розрахунок щік
- •6 Розрахунок елементів системи змащення
- •6.1 Визначення основних параметрів системи
- •6.2 Розрахунок масляного насоса
- •6.3 Розрахунок масляної центрифуги
- •6.4 Розрахунок масляного охолоджувача
- •7.1 Організація сумішоутворення і згоряння в дизелях
- •7.2 Вибір способу сумішоутворення
- •7.3 Вибір оптимального взаємозв'язку інтенсивності повітряного заряду діаметра камери згоряння
- •7.4 Інтенсифікація параметрів паливоподачі
- •7.5 Поліпшення показників подачі повітря.
- •7.6 Підвищення ефективності згоряння палива на часткових швидкісних режимах і мінімальному холостому ходу.
- •7.8 Характеристики дизельних палив.
- •7.9Електронні системи керування.
- •8 Охорона праці та навколишнього середовища
- •8.1 Загальні питання охорони праці
- •8.2 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники, їх класифікація
- •8.3 Промислова санітарія
- •8.4 Електробезпека
- •8.5 Пожежна безпека
- •9 Економічне обгрунтування
- •9.1 Характеристика спроектованого двигуна
- •9.2 Розрахунок собівартості та ціни спроектованого двигуна
- •9.3 Побудова графіка досягнення беззбитковості виробництва
- •9.4 Розрахунок економічного ефекту від виробництва та використання нового двигуна
- •9.5 Розрахунок основних (підсумкових) техніко-економічних показників ефективності інновацій
- •9.6 Висновки
- •10. Цивільний захист
1.5 Ступінь стиску
Ступінь стиску є одним з основних параметрів, від яких залежить економічність двигуна. Зі збільшенням ε зростають індикаторний й ефективний ККД двигуна. Однак ріст ε обмежується зменшенням міцності деталей і зростанням механічних втрат у двигуні.
Ступінь стиснення (ε) у дизелях з безпосереднім упорскуванням зустрічається в межах 12 - 24. Зі збільшенням ε збільшується індикаторний ККД, однак при цьому збільшується максимальний тиск циклу pz. В автотракторних дизелях ступінь стиснення в основному визначається способом сумішоутворення й частотою обертання, вона також залежить від тиску наддування. Зі зростанням наддування ступінь стиснення звичайно знижують. Однак при цьому погіршуються пускові якості дизеля. Надійний пуск у сучасних конструкціях забезпечується при ступені стиснення ε від 14 до 16.
1.6 Коефіцієнт надлишку повітря
При зниженні коефіцієнта надлишку повітря до певної межі збільшується відношення індикаторного ККД до коефіцієнта надлишку повітря, а значить і питома потужність. Зниження коефіцієнта надлишку повітря дозволяє зменшити прохідні перетини впускних і випускних клапанів і трубопроводів, розміри циліндра, турбіни й компресора, тобто сприятливо позначається так само на масових і габаритних показниках двигуна. Одночасно при роботі з більш низьким коефіцієнтом надлишку повітря підвищується максимальна й середня температура циклу, і температура випускних газів, що приводить до збільшення теплонапружености основних деталей поршневої групи й газової турбіни. Крім того, при зниженні величини α зростають вимоги до організації процесу сумішоутворення й згоряння.
Підвищення коефіцієнта надлишку повітря вище припустимої межі так само викликає падіння індикаторного ККД, що пов'язане з погіршенням розпилювання малих циклових порцій палива, а так само із зростанням втрат теплоти при згорянні.
Кращі зразки сучасних двигунів працюють на номінальному режимі без істотного перегріву та димлення при α від 1,8 до 2,1. У зв'язку із цим для двигуна, що розраховує, коефіцієнт надлишку повітря приймаємо рівним α= =1,9.
1.7 Фази газорозподілу
Фази газорозподілу - це періоди, виражені в градусах кута повороту колінчастого вала, протягом яких відповідні клапани відкриті. При правильному виборі фаз газорозподілу поліпшується очищення циліндрів від продуктів згоряння й заповнення його свіжим зарядом, що приводить до деякого скорочення витрат енергії на газообмін, зниження температури деталей двигуна, поліпшенню умов роботи турбіни й компресора, і т.д. Фази газорозподілу для конкретної частоти обертання мають своє оптимальне значення, а реальні фази вибираються з безлічі, забезпечуючи оптимум для найбільш важливого діапазону швидкісних режимів конкретного двигуна. При виборі раціональних фаз газорозподіли використовуються як експериментальні, так і розрахункові методи, засновані на застосуванні математичного моделювання робочого процесу.
Вибираємо: відкриття впускного клапана - 17 гр.п.к.в. до ВМТ; закриття впускного клапана - 56 гр.п.к.в. після НМТ; відкриття випускного клапана - 56 гр.п.к.в. до НМТ; закриття випускного клапана - 17 гр.п.к.в. після ВМТ.
