Висновки

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка за десятиріччя руїни зазнала страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу. Спроба цього гетьмана вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.

У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з із Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.

У внутрішній політиці Іван Мазепа спирався на старшину, низкою законів відособивши козацтво як окремий клас. Становище козацької старшини особливо зміцнилось на початку 18 ст., зросла кількість так званих бунчукових товаришів - старшинської молоді. Всі ці заходи гетьмана, як і реформи в галузі судочинства й податків, свідчили про намагання гетьмана створити в Україні національну аристократію і з її допомогою вести боротьбу за повну автономію України. Водночас Мазепа всіляко дбав і про захист інтересів народних мас, обмежував апетити старшини, встановив максимальну панщину у два дні на тиждень, дозволив селянам винокуріння на власні потреби, намагався скасувати "оранди". Загалом гетьман дбав про інтереси всього народу, всієї країни.

Не дивлячись на багату літературу, присвячену Мазепі, його особистість залишається на сьогодні найзагадковішою постаттю у вітчизняній історії. Корені сучасної незалежної України повною мірою лежать у великій ідеї Мазепи.

Список використаних джерел та літератури

1.  Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб.. — 3-е вид., випр., допов.. — К.: Академвидав, 2005. — 687 с.

2.  Гончарук П.С. Історія України: з давніх часів до початку ХХ століття: курс лекцій: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Київ. славіст. ун-т. — К., 2005. — 524 с.

3. Ґудзь В.В. Історія України: — К.: Слово, 2003. — 615 с.

4. Драгоманов М. Пропащий час. Українці під московським царством (1654 – 1876).// Пам'ять століть. – 2002. - №5. – C. 7 -8.

5. Енциклопедія історії України: [в 5 т.] / редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. — К.: Наук. Думка, 2003. - 329 с.

6. Заруба В. Політика кримського ханства щодо укр. земель в ост. чверті XVII ст.// Пам'ять століть. – 2003. - №2. – с. 42 – 49.

7. Історія України: [від давнини до сучасності: підруч. для студ. вищ. навч. закладів] / [Баран В., Войтович Л., Грицак Я. та ін.; відп. ред. Ю.Сливка]. — 4-е вид.. — Львів: Світ, 2003. — 518 с.

8. Історія України: навч.-метод. посіб / [М.М.Столбуненко, В.М.Красовський, Т.В.Житкова та ін.]; одес. юрид. ін-т нувс. — О.: Астропринт, 2003. — 622с.

9. Історія України: посіб. для абітурієнтів / [авт.-упоряд. О.В.Гісем]. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. — 331 с.

Додаток 1

Портрет Івана Мазепи

Додаток 2

Карл XII і Мазепа на Дніпрі після Полтави

Додаток 3

Вежа Івана Мазепи