Тема 2׃філософія стародавнього сходу

.. Ми відчуваємо, що Схід - це щось дуже своєрідне й відмінне від нашого західного світу...

Сергій Ольденбург У мудрості Сходу та Заходу ми бачимо вже не ворожі сими, а полюси, між якими пульсує життя.

Гермам Геесе

XX століття особливо гостро поставило питання про буттсві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та самоусвідомлення. Деякі особливості східного філософствування (домінування цілого над частковим, афористичність думки та ін.) змушують звертатися до нього в пошуку відповідей на наболілі проблеми сьогодення. Адже східна філософська думка перебуває ближче до вихідних джерел філософії, до безпосереднього зображення місця людини у світі, німе західна. Особливо цінними в цьому аспекті постають оригінальні набутий філософської думки Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:

• особливості та характерні риси західного та східного типу цивілізацій;

• найперші джерела філософської думки Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю;

• найперші проблеми, які ставила та вирішувала давньосхідна філософська думка.

Вміти:

• порівнювати між собою провідні ідеї філософських шкіл Стародавнього Сходу;

• виділяти у філософських текстах саме те, що є характерним для східного типу мислення;

• оцінювати світоглядну цінність ідей давньосхідної філософії.

Розуміти:

• умови й особливості зародження і можливі форми вираження світоглядної проблематики;

• особливості східного та західного філософствування та їх певну взаємодоповнюваність;

• багатовимірність як людського світосприйняття, гак і теоретичного осмислення світу.

План для самостійного засвоєння матеріалу:

1. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування.

2. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.

3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавнього Китаю.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• ТРАДИЦІОИАЛІСТСЬКИЙ ТА ПРОҐРЕСИСТСЬКИЙ ТИПИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ -характеристики цивілізацій за їх фундаментальними ціннісними установками, запропоновані Рене Геноном: традиціоналістська цивілізація цінує традицію і обернена скоріше до минулого, прогресистська цивілізація цінує новації і більше орієнтована на майбутнє. Традиціоналістські орієнтації характерні для східних цивілізацій, прогресистські - для західних.

• ДУХОВНИЙ КАНОН ЖИТТЯ, або канонічне джерело - у межах деяких, переважно традиціоналістських цивілізацій - збірка найдавніших, освячених авторитетом, часом і традицією переказів, настанов на життя, міфів, розповідей про богів або божественні об 'явлення, що виконує роль нормативу - регулятора життєдіяльності людей в усіх сферах суспільного життя ("Веди" - у Стародавній Індії, "П'ятикнижжя" - у Стародавньому Китаї, "Коран" - у мусульманських країнах).

• САНСАРА - зафіксовані в текстах "Вед" давньоіндійські уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті; душа, на відміну від тіла, вважається безсмертною. Подальше для душі втілення може підносити або знижувати статус попереднього життя залежно від добрих або поганих вчинків людини. Вже в давні часи сансара була усвідомлена скоріше в негативних оцінках, ніж: позитивних: нескінченне блукання душі поставало як лише накопичення страждань. Тому в середині І тисячоліття до Р.Х у Стародавній Індії виникли духовні течії (або рухи), що шукали шляхів подолання іансари.

• КАРМА - в уявленнях про сансару - закон універсального причинного зв'язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її актуального існування у певному тілі, становить її життєвий контекст: нічого не губиться, нічого не зникає, тому все погане і все добре впливає на долю душі в її подальших втіленнях.

• МОКШа - стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігли злу, чинили лише благодіяння

• БРАХМАН -у давньоіндійських уявленнях про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу.

• АТМАН - індивідуальні, конкретні виявлення брахмана.

• ДАС – вихідне поняття філософії даосизму і дуже важливе для духовної культури Китаю. Ієрогліф, що позначає "дао ". поєднує знак людини і знак шляху, але це розуміння людського шляху набуває у даосизмі всеохоплюючого смислу: весь Космос постає упорядкованим саме таким чином, що він припускає буття людини та певний тип її поведінки. Отже, "дао " - закон буття, початок Космосу, життєва доля людини і те, що повинно бути основою правильного людського мислення.

• НЕБО І ЗЕМЛЯ - у давньокитайських уявленнях про світ - універсальні сутності, що виконують оцінні та орієнтовні функції: небо - це сфера чистих, ідеальних, правильних, вічних рухів та явищ, земля - сфера змішаних, часткових, кінцевих, неправильних рухів та явищ. Життя людини відбувається у проміжку між Небом та Землею, тому людина розглядається причетною як до ідеального, так і до хаотичного. Самоназва Стародавнього Китаю - "Піднебесна країна".

Висновки

Філософія Стародавнього Сходу являє собою своєрідне культурно-історичне утворення. Вона яскраво демонструє велич і могутність людського духу, розкриває його творчі можливості та багате змістове наповнення. У філософській думці Стародавнього Сходу розроблені глибокі та оригінальні уявлення про світобудову, вихідні початки буття. При тому людина органічно вписувалась у світову цілісність, орієнтуючись на фундаментальні підвалини буття, намагаючись виконати повеління вищих законів світу, змінити себе і ввести у стан гармонійної дос­коналості. Як звичайно, це пов 'язувалось із подоланням людської сваволі та людської окремішності Філософську думку Стародавнього Сходу відрізняє мистецько-образний, притчевий, афористичний стилі самовиявлення. Потяг до синтетичного, цілісного мислення створює ефект несподіваної, непередбачуваної парадоксальності, тому давньосхідна думка надихає на зацікавлене, але не-утилітарне заглиблення у людську духовність, збуджує інтерес до філософських роздумів.

Резюме

Проблема співвідношення західного та східного типів цивілізацій ставить перед філософією питання про причини та наслідки досить суттєвих відмінностей між звичаями та поведінкою людей та про можливості і умови людського взаємопорозуміння. Ця проблема підводить нас до осмислення стилістичних, логічних та смислових особливостей західної та східної філософії.

Хоча давньосхідна та антична філософії формувалися майже одночасно, східна філософія була тісніше переплетена із релігією, життєвою мудрістю та способами людського самовдосконалення; внаслідок цього її вивчення сприяє кращому розумінню найперших кроків самовизначення людської думки.

Філософська думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю фор­мувалася на засадах провідних ідей канонічних духовних джерел цих давніх країн, активно їх використовувала, але йшла далі в їх раціоналізації та проясненні; врешті, в межах цих філософій були розроблені оригінальні концепції світобудови, природи людини, її життєвих завдань, людської долі та засад людських взаємин в суспільстві. Ці концепції запровадили в філософське мислення цілу низку фундаментальних понять, які й до сьогодні відіграють тут важливу роль.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії.

2. Канонічні джерела Стародавньої Індії та їх світоглядні ідеї. Філософські школи Стародавньої Індії.

3. Канонічні джерела Стародавнього Китаю та їх світоглядні ідеї. Філо­софські школи Стародавнього Китаю.

Теми для рефератів, доповідей

1. Філософсько-світоглядне значення проблеми "Схід-Захід" в її сучасному окресленні.

2. Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій.

3. Порівняльний аналіз вихідних особливостей західного та східного типів філософствування.

4. Філософські ідеї Стародавньої Індії та їх сучасне значення.

5. Сучасна оцінка вихідних філософських ідей буддизму.

6. Сучасна оцінка основних ідей конфуціанства.

7. Сучасна оцінка провідних ідей даосизму.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

матеріалу з теми

Завдання 1. Порівняйте основні характеристики цивілізацій східного та західного типів, визначте місце України у співвідношенні цих цивілізацій.

Завдання 2. Окресліть основні світоглядні ідеї "Вед" як духовного канону Стародавньої Індії.

Завдання 3. Охарактеризуйте основні ідеї та ідейні здобутки провідних філософських шкіл Стародавньої Індії.

Завдання 4. Окресліть світоглядні ідеї давньокитайського "П'ятикнижжя".

Завдання Охарактеризуйте основні ідеї та ідейні здобутки провідних філософських шкіл Стародавнього Китаю.

Завдання 6. Поясніть сучасне значення ідейних надбань давньосхідної філософії.

Література з теми

1. Антология мировой философии. Т. І, кн.1. - М.,1969.

2. Атеисты, материалисти. диалектики Древнего Китая. - М., 1967.

3. Гессе Г. Сіддхартха // Всесвіт. 1990. №3.

4. Древнеиндийскам философия. - М., 1963.

5. Древнекитайская философия: Собр. текстов. В 2 т. - М., 1972-1973. Т. 2.

6. История философии в кратком изложении. - М„ 1991.

7. Лукьянов А. Е. Истоки Дао. Древнекитайский миф. - М.,1992.

8. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). -М., 1989.

9. Таранов П. С. Золотая философия. - М., 1999.

10. Чаньїшсв А. Н. Курс лекций по древней философии. - М., 1963.

11. Читанка з історії філософії: У 6 кн. Кн. 1: Філософія Стародавнього Світу. -К., 1992.

12. Шуцкий Ю. К. Китайская классическая "Книга перемен". - М., 1993.

ТЕМА З: АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті.

Георг Гегель

Усі філософські питання починаються з давньогрецьких натурфілософів. У їх поетичних висловлюваннях народжується західний світ.

Мартін Хайдеггер

Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії, можна простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації. Ідеї античної філософії донині пронизують науку, філософію, духовне життя суспільства.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:

• на яких загальнокультурних засадах виникла та отримала початкові імпульси розвитку антична філософія;

• в чому полягає відмінність між поняттями "антична філософія" та "давньогрецька філософія";

• якими були основні етапи розвитку античної філософії та як змінювалась на цих етапах її проблематика;

• проблематику основних філософських шкіл античної філософії, їх найперших представників та термінологічне визначення їх позицій.

Вміти:

• провести порівняння вихідних ідей античної та давньосхідної філософії;

• продемонструвати (в тому числі - прикладами) сучасне значення ідей античної філософії;

• аргументовано виявляти особливості історичного розвитку людської думки;

• застосовувати характеристики провідних філософських позицій до аналізу світоглядних ідей.

Розуміти:

• загальні умови та чинники розвитку філософської думки;

• закономірності розвитку як процесу, так і предмета мислення;

• внутрішній зв'язок між різними спрямуваннями людського пізнання (на природу, людину, форми мислення та ін.);

• евристичне (творчо-пошукове) значення філософських ідей і теорій античного світу.

План для самостійного засвоєння матеріалу:

1. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості.

2. Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції.

3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.

4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• ФІЗИС (або ФЮЗИС) (з давньогрец. - природа) - у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діс, проявляє активність, зростає, розширюється, породжує свої різноманітні прояви.

• АРХЕ (з давньогрец. - початок: перший, вихідний, головний пункт; засада) - у давньогрецькій філософії - універсальний початок усього сущого.

• АТОМ - дослівно: неподільний, неруйнівний; найменша частинка речовини, яка не підлягає ніяким змінам; за Демокрітом, наявність такої частинки є запорукою незнищуваності світу.

• КОСМОС (з давньогрец.- порядок, краса, влаштування, оздоблення) -розуміння Всесвіту як розумно та закономірно впорядкованого.

• ІДЕЯ (або ЕЙДОС) - дослівно: вид, вигляд; основне поняття філософії Платона, що позначає внутрішню неподільну цілісність будь-чого, завершену, одвічну його сутність; за дещо модернізованим тлумаченням - сукупність необхідних та достатніх елементів будь-якого явища або його конструктивний принцип.

• ГІЛЕМОРФІЗМ (з давньогрец,- гіле та морфе) - за Арістотелем, вихідні складові будь-якого сущого; матерія - невизначений пасивний матеріал; форма - активне впорядкування матерії.

• НООС (або НУС) (з давньогрец. - розсудок, розум, мудрість) - у давньогрецькій філософії - Світовий розум, розпорядник та впорядник усього сущого у світі.

• АТАРАКСІЯ - незворушність, безпристрасність; у школах завершального циклу античної філософії - душевний стан, до якого повинен спрямовувати своє самовдосконалення прихильник мудрості.

Висновки

Антична філософія - великий ідейний здобуток людства. Вона не лише вперше відкрила широкі обрії людського інтелектуального світоосмислення, а й зафіксувала великі прозріння у межах цих обріїв. Антична філософія вперше окреслила основні напрями філософської проблематики, визначивши на віки людське розуміння світу, Космосу, природи, суспільства, людини. Ті пізнання, інтелекту, поведінки. Певною мірою все це ввійшло і в духовну скарбницю України, де з першими християнськими текстами з Візантії мислителі Київської Русі засвоювали ідеї Піфагора, Сократа, Платона, Арістотеля і Сенеки.

Резюме

Антична філософія - початок європейської філософії; в Стародавній Греції вона вперше відокремилась від інших напрямів людської життєдіяльності; завдяки збігу сприятливих умов вона набула тут унікальних властивостей: постала відкритою та доступною, толерантною, пластичною та динамічною в своєму розвитку, а тому вперше накреслила майже всі основні напрями розвитку філософсько-світоглядної проблематики.

Класичність античної філософії зокрема проявилася в тому, що вона роз­будовувала свої теорії та ідеї від "початку" - від намагання збагнути природу, космос, але в їх цілісності, тобто через деяке перше буття ("архе"); на цьому шляху були створені теорії світових стихій, рухливого та пов' язаного єдиним законом космосу, космосу, пронизаного математичною гармонією, теорії атомізму, еволюціонізму, світового розуму; при цьому антична філософія продемонструвала неперервний розвиток думки у напрямі її деталізацій та поглиблення.

В період високої класики в поле зору філософії поступово входять всі основні сфери людської життєдіяльності; філософія стає деталізованою, систематизованою, розгалуженою; основна увага тут переноситься на вироблення виправданих, надійних способів осмислення дійсності: Платон і Аристотель - ці неперевершені корифеї античної думки - створюють дві провідні парадигми європейського мислення і пізнання: парадигму екзистенціально-містичну та раціонально-логічну.

Пізня антична філософія за умов руйнування античного полісу спрямовує свої зусилля на захист окремого індивіда, а тому стає суб'єктивно спря­мованою, еклектичною; на цьому шляху вона робить грандіозне відкриття - відкриття автономії людського розуму щодо обставин життя.

Своїм історичним розвитком антична філософія постає школою людського мислення, оскільки проходить певний завершений цикл: від осмислення космосу - через акцентування питань пошуку способів пізнання дійсності в усіх її аспектах - до входження в засади людської суб'єктивності.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

2. Розвиток ідей в античній натурфілософії.

3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: со­фісти, Сократ, Платон та Аристотель.

4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.

Теми для рефератів, доповідей

1. Феномен античної філософії в європейській історії.

2. Умови та чинники формування античної філософії.

3. Значення ідей античної натурфілософії для сучасної філософії та науки.

4. Оцінка ролі софістів в розвитку античної філософії та культури: пози­тивне та негативне в їх діяльності.

5. Життя ти філософська діяльність Сократа.

6. Філософське вчення Платона.

7. Вихідні ідеї філософії Аристотеля.

8. Здобутки філософських шкіл пізньої античної філософії.

9. Впливи античної філософії на розвиток української філософської думки та культури.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

Завдання 1. Розкрийте співвідношення понять “антична філософія” та “давньогрецька філософія”.

Завдання 2. Позначте основні напрями розвитку ідей в античній натурфілософії.

Завдання 3. В чому полягали основні здобутки представників мілетської школи.

Завдання 4. Поясніть значення філософських ідей Піфагора.

Завдання 5. Охарактеризуйте найважливіші особливості філософії Геракліта Ефеського.

Завдання 6. Поясніть позитивні та негативні сторони діяльності давньогрецьких софістів.

Завдання 7. Охарактеризуйте основні здобутки філософської діяльності Сократа.

Завдання 8. Розкрийте зміст та значення основних ідей Платона.

Завдання 9. Поясніть значення провідних ідей філософії Аристотеля.

Завдання 10. Порівняйте ідеї Платона та Аристотеля і обґрунтуйте свої висновки.

Завдання 11. Поясніть особливості та здобутки філософських шкіл пізньої античної філософії.

Література з теми

1. Антология мировой философии. Т. І. Кн. 1. - М., 1969.

2. Аристотель. Метафизика. - М., 1991. 4.1.

3. Асмус В. Ф. Античная философия. - М., 1978.

4. Богомолов А. С. Античная философия. - М., 1983.

5. Виндельбанд В. История древней философии. - К., 1995.

6. Горбачев В.Г. История философии. Краткий курс лекций. - Брянск, 2000.

7. Кондіьонка В. В. Нариси історії античної філософії. - Львів, 1993.

8. Конрад М. Нарис історії стародавньої філософії. - Рим, 1974.

9. Лосев А.Ф. История античной философии. - М., 1989.

10. Таранов П.С. Золотая философия. - М., 1999.

11. Татаркевич В. Історія філософії. Т.1. - Львів, 1997.

12. Філософія Стародавнього Світу: Читанка з історії філософії. - К., 1992.

13. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981.