1. Підготовчий етап:

– уважно ознайомитися з завданням на проектування; підібрати рекомендовану навчальну, довідкову і нормативну літературу;

– на основі вивчення відповідних розділів довідково–навчальної літератури і конспекту лекцій, скласти чітке уявлення по об'ємно–планувальні і конструктивні рішення будівель заданого типу. Особливу увагу приділити вивченню тих конструктивних рішень окремих частин будівлі, які необхідно застосувати при проектуванні згідно з виданим завданням;

– визначити конструктивну систему будівлі, розташування координаційних осей. У разі застосування безкаркасної конструктивної системи при призначенні несучих стін слід взяти до відома наступне:

– економічно і технічно доцільно перекривати менший з можливих прольотів;

– при проектуванні збірного міжповерхового перекриття бажано використовувати мінімальну кількість типорозмірів елементів (плит, балок);

– стіни сходової клітки є несучими (поздовжні або поперечні – залежить від конструкції сходів);

– підібрати по каталогах, довідниках несучі та огороджувальні конструкції проектованої будівлі (поперечні перетини фундаментів і стін, плити перекриття і т.п.).

Основні креслення необхідно виконувати у слідкуючій послідовності:

– виконання плану будівлі;

– виконання плану перекриття;

– виконання плану покрівлі;

– виконання розрізу будівлі по сходовій клітці. (виконання розрізу можна вести паралельно з розробкою планів перекриття, крокв і покрівлі);

– виконання фасаду будівлі;

– детальна розробка конструктивних вузлів, деталей;

– підрахунок техніко–економічних показників проекту;

– розробка пояснювальної записки.

Слід зазначити, що деякі помилки, допущені при розробці конструктивних рішень на початковій стадії проектування, можуть знецінити всю подальшу роботу. Тому бажано погоджувати прийняті рішення з викладачами на наступних етапах роботи:

– визначення конструктивної системи будівлі, вибір вертикальних несучих елементів;

– ескізне рішення плану поверху;

– ескізне рішення плану перекриттів, плану покрівлі;

– виконання ескізу розрізу будівлі.

Під ескізним виконанням креслення в даному контексті мається на увазі креслення, на якому нанесені основні конструктивні елементи і координаційні осі, але не позначені в повному обсязі необхідні розміри, деталі, пояснюючі написи.

Ескізні креслення слід виконувати схематично на міліметровому папері в такому ж масштабі в якому вони будуть виконуватися на кресленнях.

Під час виконання ескізів слід систематично проводити консультації у викладача. Після затвердження ескізів будівлі основним викладачем можна приступити до графічного оформлення роботи.

5. Основні вимоги до оформлення пояснювальної записки

Текст пояснювальної записки може бути написаний від руки або надрукований. У першому випадку текст пишеться акуратно темним чорнилом або пастою (чорного, темно–фіолетового, темно–синього кольору) з відстанню між рядками 8–10 мм (що становить 20–25 рядків на сторінку). Весь текст повинен бути написаний чорнилом (пастою) одного кольору і відтінку.

У другому випадку текст набирається на комп'ютері і роздруковується на принтері з наступними параметрами:

– текст записки набирається на аркушах формату А4 (210х297 мм);

– поля нижне і верхне 2,0 см, ліве – 3 см, праве 1,5 см;

– шрифт Times New Roman, розмір 14 пунктів;

– відступ зліва і справа – 0. відступ першого рядка абзацу – 1,25 см;

– інтервал перед і після тексту – 0;

– міжрядковий інтервал – полуторний;

– вирівнювання основного тексту – по ширині сторінки;

– вирівнювання назви розділів – по центру сторінки;

– нумерація сторінок – внизу, по центру кожної сторінки;

– номер на титульному аркуші не ставиться;

Пояснювальна записка повинна бути оформлена у вигляді зброшурованого документа, що включає титульний лист, зміст, перелік графічного матеріалу із зазначенням номерів аркушів та їх найменування, завдання на курсовий проект, розділи записки, енергетичний паспорт будівлі, список використаної літератури, додатки.

Розділи, підрозділи і пункти повинні мати власні порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою, наприклад: