3. Для лікування нецукрового діабету;

4. При нічному не­триманні сечі (енурезу).

2. Препарати гормонів щитоподібної залози (тиреоїдин, трийодтиронін, левотироксин-натрій), застосування, побічні ефекти.

Антитиреоїдні засоби. Застосування препаратів йоду при гіпофункції та гіперфункції щитоподібної залози. Мерказоліл, застосування, побічні ефекти.

Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо­би):

• тиреоїдні засоби — тиреоїдин, трийодтиронін, левотироксин (L-тироксин);

Тиреоїдин — тиреоїдний засіб, що отримують із щитоподібних залоз тварин, містить тироксин та трийодтиронін; прискорює ос­новний обмін. Дія препарату розвивається через 2-3 дні, триває 20—30 днів.

Застосування:

1. Лікування всіх форм гіпотиреозу (мікседеми, кретинізму, ендемічного зобу);

2. Рак щитоподібної за­лози.

Побічна дія — кумуляція, пітливість, серцебиття, тахікардія.

При недостатньому вмісті йоду в воді та їжі порушується синтез гормонів щитоподібної залози. Внаслідок цього підвищується продукція ТТГ і щитоподібна залоза збільшується. Виникає ендемічний зоб. Для профілактики цього в ендемічній місцевості вживають йодовану сіль та ЛП Антиструмін, що містить йод.

Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):

• мерказоліл;

• препарати йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, калію йодид, мікройод, антиструмін).

Мерказоліл — антитиреоїдний засіб, що гальмує синтез гор­монів у щитоподібній залозі, знижує основний обмін речовин.

За­стосування:

1. Лікування різних форм токсичного зобу (базедова хвороба, тирео-токсикоз, дифузний токсичний зоб).

Побічна дія: лейкопенія, ураження печінки.

Протипоказа­ний вагітним, при лейкопенії.

Препарати йоду — чинять антитиреоїдну дію, гальмують синтез гормонів щитоподібної залози, порушують зворотний зв'язок у системі аденогіпофіз—щитоподібна залоза.

Застосування:

1. Гіпертиреоз;

2. Ендеміч­ний зоб;

3. Для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози.

При передозуванні — явища йодизму (отруєння йодом).

3. Препарати гормонів прищитоподібних залоз.

Паратиреоїдин, вплив на обмін кальцію та фосфору. Застосування.

Прищитоподібні залози - невеликі тільця, овальної форми. Всього їх є 4 Вони розташовані на задній поверхні щитоподібної залози.

Гормон прищитоподібних залоз – паратгормон. Він підвищує рівень кальцію в крові.

Регулює кільсть кальцію та фосфору в організмі, стимулює ріст і мінералізацію кісток.

Паратиреоїдин — препарат паратгормону.

При гіперфункції прищитоподібних залоз настає остеопороз, деформація кісток, їх переломи. У випадках гіперпродукції паратирину вводять кальцитонін, що запобігає вимиванню кальцію з кісткової тканини.

Показання: гіпопаратиреоз, для запобігання тетанії у зв’язку з гіпокальціємією (у гострих випадках слід внутрішньовенно вводити препарати кальцію).

4. Протидіабетичні засоби

Інсулін. Вплив на вуглеводний обмін. Препарати інсуліну пролонгованої дії. Принципи дозування та застосування при цукровому діабеті. Невідкладна допомога при гіперглікемічній та гіпоглікемічній комах. Синтетичні гіпоглікемічні засоби (бутамід, букарбан, манініл, глібенкламід, глібутид). Принципи дії, застосування.

У B-клітинах острівців підшлун­кової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. Основна фізіоло­гічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту цукру в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину клітин, посилення засвоєння її тканинами, посилення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки). За відсутності або недо­статності інсуліну розвивається цукровий діабет.

Розрізняють 2 типи цього захворювання (за класифікацією ВООЗ):

• інсулінозалежна форма (діабет І типу, діабет юнацький);

• інсулінонезалежна форма (діабет II типу, діабет дорослих).

Залежно від типу хвороби застосовують 2 групи протидіабетичних препаратів:

— гормональні препарати — інсуліни;

—синтетичні протидіабетичні засоби (пероральні гіпогліке­мічні препарати).

Інсуліни — це гормональні препарати, які застосовують для лікування І типу діабету (інсулінозалежного). Випускають у флаконах. Вводять парентерально. Усувають гіперглікемію (рівень цукру в крові біль­ше ніж 6,6 ммоль/л), глюкозурію (цукор у сечі), ацидоз.

Класифікація інсулінів