2.1 Баланс території
Загальна площа об’єкту становить 1402,00 м2 , тобто 0,14 га.
Площі ділянок, які проектуються під деревні та чагрникові насадження становлять 119,3 м2, 8,65%від загальної площі об’єкту озеленення.
Площа газонів становить 912,00 м2, що відповідає 65,05% загальної площі об’єкта, доріжок – 149,06 м2, 10,63%, будинки та споруди становлять 204,00 м2, 14.56 %. Інші території становлять 105.17 м2, 7,50%. Баланс території у таблиці поданий у додатках та на кожному з креслень.
2.2 Розбивочне креслення
Розбивочне креслення складають для точного перенесення проектних планувальних елементів садово-паркового об’єкту в натуру, тобто для розбивки на місцевості доріжок, майданчків, споруд та інших елементів планування. Для розробки креслення з генплану знімється копія на кальку без запроектованих зелених насаджень та горизонталей. На копію наносять: межі об’єкту, дорожньо-стежкову мережу, майданчики всіх типів, постійні і тимчасові споруди, елементи наземних комунікацій – тобто, всі запроектованні та існуючі плнувальні елементи та ті, до яких можна «прив’язатись» при розбивці елементів.
2.3 Посадкове креслення
Посадкове креслення складають на основі затвердженого дендроплану з метою перенесення проекту в натуру місць посадок дерев, чагарників, квітників. Виконують його методом ординат (для невеликих об’єктів) чи сіткою квадратів (для великих). Базисними лініями на посадковому кресленні можуть служити границі чи осі прямих алей і доріжок, майданчиків, що вже перенесенні в натуру раніше.
До посадкового креслення розробляється посадкова відомість, в якій перераховані види посадкового матеріалу, їх кількість, вік, групу посадкового матеріалу, розмір посадкових ям і котлованів, для квітників або газону – його площа, розхід землі, джерело отримання посадкового матеріалу.
На полях – умовні позначення, які вказують тип запроектованих насаджень – куртини, ландшафтні групи, рядові, алейні. Умовними позначеннями показують газони, квітники, насадження, що зберігаються, підлягають вирубці, пересаджуванню.
До посадкового креслення додаються розрізи посадок дерев, кущів, рядових і подиноких посадок.
До розбивочного креслення додаються розрізи по характерним алеям, дорогам, майданчикам та траншеям.
Розділ 3 Технологія і організація робіт на об’єктах озеленення
3.1 Підготовчі роботи
Для того щоб розпочати проектування садово-паркового об’єкта я зібрав про нього численні дані. Крім того, детально вивчила територію, яка з ним межує. Особливо важливою є оцінка ґрунтових умов, рівня зволоження, наявних джерел, потоків чи стоячих водойм, і особливо рослинного покриву.
Проектуючи озеленення присадибної ділянки, важливо проаналізувати будівельну ситуацію, обстежити існуючу забудову, з’ясувати поверховість будинків, кількість населення і його бажання, наміри, вподобання. Все це необхідно для того, щоб визначити розмір користування майбутнім об’єктом, встановити головні особливості ділянки, скласти номенулатуру майданчиків, зон відпочинку.
Вихідним матеріалом для передпроектних робіт служать дані про інженерно-геологічну характеристику вулиці, клімат, результати геодезичної зйомки, проведеної під час будівництва об’єкта.
Перед проекті роботи спрямовані передусім на визначення умов території, її приналежності до використання, в наслідок чого в майбутньому буде легко скласти відповідний проект озеленення.
Оцінка території, призначеної для рекреаційного користування, складається з трьох основних етапів: обстеження (інвентаризація), оцінки (встановлення бонітету) і формування висновків.
Придатність території для того чи іншого виду діяльності визначила, виходячи із трьох аспектів:
функціонального, який вимагає обліку кліматичних, геологічних, гідрологічних та географічних умов, оцінки рослинних угруповань;
гігієнічного, який включає оцінку рівня мікрокліматичної комфортності ділянки, якості водних об’єктів, атмосферного повітря, заболоченості, режиму тиші тощо;
естетичного, який бере до уваги красу і гармонію пейзажів, можливості огляду, панорам, кольорову гаму, ступінь екзотичності, привабливості (атракторності).
Придатність території для засвоєння визначила за двома аспектами:
Техніко-економічний аспект - це інженерно-геологічні та гідрологічні умови, наявність інженерних комунікацій, доступність, можливість будівництва установ відпочинку.
Охорона природи. Передбачається вивчення можливості збереження природної рівноваги.
Результати оцінки (естетичної, санітарно-гігієнічної,природоохоронної) наносять на картографічний матеріал, «легенди» для нього дають у табличній формі для наглядності співставлення особливостей кожного типу просторової структури досліджуваної території.
