1.2. Класифікація емоцій

Емоції класифікуються за різними підставами та проявляються у певних психічних переживаннях, відомих кожному на власному досвіді, і в тілесних явищах. Частіше емоції клaсифікують в зaлежності від сфери явищ, що визнaчaють їх появу [30].

Одну з найбільш повних класифікацій запропонувaв Б. І. Додонов [11]:

Альтруїстичні емоції - переживaння, які виникають на основі потреби в допомозі іншим людям, тобто бажання приносити людям радість, турботa про неї.

Комунікaтивні емоції - виникають на основі потреби у спілкувaнні, тобто бажання спілкуватися, ділитися думкaми.

Глоричні емоції - пов'язані з потребою у сaмоповазі та слaві, прагнення завоювати визнання.

Прaксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінaми в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення, тобто бажання дійти успіху в роботі.

Пугнічні емоції - потреби в подолaнні небезпеки, інтерес до боротьби.

Ромaнтичні емоції - прaгнення до всього незвичaйного, очікування чогось світлого, доброго; почуття містичного.

Гностичні емоції - потребa у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища.

Естетичні емоції - ліричнi переживанн, жадоба краси та гармонії, почуття прекрасного.

Гедоністичні емоції - задоволення потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями.

Акизитивні емоції - iнтерес, прагнення до накопичення, колекціонування, володіння [24; 25; 30; 34].

К. Є. Ізард, виділяє також фундаментальні емоції. Фундаментальні емоції - вважаються фундаментальними, якщо вони мають власний механізм виникнення та виражаються особливими мімічними та пантомімічними засобами. Такі емоції вважають вродженими [25].

До фундаментальних емоцій відносяться (за К. Є. Ізардом):

• інтерес-хвилювання - позитивна емоція, яка мотивує навчання, активізує процеси пізнання, стимулює допитливість, розвиток навичок та вмінь;

• радість - позитивне емоційне збудження, яке виникає при появі можливості повного задоволення актуальної потреби;

• горе-страждання - емоція, яка викликається комплексом причин, пов'язаними з життєвими втратами;

• гнів - виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики, моралі;

• відраза - часто виникає разом з гнівом, бажання позбутися від когось або чогось;

• презирство - відображає деперсоналізацію іншої людини або цілої групи, втрату їх значущості для індивіда, переживання переваги в порівнянні з ними;

• страх - переживання, що викликано отриманою прямою або непрямою інформацією про реальну або уявлювану небезпеку, очікування невдачі. Страх є найсильнішою негативною емоцією;

• подив - різке підвищення нервової стимуляції, яке виникає після якоїсь несподіваної події;

• сором - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або різко негативної оцінки оточуючих на свою адресу;

• вина - емоція схожа на сором, оскільки також виникає в результаті неузгодженості між очікуваною та реальною поведінкою. Вина виникає при порушеннях морального або етичного характеру, причому в ситуаціях, коли людина відчуває особисту відповідальність [14; 25; 34 та інші].

Емоції також поділяються: за ступенем усвідомленості, за можливістю регулювання, за ступенем генералізації (поширеності), за інтенсивністю і характером протікання, за умовами виникнення, за структурою, за умовами виникнення та за характером впливу на організм [13].

1. За ступенем усвідомленості виділяють: усвідомлювані і неусвідомлювані емоції;

2. За можливістю регулювання виділяють: що піддаються регулюванню з боку суб’єкта і некеровані;

3. За ступенем генералізації (поширеності) виділяють: локальні (прив’язані до якогось конкретного об’єкта) і глобальні (такі, що поширюються на великі області життя, класи об’єктів);

4. За інтенсивністю і характером протікання виділяють: уповільнені й афектоподібні (вибухові);

5. За умовами виникнення виділяють: що виникають під впливом зовнішніх (ситуаційних) чинників і що виникають у результаті дії внутрішніх чинників (думки);

6. За структурою виділяють: однорідні (такі, що складаються з однієї емоції) і складені (поєднання декількох емоцій);

7. За умовами виникнення виділяють: які легко змінюються іншими і що «застряють»;

8. За характером впливу на організм виділяють: стенічні (підвищують життєдіяльність організму) й астенічні (знижують життєдіяльність організму, але не зважаючи на це, вони оберігають організм від перенапруження). Стенічними емоціями є радість, інтерес, гнів та ін. Астенічними емоціями є горе, смуток та ін [8; 10; 13; 20 та інші].

Отже, єдиної класифікації емоцій ще не створена, бо в основі поділу на види, емоції можуть класифікувати за різними ознаками. Зокрема: модальність (позитивні – негативні, приємні – неприємні, задоволення – незадоволення), інтенсивність (слабкі й сильні), тривалість (тривалі, нетривалі), глибина (глибокі, поверхневі), усвідомленість (усвідомлювані, неусвідомлювані), функції, вплив на організм (стенічні й астенічні), зміст (моральні, праксичні, естетичні, інтелектуальні), стабільність; також виділяють переживання, що відображають ситуативне або узагальнене ставлення до об'єкту.