8. Основні поняття про науку. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Форми наукової роботи (по юнеско)

Поняття «наука» має декілька основних значень. По-перше, під наукою розуміється сфера людської діяльності, направленої на вироблення і систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. В другому значенні наука – це результат цієї діяльності – система одержаних наукових знань. По-третє, наука розуміється як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут. В останньому значенні вона є системою взаємозв'язків між науковими організаціями і членами наукового співтовариства, а також включає системи наукової інформації, норм і цінностей науки і т.п.

Сучасна історія науки виділяє такі основні етапи її розвитку

1. Класична наука − (ХУІІ − ХІХ ст.) Домінує лінійний і об'єктивний стиль мислення, бажання пізнати об'єкт сам по собі, безвідносно до умов його пізнання суб'єктом, реальність підпорядкована універсальним законам. Класична раціональність розглядає процеси шляхом причинно-наслідкових зв’язків, сформувалась механістична картинав світу, яка набула статусу універсальної наукової онтології.

2. Некласична наука (перша половина ХХ ст), її виникнення пов'язано з розробкою релятивістської та квантової теорії, що дозволяє характеризувати корпускулярні або хвильові властивості мікроб’єктів, робить акцент на незворотності природних процесів, відкидає об'єктивізм класичної науки, уявлення про реальність, яка не залежить від засобів пізнання і суб'єктивного фактора.

3. Поснекласична наука ( друга половина ХХ початок ХХІ ст. ) базується на принципах нової раціональності − нерівноважності, несталості, становлення, досліджує відкриті, складні системи, здатні до самоорганізації, враховує співвідношення характеру отриманих знань про об'єкт не тільки з особливостями засобів і операцій діяльності суб'єкта пізнання, а і з її ціннісними і цільовими структурами.

Класифікація наук

Найбільшу популярність здобула класифікація наук, дана Ф. Енгельсом в «Діалектиці природи». Виходячи з розвитку рухомої матерії від низького до вищого, він виділив механіку, фізику, хімію, біологію, соціальні науки.

У даний час залежно від сфери, предмету і методу пізнання розрізняють науки:

1) про природу – природні;

2) про суспільство – гуманітарні і соціальні;

3) про мислення і пізнання – логіка, гносеологія, епістемологія і ін.

Кожна з названих груп наук може бути піддана подальшому розчленовуванню. Так, гуманітарні науки включають лінгвістику, літературознавство, психологію, соціологію, політологію, філософію, історію та ін. В свою чергу, лінгвістичний цикл складається з цілого ряду наук: стилістики, теоретичної граматики, теоретичної фонетики, лінгвістики тексту, теорії дискурсу, теорії комунікації, прагмалінгвістики і т.д. При цьому цілу низку сучасних лінгвістичних дисциплін було утворено на межі гуманітарних, соціальних наук та логіки (соціолінгвістика, когнітивна лінгвістика, історія мови).

Згідно з іншою класифікацією, науки можна поділити на теоретичні і прикладні в залежності від завдань, які виконуються дослідником. Крім того, теоретики наукового пізнання виділяють 4 сектори організації наукової діяльності, а саме:

1) академічний (той, що забезпечує функціонування дослідження);

2) вузівський (фундаментальні прикладні дослідження);

3) напрямковий (здійснення нововведень);

4) промисловий (впровадження науково-технічних розробок).

При виборі методики дослідницької роботи велике зна­чення має форма наукової роботи. Відповідно до визначення ЮНЕСКО, форми наукової роботи можуть бути такими:

чисто теоретичне дослідження — пошук нових явищ, процесів;

цілеспрямоване теоретичне дослідження — вирішення проблеми, якщо мета задана (розширення знання);

прикладне дослідження — продовження теоретичного дослідження, безпосередньо пов'язаного з потребами вироб­ництва;

наукова розробка — використання результатів попере­дніх досліджень для переходу до конкретних форм їх викори­стання (не ставиться за мету отримання нових наукових знань, а забезпечується явний ефект);

співставлення результатів експерименту з теорією тощо.