3. З'єднання гвинтами

Гвинтове з’єднання складається з гвинта та деталей, що з’єднуються (рис.5).

Рисунок 6. З’єднання гвинтами

При виконанні з’єднання за допомогою гвинта його вставляють через гладкий циліндричний отвір у приєднуваній деталі і загвинчують у різьбовий отвір базової деталі.

Спрощені зображення гвинтових з’єднань виконують за умовними співвідношеннями розмірів. Розрахунки розмірів з’єднань виконують виходячи із зовнішнього діаметра d різьби гвинта.

Рисунок 7. Спрощені зображення з’єднання гвинтами

При виконанні гвинтового з’єднання треба пам’ятати про такі особливості:

• конічна (потайна) та циліндрична головка гвинта не повинна виступати над поверхнею деталі;

• шліц для викрутки на вигляді спереду розміщують перпендикулярно до фронтальної площини, а на вигляді зверху – повернутим під кутом ;

• якщо діаметр головки гвинта на кресленні менший за 12 мм, то шліц показують однією потовщеною лінією;

• довжина загвинченого різьбового кінця в базову деталь 2d;

- одержану довжину стержня гвинта порівнюють з довідковими даними та приймають найближчу більшу стандартну довжину (l =…,20,25,(28),30,(32),35,(38),40,(42),45,(48),50,55,60,65,70,75,80,90,100мм)

• на кресленні з’єднання проставляють лише два розміри: діаметр різьби і довжину гвинта.

Приклад виконання завдання «з’єднання різьбові»

5.4. Зварні з’єднання

Зварюванням називається процес утворення нерознімного з’єднання виробів за допомогою місцевого нагрівання їх до розплавленого або пластичного стану.

Зварним з’єднанням називають сукупність виробів, з’єднаних зварними швами.

За способом взаємного розташування зварюваних деталей зварні з’єднання поділяють на:

• стикові (рис. а);

• кутові (рис. б);

• таврові (рис. в);

• внапусток (рис. г).

Зварним швом називають метал, що затверднув після розплавлення і поєднав зварювані частини.

5.4.1.Класифікація зварних швів

1. За положенням у просторі:

• нижні 1;

• вертикальні 2;

• горизонтальні 3;

• напівстельові і стельові 4.

2. За довжиною:

- суцільні;

- переривчасті:

з ланцюговим або паралельним розміщенням

проварених ділянок;

з шаховим розміщенням проварених ділянок

Довжину однієї завареної ділянки переривчастого шва позначають l, а крок між ділянками – Р.

3. За зовнішньою формою:

• опуклі (а);

• плоскі (б);

• вгнуті (в).

Буквами а і К позначено розрахункові

катети шва, а q – висоту підсилення.

4. За кількістю проходів:

• о днопрохідні;

• багатопрохідні;

5. За характером виконання:

• однобічні;

• двобічні.

6. За формою підготовки кромок для зварювання:

• без скосу кромок;

• з відбортуванням;

• з прямолінійним, криволінійним або л аманим скосами однієї або двох кромок;

• з двома симетричними або не симетричними скосами однієї або двох кромок.

5.4.2. Умовне зображення зварних швів

На кресленнях зварні шви зображують за ГОСТ 2.312-72:

• видимі шви показують

основними суцільними лініями;

• н евидимі шви показують

штриховими лініями;

• видиму одиночну зварну т очку показують знаком «+», який виконують суцільною основною лінією; невидимі зварні точки не зображують.

Від зображення шва або одиночної точки проводять однобічну стрілку з лінією-виноскою, яка закінчується горизонтальною поличкою.

Розрізняють лицьовий і зворотній боки шва. За лицьовий бік однобічного шва вважають той бік, з якого виконують зварювання; за лицьовий бік двобічного шва - той бік, з якого проварюють основний шов.

Я кщо стрілка лінії-виноски упирається в лицьовий бік шва, умовне позначення проставляють над поличкою, якщо ж у зворотній – під поличкою.

\