358 359

Інституціоналізовані форми політики

Групи інтересів

І

І

діяльність людей завжди визначається їхніми інтересами і спрямована на забезпечення цих інтересів.

Діяльність щодо забезпечення інтересів звичайно має груповий характер. Оскільки групи не існують без об'єдную- чих їх інтересів, то група та інтерес є досить близькими поняттями. Інтереси групи проявляються не стільки на основі її усної риторики, програмних заяв про свої цілі тощо, скільки на основі практичної діяльності й поведінки членів групи.

Діяльність заінтересованих груп у їх відносинах одна з одною і з державною владою, за А. Бентлі, є динамічним процесом, у ході якого здійснюється тиск інтересів цих груп на владу з метою примусити її підкоритися волі та впливу груп. У впливі груп на державну владу зазвичай домінує най- сильніша група чи сукупність груп. Ці групи підпорядко- вують своєму впливові і примушують підкоритися більш слабкі групи, а сама державна влада стає засобом уре- гулювання конфліктів між групами та груповими інтереса- ми й досягнення певної рівноваги між конкуруючими групами.

Груповий підхід надає можливість представити всі вияви політики як результат діяльності заінтересованих груп. Такими групами є суспільні класи та інші соціальні спіль- ності людей, політичні партії, різноманітні громадські орга- нізації тощо. Суспільним класам А. Бентлі приділяв відносно мало уваги, вважаючи їх групами з множинними інтересами, що схильні до стабільного існування і не мають внаслідок цього великого значення при аналізі політики в динаміці.

Поняття «групи інтересів»

Найчастіше в політології при аналізі інституціоналізованих форм політики поняття «заінтересовані групи» або «групи інтересів» використовується для позначення добро- вільних об'єднань людей у їх стосунках із владою і співвідноситься з поняттям «громадська організація».

І Відповідно групи інтересів визначаються як добровільні | об'єднання людей, створені для вираження і задоволення | їхніх інтересів у відносинах з різними політичними інсти- (I тутами, насамперед із державою.

Поняття «групи інтересів» указує на політичний вимір цих груп. Різні спільності людей, їхні об'єднання прояв-

ляють себе як групи інтересів тоді, коли їхні інтереси виявляються як конкретні вимоги в політичній сфері суспільства. Іншими словами, групи інтересів функціонують як політичні об'єднання тоді, коли вони або вирішують суто політичні завдання, або вступають у взаємодію з державою. Вони мають політичний вимір, але здебільшого не є суто політичними об'єднаннями. Від політичних партій групи інтересів відрізняються тим, що не прагнуть до політичної відповідальності, не ставлять собі за мету оволодіння державною владою, а обмежуються лише впливом на неї.

Групи інтересів можуть мати різні назви: «клуб», «гурток», «спілка», «товариство», «рада», «об'єднання» тощо. Поняття «групи інтересів» корелюється з такими однопорядковими з ним поняттями, як «групи тиску», «лобі», «громадські організації», «суспільні рухи», «латентні політичні сили». Розглянемо зміст кожного з цих понять.

У конкуренції різних суспільних груп, які активно відстоюють свій власний, передусім економічний, інтерес, значна частина організованих інтересів отримує задоволення за звичайними каналами громадянського суспільства, поза владними структурами, тобто неполітичним шляхом. Коли ж задоволення колективного інтересу учасників заінтересова- ної групи вимагає прийняття владних рішень, вона пере- творюється у групу тиску, яка за допомогою різних засобів прагне вплинути на рішення органів влади у сприятливий для себе бік.

Іншими словами, група тиску — це громадське об'єднання, яке домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованого впливу на інститути публічної влади.

Як феномен політичного життя групи тиску відомі впро- довж усієї історії. Однак найбільшого поширення вони набувають за умов ринку і зрілого громадянського суспіль- ства як породження ліберальної господарської і плюра- лістичної суспільно-політичної структури. Поява численних груп тиску невіддільна від утворення й розвитку як основних класів капіталістичного суспільства, так і особливо груп інтересів зі своїми економічними, соціальними, професій- ними та іншими запитами, які політичне забезпечують групи тиску. Через тісний зв'язок зазначених понять групи тиску нерідко ототожнюються з групами інтересів. Проте якщо поняття «групи інтересів» указує взагалі на політичний вимір