6. Затримання нарядом міліції правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочину

231. Затримання осіб, які порушують громадський порядок, здійснюється нарядом міліції в разі невиконання ними усних попереджень працівників міліції по припиненню правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню службових повноважень.

232. Адміністративне затримання проводиться нарядом міліції при вчиненні: дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, незаконних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у не встановлених громадських місцях чи появі у громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами України.

233. Перед прийняттям рішення про затримання правопорушників наряд міліції повинен врахувати обставини, що можуть ускладнити їх дії (кількість правопорушників, наявність в них зброї або інших предметів, особливості місця затримання, час та можливість прибуття на допомогу інших нарядів міліції та ін.).

234. Щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини працівниками міліції проводиться їх огляд, а також огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучаються документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення.

235. Дії наряду по затриманню правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, вимагають від працівників міліції пильності, рішучості, витримки, вміння швидко орієнтуватись в обстановці і суворо дотримуватись вимог Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ).

236. При затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину необхідно:

а) пам'ятати, що міліціонер має право затримувати цих осіб при наявності таких підстав:

- цю особу застали на місці вчинення злочину;

- очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вказують на дану особу як на таку, що вчинила злочин;

- на підозрюваному або його одязі, при ньому будуть виявлені явні сліди злочину.

237. За наявності інших не перевірених даних, що дають підставу підозрювати особу вчинення злочину, вона може бути затримана нарядом міліції лише в тому разі, якщо намагалась втекти або виявила непокору законній вимозі працівників міліції. Враховуючи викладене, перед прийняттям рішення на переслідування і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, необхідно чітко уяснити правомірність дій міліціонера;

а) переслідування по гарячих слідах осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, вести з певною наругою сил, наполегливо, рішуче і самовіддано, не забуваючи при цьому про застережні заходи на випадок можливого збройного або іншого фізичного опору з боку переслідуваного або його співучасників, що можуть знаходитись поблизу. Привести в бойову готовність особисту зброю: надіслати патрон до патронника змістити кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її, перевірити, чи легко виймається пістолет, при необхідності перекласти зброю в більш зручне місце і т.д. При переслідуванні потрібно бути пильним і мати на увазі, що злочинцем можуть бути викинуті або загублені знаряддя злочину (рушниця, ніж, кастет і т.п.), речі, які належать потерпілому і самому злочинцю, коштовності та інші предмети (наприклад, фальшиві гроші і т.п.), що мають відношення до вчиненого злочину. Під час переслідування і пошуку злочинця необхідно орієнтувати про його прикмети та викрадені речі інших працівників міліції, дружинників, обслуговуючий персонал вокзалів, підприємств торгівлі та громадського харчування і т.п.

238. При розшуку та переслідуванні осіб, які вчинили, наприклад, крадіжку речей у пасажирів, шахрайство, наряду міліції потрібно:

а) тактично запросити потерпілих допомогти в пошуку;

б) затримання проводити, по можливості, в малолюдних місцях, віддалених від прохідних дворів, зупинок міського транспорту та інших місць, де ці дії можуть ускладнитися наявністю великої кількості людей;

в) особливу обачливість, винахідливість і сміливість слід виявляти при затриманні групи осіб, що підозрюються у вчиненні злочину. Прийнявши рішення їх затримати, необхідно, не припиняючи спостереження за учасниками групи, по радіостанції, телефону або іншим способом запросити допомогу у оперативного чергового по органу внутрішніх справ і найближчих нарядів міліції, дружинників, двірників, працівників служби охорони для затримання злочинців. Якщо допомога вчасно не надійшла, а зволікати з затриманням не можна, то необхідно це зробити самостійно. Вирішальну роль при цьому має фактор несподіванки та рішучих дій міліціонера. Наприклад, доцільно непомітно наблизитися до переслідуваних, перекрити їм найбільш можливий шлях відходу і коли вони менше всього здатні вчинити опір, голосно скомандувати: "Стій! Руки вгору!", і оголосити про затримання, наказати затриманим рухатись в даному напрямку, не випускаючи їх ні на мить з поля зору;

г) якщо при затриманні використовується службовий собака, то перед тим як його застосувати слід двічі українською і російською мовами зробити попередження: "Стій! Пускаю собаку!" з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення і виконання. Перед пуском собаки треба впевнитись, що вона прагне затримати саме підозрюваного, а не інших осіб. У разі заподіяння затримуваному покусів йому необхідно надати при можливості необхідну медичну допомогу, дотримуючи при цьому заходів безпеки. Собака при цьому повинен знаходитись по команді "Охороняй" у 2-3 метрах від затриманого;

д) зробити зовнішній огляд одягу, речей затриманого з метою вилучення зброї та інших предметів, які він може використати для нападу на міліціонера;

е) в деяких випадках затримання з метою запобігання опору з боку особи, що підозрюється у вчиненні злочину, доцільно використовувати мотиви, що не є істинними причинами затримання, наприклад, як порушення даною особою громадського порядку, паспортного режиму і т.п. При цьому затримання не обов'язково починати з перевірки документів, як це буває при затриманні громадянина за адміністративне правопорушення, тому що підозрюваний замість документів може дістати зброю і застосувати її;

ж) передати затриманого оперативному черговому міськрайоргану внутрішніх справ і написати рапорт про затримання на ім'я начальника органу внутрішніх справ.