6. Суспі́льно-економі́чна формація

Суспі́льно-економі́чна формація (К. Маркс) — історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва, або ж історичний тип суспільства, в якому конкретно і якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, національні, правові, культурні та інші відносини.

Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку.

Виділяють п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу:

• первіснообщинна

• рабовласницька

• феодальна

• капіталістична

• комуністична

Поняття «суспільно-економічна формація» обґрунтовує положення про те, що кожний ступінь розвитку суспільства характеризується особливостями, які зумовлені способом виробництва й відрізняють його від інших ступенів.

Спосіб виробництва, що лежить в основі суспільно-економічної формації, є процес взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин (відносин власності на засоби виробництва). На основі способу виробництва формуються надбудовні відносини (політичні, юридичні та ідеологічні інститути суспільства), які закріплюють сформовані виробничі відносини. Єдність взаємодії надбудови і способу виробництва і становить суспільно-економічну формацію.

За марксизмом перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої здійснюється шляхом соціальної революції, яка розв'язує антагоністичні суперечності між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, а також між базисом і надбудовою.

Суспільне виробництво поділяється на два взаємопов'язані підрозділи:

• виробництво засобів виробництва

• виробництво предметів споживання.

Відносини виробництва зумовлюють і відповідні їм відносини розподілу, обміну й споживання (особистого й виробничого). Визначальним у цьому процесі є виробництво. Воно розвивається за об'єктивними економічними законами, головними серед яких є основний економічний закон, властивий кожному способові виробництва (основний економічний закони капіталізму, соціалізму). Зміни виробництва починаються зі змін продуктивних сил і насамперед — знарядь праці. Перехід від одного способу виробництва до іншого, вищого, зумовлюється діянням закону відповідності виробничих відносин характерові продуктивних сил.

7. Суспільний продукт і його структура

Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт (ССП), який являє собою всю суму матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу (як правило за 1 рік).

За натурально-речовою ознакою сукупний суспільний продукт поділяється на 2 підрозділи:

І - виробництво засобів виробництва,

ІІ - виробництво предметів споживання.

За вартістюССП складається з:

• перенесеної вартості (тобто спожитої частини вартості засобів виробництва) (ПВ),

• вартості необхідного продукту (НП) (сукупну в суспільстві вартість робочої сили, заробітну плату),

• додатковий продукт (ДП) (прибуток).

ССП = ПВ + НП + ДП

Розраховують сукупний суспільний продукт по-різному. Залежно від того, які елементи включають до його складу, слід розрізняти:

• валовий суспільний продукт;

• кінцевий суспільний продукт;

• валовий внутрішній продукт;

• валовий національний продукт.

Валовий суспільний продукт (ВСП) – визначається як сума виробленої за рік (чи інший проміжок часу) валової продукції всіх галузей матеріального виробництва: промисловості, будівництва, сільського й лісового господарства, вантажного транспорту, зв'язку і торгівлі (тією мірою, якою вони обслуговують ви­робництво), матеріально-технічного постачання, заготовок сільськогосподарських продуктів, громадського харчування, а також інших виробничих видів діяльності (видавництво, ви­робництво кінофільмів, збирання грибів, ягід тощо).

ВСП містить у собі подвійний рахунок - результати проміжного виробництва : вугілля, чавун, сталь, прокат та інші сировинні матеріали і напівфабрикати, а також незавершене виробництво.

ВСП = ССП - нематеріальне виробництво.

Головний недолік даного показника: він навіть приблизно не відображає тієї суми благ, які створені суспільством для задоволення своїх потреб.

Кінцевий суспільний продукт (КСП)- вартість всієї маси товарів і послуг, створених суспільством протягом року для кінцевого використання.

Кінцевий продукт є лише частиною валового продук­ту, яка у вигляді готової продукції надходить у розпорядження суспільства й використовується для споживання населення, відновлення зношених протягом року засобів праці та нагромадження. За своєю величиною він відрізняється від валового суспільного продукту тим, що не включає проміжного продук­ту, а також незавершеного виробництва та будівництва і виключає, таким чином, повторний рахунок матеріально-виробничих затрат.

Розраховується кінцевий продукт як сума валової продукції не всіх галузей матеріального виробництва, а лише тих, де формується готовий продукт.

КСП = ВСП - подвійний рахунок і незавершене виробництво.

Видобуток руди → виплавка металу → виготовлення заготовок і деталей → складання автомобіля

Наприклад, у розрахунку на один автомобіль видобу­вається 10 т залізної руди вартістю 300 грн. Дана вартість складається із затрат засобів праці і створеної живою працею шахтарів вартості у такому, скажімо, співвідношенні: 100 грн — перенесена вартість і 200 грн знову створена вартість. На наступній стадії з даної руди виготовляється метал на суму 700 грн, сюди включається вартість використаної руди 300 грн і додана вартість 400 грн, яка створена на металургійних підприємствах. Метал поступає на машинобудівні підприєм­ства, де спочатку виготовляються певні деталі, припустімо, на 2000 грн (700 грн руда + 1300 грн додана вартість), а потім збирається автомобіль вартістю 8000 грн (2000 грн деталі + +6000 грн додана вартість). У цьому випадку кінцевий про­дукт становитиме 8000 грн - це вартість вантажного авто­мобіля. Розрахована ж за валовим методом дана вартість дорівнюватиме : 11 тис. грн = 300 + 700 + 2000 + 8000.

Валовий і кінцевий продукт — це показники матеріального виробництва. Проте в суспільстві існує і немате­ріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства. Результати господарської діяльності в цілому у галузях ма­теріального і нематеріального виробництва найповніше вира­жаються через валовий національний продукт.

Валовий національний продукт (ВНП) - вся маса матеріальних і духовних благ, створених у суспільстві протягом року для кінцевого використання, або ж складається з кінце­вого продукту і вартості виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. Він розраховується не за ви­робничим принципом, а як сума кінцевих доходів або витрат.

ВНП = КСП + нематеріальне виробництво.

ВНП = ССП - подвійний рахунок і незавершене виробництво.

Складові частини валового національного продукту:

• вартість спожитих населенням предметів споживання і пос­луг;

• вартість державних закупок;

• капітальні вкладення;

• сальдо платіжного балансу.

Цей показник широко використовується при аналізі со­ціально-економічного розвитку країни і при міжнародних зіставленнях.

Валовий внутрішній продукт - представляє собою вартість кінцевих товарів, вироблених все­редині країни.

ВВП = ВНП - доходи громадян, що працюють за кордоном,