- •Затверджую
- •Розрахунок
- •Іі. Методичні вказівки
- •Навчальна і виховна мета:
- •Література:
- •Наочні посібники:
- •Навчальні питання і розрахунок часу
- •Призначення аеромобільних підрозділів
- •3. Заключна частина.
- •122Мм самохідна артилерійська установка 2с9"Нона-с" – 54од.
- •23Мм зенітних установок зу-23 – 8од.
- •7,62Мм свд – 29 од.
- •40Мм рпг-7д – 96 од.
- •Мінімальні розміри майданчиків для посадки і зльоту вертольотів.
- •12,7Мм нсв (дшкм) – 12од.
- •Навчальна і виховна мета:
- •Література:
- •Наочні посібники:
- •Навчальні питання і розрахунок часу
- •9Мм пм – 37 од.
- •9Мм пм – 47 од.
- •Кожен сержант і солдат зобов'язаний:
- •Командир відділення зобов'язаний:
- •Навідник-оператор зобов'язаний:
- •Гранатометник, кулеметник і автоматник зобов'язані:
- •Механік-водій зобов'язаний:
- •Стрілець-зенітник зобов'язаний:
- •3. Заключна частина.
- •Навчальна і виховна мета:
- •Література:
- •Навчальні питання і розрахунок часу
- •3. Заключна частина.
- •Ттх засобів зв’язку .
- •Ттх людських десантних парашутів
- •Ттх парашутно – вантажних систем
- •Ттх парашутно – вантажних систем та парашутно – десантної тари
- •Варіанти навантаження вта і аа
- •Ттх стрілецької зброї
- •3. Заключна частина.
3. Заключна частина.
Нагадати тему і мету заняття і ступінь їх досягнення.
Нагадати основні положення щодо складу і організації аеромобільних військ.
Оголосити студентам завдання на самопідготовку.
Заняття №2. " Склад, призначення, озброєння і бойова техніка повітрянодесантної (аеромобільної) бригади (полку) ". Індивідуальне заняття.
Навчальна і виховна мета:
Ознайомити студентів з організаційно-штатною структурою повітрянодесантної (аеромобільної) бригади (полку).
Дати студентам теоретичні знання щодо складу, призначення, озброєння і бойової техніки повітрянодесантної (аеромобільної) бригади (полку)
Виховувати у студентів повагу до техніки та озброєння аеромобільних військ, впевненість у перевазі її над противником.
Час: 2 години.
Місце: клас.
Література:
Бойовий статут ВДВ, частини ІІ.ІІІ.М.: Воениздат, 1984.
Навчальний посібник НАОУ “ Аеромобільні та повітрянодесантні війська. Досвід дій та перспективи розвитку ”: К. 2006
НАОЧНІ ПОСІБНИКИ:
Плакати:
“Організація парашутно - десантної бригади на БМД”;
“Організація аеромобільної бригади ”;
“ТТХ і бойові можливості основних зразків озброєння аеромобільних військ ”
Графопроектор “Лектор - 2000”.
Слайди.
Навчальні питання і розрахунок часу
Ввідна частина – 5хв.
Основна частина – 70хв.:
Склад, призначення, озброєння і бойова техніка повітрянодесантної бригади на БМД – 40хв.
Склад, призначення, озброєння і бойова техніка аеромобільної бригади (полку) – 30хв.
Заключна частина – 5хв.
Ввідна частина:
прийняти рапорт чергового про готовність групи до заняття;
перевірити наявність та зовнішній вигляд навчаємих;
зробити запис в журналі;
Основна частина.
оголосити тему і навчальну мету заняття.
Перше навчальне питання. ПРИЗНАЧЕННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОЗБРОЄННЯ ПОВІТРЯНО - ДЕСАНТНОЇ БРИГАДИ НА БМД.
Повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) є високо мобільною загальновійськовою тактичною частиною аеромобільних військ. Вона складається з аеромобільних і артилерійських підрозділів, підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ (розвідувальних, інженерних, радіаційно-хімічного та бактеріологічного захисту, зв'язку), підрозділів десантного, технічного та тилового забезпечення.
Бойові можливості аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) дозволяють їй заволодіти трьома-чотирма об'єктами, що обороняються мотопіхотною ротою кожний і розташованими на площі 300-400 кв. км
Повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) спроможна обороняти район до 10км по фронту і 8-10км у глибину. В окремих випадках розміри районів оборони можуть бути більшими.
Посилена Повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) може відбити наступ до мотопіхотної бригади противника, а в ряді випадків вести рейдові дії на глибину до 50км
В ході ведення десантно-штурмових дій повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) спроможна на протязі 1-1,5 діб стримувати просування до мотопіхотної дивізії противника, до розвідати та вивести з ладу 4-5 об'єктів противника.
Повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) застосовується в якості повітряного десанту комбінованим або посадочним способами у повному складі або частково, а під час десантно-штурмових (аеромобільних) дій може виділяти до 2-3 десантно - штурмових (аеромобільних) загонів.
У залежності від бойового завдання та складу повітряного десанту повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) може самостійно вести бойові дії в тилу противника протягом 2-3 діб, парашутно – десантний (аеромобільний) батальйон - від декількох часів до доби.
Тривалість ведення самостійних бойових дій у тилу противника багато в чому визначається запасами матеріальних засобів, які десантуються.
Повітрянодесантна (аеромобільна) бригада (полк) десантується в тил противника з запасами: боєприпасів для стрілецької зброї - 2-3 б/к (боєкомплекти), засобів ППО - 2-3 б/к, артилерії - 1 б/к; пального - 1,5 заправки; продовольства - 2-3 дободачі. Ці запаси матеріальних засобів забезпечують ведення бойових дій бригадою до двох діб; уже до виходу другої доби бою їй потрібна додаткова подача в тил боєприпасів і пального.
Розрахунки показують, що повітрянодесантній (аеромобільній) бригаді (полку) до виходу другого дня бойових дій у тилу противника їй потрібно подати - 0,5 б/к боєприпасів, 0,3 заправки пального й інших матеріальних засобів, що складає біля 40т. Для перекидання такої кількості матеріальних засобів необхідно виділити до 10 вертольотів Мі-8Т. Для викиду вантажів парашутним або посадочним способами буде потрібно 2-3 літака типу ІЛ-76.
Артилерійські підрозділи повітрянодесантної (аеромобільної) бригади (полку) призначені для знищення (придушення) засобів високоточної зброї (ВТЗ), артилерії, танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, протитанкових та інших вогневих засобів противника, його живої сили, пунктів управління й інших об'єктів.
В даний час артилерія повітрянодесантної (аеромобільної) бригади (полку) складається з батальйонної і бригадної артилерії (частини).
До складу батальйонної артилерії можуть входити: мінометна батарея, яка має на озброєнні міномети калібру 82мм 2Б14 або протитанкові підрозділи з установками протитанкових керованих ракет "Фагот" (9П135) і станковими протитанковими гранатометами СПГ-9Д, самохідна артилерійська батарея озброєна 120мм самохідними артилерійськими установками 2С9"Нона-С".
До складу бригадної артилерії можуть входити: гаубичний артилерійський дивізіон, що має на озброєнні 122мм гаубиці Д-30; БрАГ, яка складається з двох самохідних артилерійських дивізіони озброєних 120мм самохідними артилерійськими установками 2С9 "Нона-С" і протитанкової батареї з установками ПТКР "Фагот" (9П135).
Характер бойових дій десанту в тилу противника, склад і наявність тільки комплекту боєприпасів, який десантується (1 б/к для артилерії і 2 б/к для ПТКР), обумовлює особливості бойового застосування артилерії аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку).
Однією з таких особливостей є розподіл артилерії на найбільш важливі ділянки (райони) бойових дій, жорстка централізація управління вогнем артилерії, що знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні командира бригади (полку, батальйону).
При діях аеромобільних батальйонів (рот) на різних напрямках, особливо в горах, у лісі, для підтримки їхніх бойових дій можуть бути призначені артилерійські і мінометні батареї. Причому артилерійські підрозділи, як правило, призначаються для підтримки аеромобільних підрозділів у складі аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) і лише у виняткових випадках можуть бути їм додані на період виконання бойових завдань у відриві від головних сил.
Іншою особливістю бойового застосування артилерії аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) є найсуворіший режим витрати боєприпасів по завданнях, що виконуються у тилу противника. При цьому необхідно враховувати, що в період захоплення об'єктів і відбиття контратак противника витрата боєприпасів обмежена (до 0, 25 б/к при гарматі), тому що поповнення їх у цей час особливо ускладнено.
З досвіду навчань, боєкомплект, що десантується розподіляється:
на виконання найближчого завдання:
- для гармат і мінометів - 0,2-0,4 б/к;
- для ПТУР - 0,4-0,6 б/к;
усього на першу добу бою:
- для гармат і мінометів - 0,5-0,7 б/к;
- для ПТКР - 0,8-1,0 б/к;
- резерв боєприпасів для усіх вогневих засобів 0, 1-0, 2 б/к.
Отже, додаткову подачу боєприпасів у район бойових дій аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) у кількості не менше 0,5 б/к необхідно здійснювати не пізніше, чим до виходу другої доби.
Виходячи з цього, на всіх етапах вогневого враження противника при веденні бойових дій у його тилу на артилерію й інші вогневі засоби аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) покладаються тільки ті завдання, що не можуть бути виконані засобами старшого начальника, який застосовує десант.
Артилерія аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) є засобом безпосереднього вогневого супроводу аеромобільних підрозділів. В умовах обмеженого боєкомплекту її частка при вогневому враженні противника невисока і в середньому складає 8-13%, але при зосередженні основних зусиль артилерії на найважливіших напрямках частка участі артилерії з’єднання може досягати 30-40%, при цьому артилерія бригади (поку) повинна вражати тільки об'єкти (цілі), що у даний момент не можуть бути уражені іншими засобами, або ступінь поразки даного об'єкта (цілі) недостатня. Необхідно мати на увазі, що при загальному рівні ефективності вогневої поразки противника в період артилерійської підготовки атаки 60-70%, аеромобільні підрозділи повинні знищити своїми силами і засобами під час атаки ще 30-40% цілей.
Розрахунки показують, що вогневі можливості артилерії аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) навіть з урахуванням додаткової подачі в район бойових дій 0,5 боєкомплекту боєприпасів у 1,5-2 рази менше загального обсягу завдань по вогневій поразці противника. Якщо врахувати всі інші вогневі засоби бригади (полку), то і у цьому випадку її вогневі можливості в 10-12 разів менше загального обсягу вогневих завдань.
Отже при застосуванні аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) у якості оперативно-тактичного (тактичного) повітряного десанту основний обсяг завдань по вогневій поразці противника повинний бути покладений на вогневі засоби ОК (АК) і насамперед на бойову авіацію, ракетні війська й артилерію.
Для підвищення вогневих можливостей аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) їх необхідно посилювати артилерією і підрозділами бойових вертольотів, що мають високий коефіцієнт бойової ефективності, особливо по боротьбі з танками.
Як показує аналіз розрахунків бойових можливостей аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) по боротьбі з танками - вони не відповідають сучасним вимогам, особливо по боротьбі з танками нового покоління з динамічним захистом.
Для підвищення бойових можливостей бригади (полку, батальйону) по боротьбі з танками противника їх необхідно посилювати частинами і підрозділами бойових вертольотів, протитанкову оборону будувати з урахуванням максимально можливого використання усіх вогневих засобів, місцевості і чіткої взаємодії між вогневими засобами.
В усіх випадках необхідно домагатися максимально можливої поразки танкових підрозділів противника на дальніх підступах до оборони десанту в районах їхнього зосередження, на марші і на рубежах розгортання засобами старшого начальника.
Підрозділи протиповітряної оборони аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) призначені для боротьби з літаками, вертольотами і безпілотними засобами противника на малих і середніх висотах.
До складу підрозділів протиповітряної оборони аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) можуть входити:
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон у складі двох зенітних ракетних батарей переносних зенітно-ракетних комплексів ПЗРК 9К310 "Ігла" і однієї зенітної артилерійської батареї спарених 23-мм зенітних установок ЗУ-23 або зенітно-ракетна артилерійська батарея, що має на озброєнні спарені 23-мм зенітні установки ЗУ-23 (один зенітно-артилерійський взвод) і пускові установки переносних зенітно-ракетних комплексів ПЗРК 9К310 "Ігла" (три зенітно-ракетні взводи)
- зенітно-ракетні взводи батальйонів, що мають на озброєнні ПЗРК 9К310 "Ігла".
Засобів радіотехнічної розвідки повітряних цілей і системи радіолокаційного розпізнавання в бригаді (полку) немає, що істотно знижує бойові можливості засобів ППО.
Існуючими на озброєнні аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) засобами ППО можливий обстріл повітряних цілей, що летять із швидкостями до 300 м/хв., на відстанях до 5000м і на висотах до 3000м, у простих умовах обстановки.
Засоби протиповітряної оборони бригади (полку) використовуються, як правило, централізовано. Вони прикривають аеромобільні підрозділи, що діють на головному напрямку, артилерію на вогневих позиціях, командні пункти, аеродроми, підрозділи бойових і транспортно-бойових вертольотів на площадках базування, пункти управління і резерви. Зенітно-ракетні взводи батальйонів діють, як правило, у їхніх бойових порядках.
Вертольоти противника в районі дій десанту можуть з'являтися раптово, із різних напрямків, протягом декількох секунд (до 40 секунд), завдавати удару з положення висіння і потім уходити за природні укриття. Така тактика дій вертольотів вимагає від десантників уміння в мінімальний час виявити їх, підготувати до стрільби вогневі засоби й уразити вертольоти вогнем.
Крім засобів ППО, для знищення вертольотів у підрозділах бригади (полку, батальйону) використовується організований вогонь із стрілецької зброї, РПГ, озброєння БМД-2 й інших вогневих засобів. Як показують дослідницькі стрільби, вогонь їх достатньо ефективний.
Успішна боротьба з вертольотами противника можлива лише за умови, коли вогневі засоби постійно готові до відкриття вогню, а командири підрозділів - до управління ними.
При застосуванні бригади (полку, батальйону) у якості повітряного десанту необхідно передбачати надійне повітряне прикриття його району бойових дій засобами ОК (АК), виділяючи для цієї цілі необхідний ресурс винищувальної авіації і засобів ППО , для чого постійно підтримується взаємодія з засобами ППО ОК (АК) і повітряних командувань (ПвК).
Для виконання завдань з інженерного забезпечення у ході бойових дій в інженерно-саперній роті аеромобільної (повітрянодесантної) бригади (полку) десантується комплект інженерних боєприпасів, що возиться:
- протитанкових мін типу ТМ-72 - 360 шт.;
- протипіхотних мін: осколочних натяжної дії - 60 шт.; натискної дії - 150 шт., спрямованої дії типу МОН-50 - 25 шт.;
- вибухових речовин і підривних зарядів - 400кг (250кг ВР і 150кг стандартних зарядів);
При веденні бойових дій наявність запасу інженерних боєприпасів, які десантуються, засобів розмінування й іншого інженерного майна дозволяє роті за допомогою табельних зарядів розмінування ЗР-150, а також вручну проробити 5-6 проходів у мінно-вибухових загородженнях противника; в інтересах аеромобільних підрозділів протягом 1,5-2 годин встановити 5-6 вузлів загороджень на дорожніх напрямках або встановити до I км протитанкових і стільки ж протипіхотних мінних полів перед переднім краєм оборони; протягом 3-4 годин обладнати командний пункт з’єднання (частини); розгорнути пункт водопостачання з використанням танко-вугільного фільтра ТУФ-200, продуктивністю 200літрів води за годину.
Повітрянодесантна бригада повітряно - десантного компоненту АЕМВ СВ складається з (див. мал.3.2) :
а) управління і штабу бригади;
б) бойових підрозділів – трьох парашутно - десантних батальйонів, бригадної артилерійської групи (БрАГ), зенітного ракетно-артилерійського дивізіону;
в) підрозділів бойового забезпечення – розвідувальна рота, польовий вузол зв’язку , інженерно – саперна рота, рота РХБ захисту;
г) підрозділів тилового і технічного забезпечення – ремонтна рота, рота матеріального забезпечення, рота десантного забезпечення, медична рота, комендантський взвод, оркестр, клуб (полігон – за штатом мирного часу).
Всього в повітряно десантній бригаді 2786 чоловік. Основне озброєння бригади:
