2.2 Впровадження естs в Україні – шлях до «європеїзації» національної освіти

З 1998 по 2013 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій на яких було сформульовано шість ключових принципів цього процесу:

1. Введення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання :

1-й – до одержання першого академічного ступеня (бакалавр)

2-й – після його одержання ( магістр).

При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не меншою 3- х і не більше 4- х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1 -го ступеня ) і / або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Впровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти системи обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах . За основу пропонується прийняти ECTS (Європейська система пере нарахованих кредитів), зробивши її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках концепції « навчання впродовж усього життя». Європейська системи пере нарахованих кредитів ( ЄСПК ) створювалася протягом багатьох років і є найпоширенішою основою визначення навчального навантаження студентів закладів вищої освіти Європи.

За 22 роки ЄСПК розвинулася від початкової системи комунікації між різними європейськими освітніми програмами і структурами в загальну і широко застосовувану офіційну систему, яка є фундаментом створення загальної сфери європейської освіти. Система пере нарахованих кредитів при наявності відповідних договорів дозволить українським студентам навчатися у провідних вищих навчальних закладах Європи.

Впровадження кредитної системи обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиницях ( кредитах ). Вона зменшує навантаження на студентів, оскільки за умови її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти здають два модульних контролі у час, вільний від аудиторних занять, а їх знання оцінюється за 100-бальною шкалою.

Студенти, які за результатами модульних контрольних отримали по конкретних навчальних дисциплін не менш встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін з виставленням їм державної семестрової оцінки ( «відмінно », « добре », « задовільно » , « незадовільно » )у відповідності зі шкалою перекладу. Студенти , які атестовані оцінкою « незадовільно » , зобов'язані здавати семестрові іспити. Семестрові іспити можуть також здавати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контрольних. Оцінка знань на іспитах здійснюється за 100- бальною шкалою з наступним переведенням у державну оцінку.

3 . Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних представництв та міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Крім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького складу та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним з важливих положень Болонського процесу є орієнтування вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використовуватися в інтересах всієї Європи. Всі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.

6 . Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним з головних завдань, що вирішуються в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.[10]