- •Промислова безпека
- •Вимоги до оформлення та вибір варіантів модульних робіт
- •2. Завдання для вибору варіанта контрольної роботи № 1
- •2.1. Питання до контрольної роботи № 1
- •2.2. Варіанти до контрольної роботи № 1
- •3. Завдання для вибору варіанта та приклади розв’язання задач контрольної роботи № 2
- •3.1.2. Визначення значень енергетичних показників вибухонебезпечності технологічного блока
- •Розв’язання:
- •3.2. Варіанти завдання
- •3.3. Приклад виконання розрахунків
- •4. Завдання для вибору варіанта та приклади розв’язання задач контрольної роботи № 3
- •4.1. Оцінка наслідків аварії на пожежовибухонебезпечних об'єктах
- •Визначення величини дрейфу й режиму вибухового перетворення хмари ппс
- •Оцінка наслідків аварій
- •4.2. Варіанти завдання
- •4.3. Приклад виконання розрахунків
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •5. Завдання для вибору варіанта контрольної роботи № 4
- •5.1. Питання до контрольної роботи № 4
- •5.2. Варіанти до контрольної роботи № 4
- •Література
- •61023 М. Харків, вул. Чернишевська, 94.
3.1.2. Визначення значень енергетичних показників вибухонебезпечності технологічного блока
1. Енергетичний потенціал вибухонебезпечності Е (кДж) блока визначається повною енергією згоряння парогазової фази, що перебуває у блоці, з урахуванням величини роботи її адіабатичного розширення, а також величини енергії повного згоряння рідини, що випарувалася, з максимально можливої площі її розливу; при цьому вважається:
1) при аварійній розгерметизації апарата відбувається його повне розкриття (руйнування);
2) площа розливу рідини визначається виходячи з конструктивних рішень будівель або площадки зовнішньої установки;
3) час випаровування приймається не більше 1 год:
.
(3.1)
1.1.
– сума енергій адіабатичного розширенняА
(кДж)
і згоряння ПГФ, що перебуває у блоці,
кДж:
;
(3.2)
.
Для практичного визначення енергії адіабатичного розширення ПГФ можна скористатися формулою
;
(3.3)
де
– може бути прийняте за табл. 3.1.
Таблиця
3.1 – Значення коефіцієнта
залежно від показника адіабати середовища
й тиску в технологічному блоці
|
Показник адіабати |
Тиск у системі, МПа | |||||||||
|
0,07-0,5 |
0,5-1,0 |
1,0-5,0 |
5,0-10,0 |
10,0-20,0 |
20,0-30,0 |
30,0-40,0 |
40,0-50,0 |
50,0-75,0 |
75,0-100,0 | |
|
k = 1,1 |
1,60 |
1,95 |
2,95 |
3,38 |
3,08 |
4,02 |
4,16 |
4,28 |
4,46 |
4,63 |
|
k = 1,2 |
1,40 |
1,53 |
2,13 |
2,68 |
2,94 |
3,07 |
3,16 |
3,23 |
3,36 |
3,42 |
|
k = 1,3 |
1,21 |
1,42 |
1,97 |
2,18 |
2,36 |
2,44 |
2,50 |
2,54 |
2,62 |
2,65 |
|
k = 1,4 |
1,08 |
1,24 |
1,68 |
1,83 |
1,95 |
2,00 |
2,05 |
2,08 |
2,12 |
2,15 |
;
(3.4)
де
;
![]()
.
За
надлишкових значень
< 0,07 МПа та
< 0,02 МПа·м3
енергію адіабатичного розширення ПГФ
(А),
виходячи з малих її значень, для розрахунку
можна не приймати.
Для багатокомпонентних середовищ значення маси й об'єму визначаються з урахуванням процентного вмісту й фізичних властивостей складових цієї продуктів суміші або за одним компонентом, що становить найбільшу частку в ній.
1.2.
– енергія згоряння ПГФ, що надійшла до
розгерметизованої ділянки від суміжних
об'єктів (блоків), кДж:
;
(3.5)
Для i -го потоку
;
(3.6)
де
,
за
надлишкового
≤0,07,
МПа
.
1.3.
– енергія згоряння ПГФ, що утворюється
за рахунок енергії перегрітої РФ
розглянутого блока й надійшла від
суміжних об'єктів за час
,
кДж:
.
(3.7)
Кількість РФ, що надійшла від суміжних блоків
,
(3.8)
де
![]()
–залежно
від реальних властивостей РФ і гідравлічних
умов приймається в межах 0,4–0,8;
–надлишковий
тиск витікання РФ.
Примітка. При розрахунках швидкостей витікання ПГФ і РФ із суміжних систем до аварійного блока можна використовувати й інші розрахункові формули, що враховують фактичні умови діючого виробництва, у тому числі й гідравлічний опір систем, з яких можливе витікання.
1.4.
– енергія згоряння ПГФ, що утвориться
із РФ за рахунок тепла екзотермічних
реакцій, що не припиняються при
розгерметизації, кДж:
,
(3.9)
де
– приймається для кожного випадку,
виходячи з конкретних регламентованих
умов проведення процесу й часу
спрацьовування відсічних арматур і
засобів ПАЗ, с.
1.5.
– енергія згоряння ПГФ, що утворюється
із РФ за рахунок теплопритоку від
зовнішніх теплоносіїв, кДж:
.
(3.10)
Значення
(кДж/с)
може визначатися з урахуванням конкретного
теплообмінного обладнання й основних
закономірностей процесів теплообміну
(
)
за різницею тепломісткості теплоносія
на вході в теплообмінний елемент (апарат)
і виході з нього:
або
,
де
– секундна витрата теплоносія, що гріє;
–питома
теплота паротворення теплоносія, а
також іншими існуючими способами.
1.6.
– енергія згоряння ПГФ, що утворюється
із пролитої на тверду поверхню (підлога,
піддон, ґрунт і т.п.) РФ за рахунок
тепловіддачі від навколишнього середовища
(від твердої поверхні й повітря до рідини
по її поверхні), кДж:
,
(3.11)
де
,
(3.12)
,
(3.13)
тут T0 – температура твердої поверхні (підлоги, піддона, ґрунту й т.п.), К;
,
,
,
, (3.14)
де
.
Значення безрозмірного коефіцієнта η, що враховує вплив швидкості й температури повітряного потоку над поверхнею (дзеркало випаровування) рідини, приймається за табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Значення коефіцієнта η
|
Швидкість повітряного потоку над дзеркалом випаровування, м/с |
Значення коефіцієнта η при температурі повітря в приміщенні tо.с, ºС | ||||
|
10 |
15 |
20 |
30 |
35 | |
|
0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
0,1 |
3,0 |
2,6 |
2,4 |
1,8 |
1,6 |
|
0,2 |
4,6 |
3,8 |
3,5 |
2,4 |
2,3 |
|
0,5 |
6,6 |
5,7 |
5,4 |
3,6 |
3,2 |
|
1,0 |
10,0 |
8,7 |
7,7 |
5,6 |
4,6 |
Для конкретних умов, коли площа твердої поверхні розливу рідини виявиться більше або менше 50 м2 (Fп ≠ 50), здійснюється перерахування маси рідини, що випарувалася, за формулою:
(3.15)
Орієнтовно
значення
може визначатися за табл. 3.3
Таблиця 3.3 – Залежність маси ПГФ пролитої рідини від температури її кипіння при τ =180 с
|
Значення температури кипіння рідкої фази tk, ºС |
Маса парогазової фази GΣ, кг (при Fп=50 м2) |
|
Вище 60 |
<10 |
|
від 60 до 40 |
10–40 |
|
від 40 до 25 |
40–85 |
|
від 25 до 10 |
85–135 |
|
від 10 до -5 |
135–185 |
|
від -5 до -20 |
185–235 |
|
від -20 до -35 |
235–285 |
|
від -35 до -55 |
285–350 |
|
від -55 до -80 |
350–425 |
|
нижче -80 |
>425 |
2. За значеннями загальних енергетичних потенціалів вибухонебезпечності Е визначаються величини наведеної маси й відносного енергетичного потенціалу, що характеризують вибухонебезпечність технологічних блоків.
2.1. Загальна маса горючих парів (газів) вибухонебезпечної парогазової хмари m, приведена до єдиної питомої енергії згоряння, що дорівнює 46 000 кДж/кг:
(3.16)
2.2. Відносний енергетичний потенціал вибухонебезпечності Qв технологічного блока визначають розрахунковим методом за формулою
(3.17)
За значеннями відносних енергетичних потенціалів Qв і наведеної маси парогазового середовища m здійснюється категорування технологічних блоків.
Показники категорій наведено в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Показники категорій вибухонебезпечності технологічних блоків
|
Категорія вибухонебезпечності |
Qв |
m, кг |
|
I |
> 37 |
> 5000 |
|
II |
27 - 37 |
2000 - 5000 |
|
III |
< 27 |
< 2000 |
3. З урахуванням викладених основних принципів можуть розроблятися методики розрахунків і оцінки рівнів вибухонебезпечності блоків для типових технологічних ліній або окремих процесів.
