3.1.2. Визначення значень енергетичних показників вибухонебезпечності технологічного блока

1. Енергетичний потенціал вибухонебезпечності Е (кДж) блока визначається повною енергією згоряння парогазової фази, що перебуває у блоці, з урахуванням величини роботи її адіабатичного розширення, а також величини енергії повного згоряння рідини, що випарувалася, з максимально можливої площі її розливу; при цьому вважається:

1) при аварійній розгерметизації апарата відбувається його повне розкриття (руйнування);

2) площа розливу рідини визначається виходячи з конструктивних рішень будівель або площадки зовнішньої установки;

3) час випаровування приймається не більше 1 год:

. (3.1)

1.1. – сума енергій адіабатичного розширенняА (кДж) і згоряння ПГФ, що перебуває у блоці, кДж:

;(3.2)

.

Для практичного визначення енергії адіабатичного розширення ПГФ можна скористатися формулою

; (3.3)

де – може бути прийняте за табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Значення коефіцієнта залежно від показника адіабати середовища й тиску в технологічному блоці

Показник адіабати	Тиск у системі, МПа
	0,07-0,5	0,5-1,0	1,0-5,0	5,0-10,0	10,0-20,0	20,0-30,0	30,0-40,0	40,0-50,0	50,0-75,0	75,0-100,0
k = 1,1	1,60	1,95	2,95	3,38	3,08	4,02	4,16	4,28	4,46	4,63
k = 1,2	1,40	1,53	2,13	2,68	2,94	3,07	3,16	3,23	3,36	3,42
k = 1,3	1,21	1,42	1,97	2,18	2,36	2,44	2,50	2,54	2,62	2,65
k = 1,4	1,08	1,24	1,68	1,83	1,95	2,00	2,05	2,08	2,12	2,15

; (3.4)

де

;

.

За надлишкових значень < 0,07 МПа та< 0,02 МПа·м³ енергію адіабатичного розширення ПГФ (А), виходячи з малих її значень, для розрахунку можна не приймати.

Для багатокомпонентних середовищ значення маси й об'єму визначаються з урахуванням процентного вмісту й фізичних властивостей складових цієї продуктів суміші або за одним компонентом, що становить найбільшу частку в ній.

1.2. – енергія згоряння ПГФ, що надійшла до розгерметизованої ділянки від суміжних об'єктів (блоків), кДж:

; (3.5)

Для i -го потоку

; (3.6)

де ,

за надлишкового ≤0,07, МПа

.

1.3. – енергія згоряння ПГФ, що утворюється за рахунок енергії перегрітої РФ розглянутого блока й надійшла від суміжних об'єктів за час, кДж:

. (3.7)

Кількість РФ, що надійшла від суміжних блоків

, (3.8)

де

–залежно від реальних властивостей РФ і гідравлічних умов приймається в межах 0,4–0,8;

–надлишковий тиск витікання РФ.

Примітка. При розрахунках швидкостей витікання ПГФ і РФ із суміжних систем до аварійного блока можна використовувати й інші розрахункові формули, що враховують фактичні умови діючого виробництва, у тому числі й гідравлічний опір систем, з яких можливе витікання.

1.4. – енергія згоряння ПГФ, що утвориться із РФ за рахунок тепла екзотермічних реакцій, що не припиняються при розгерметизації, кДж:

, (3.9)

де – приймається для кожного випадку, виходячи з конкретних регламентованих умов проведення процесу й часу спрацьовування відсічних арматур і засобів ПАЗ, с.

1.5. – енергія згоряння ПГФ, що утворюється із РФ за рахунок теплопритоку від зовнішніх теплоносіїв, кДж:

. (3.10)

Значення (кДж/с) може визначатися з урахуванням конкретного теплообмінного обладнання й основних закономірностей процесів теплообміну () за різницею тепломісткості теплоносія на вході в теплообмінний елемент (апарат) і виході з нього:

або ,

де – секундна витрата теплоносія, що гріє;

–питома теплота паротворення теплоносія, а також іншими існуючими способами.

1.6. – енергія згоряння ПГФ, що утворюється із пролитої на тверду поверхню (підлога, піддон, ґрунт і т.п.) РФ за рахунок тепловіддачі від навколишнього середовища (від твердої поверхні й повітря до рідини по її поверхні), кДж:

, (3.11)

де

, (3.12)

, (3.13)

тут T₀ – температура твердої поверхні (підлоги, піддона, ґрунту й т.п.), К;

,

,

,

, (3.14)

де .

Значення безрозмірного коефіцієнта η, що враховує вплив швидкості й температури повітряного потоку над поверхнею (дзеркало випаровування) рідини, приймається за табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Значення коефіцієнта η

Швидкість повітряного потоку над дзеркалом випаровування, м/с	Значення коефіцієнта η при температурі повітря в приміщенні tо.с, ºС
	10	15	20	30	35
0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
0,1	3,0	2,6	2,4	1,8	1,6
0,2	4,6	3,8	3,5	2,4	2,3
0,5	6,6	5,7	5,4	3,6	3,2
1,0	10,0	8,7	7,7	5,6	4,6

Для конкретних умов, коли площа твердої поверхні розливу рідини виявиться більше або менше 50 м² (F_п ≠ 50), здійснюється перерахування маси рідини, що випарувалася, за формулою:

(3.15)

Орієнтовно значення може визначатися за табл. 3.3

Таблиця 3.3 – Залежність маси ПГФ пролитої рідини від температури її кипіння при τ =180 с

Значення температури кипіння рідкої фази tk, ºС	Маса парогазової фази GΣ, кг (при Fп=50 м2)
Вище 60	<10
від 60 до 40	10–40
від 40 до 25	40–85
від 25 до 10	85–135
від 10 до -5	135–185
від -5 до -20	185–235
від -20 до -35	235–285
від -35 до -55	285–350
від -55 до -80	350–425
нижче -80	>425

2. За значеннями загальних енергетичних потенціалів вибухонебезпечності Е визначаються величини наведеної маси й відносного енергетичного потенціалу, що характеризують вибухонебезпечність технологічних блоків.

2.1. Загальна маса горючих парів (газів) вибухонебезпечної парогазової хмари m, приведена до єдиної питомої енергії згоряння, що дорівнює 46 000 кДж/кг:

(3.16)

2.2. Відносний енергетичний потенціал вибухонебезпечності Q_в технологічного блока визначають розрахунковим методом за формулою

(3.17)

За значеннями відносних енергетичних потенціалів Q_в і наведеної маси парогазового середовища m здійснюється категорування технологічних блоків.

Показники категорій наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Показники категорій вибухонебезпечності технологічних блоків

Категорія вибухонебезпечності	Qв	m, кг
I	> 37	> 5000
II	27 - 37	2000 - 5000
III	< 27	< 2000

3. З урахуванням викладених основних принципів можуть розроблятися методики розрахунків і оцінки рівнів вибухонебезпечності блоків для типових технологічних ліній або окремих процесів.