- •Відповідальний редактор
- •Редактор о. М. Дружинова р о з д і л 1 загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Чутливість ініціюючих вр до удару
- •Чутливість бризантних вр до удару
- •Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
- •Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху
- •Таблиця 5 Теплота вибуху вр
- •Таблиця 6 Температура вибуху вр
- •Таблиця 8 Бризантність і фугасність вр
- •Р о з д і л 3 типи та характеристики індивідуальних вибухових речовин
- •3. 1. Ініціюючі вибухові речовини
- •3.2. Бризантні вибухові речовини
- •3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •3.2.3 Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Залежність життєздатності оксиліквітів від діаметрів патронів
- •Характеристика бризантності оксиліквітів
- •Р о з д і л 4 промислові вибухові речовини
- •4.1. Класифікація і характеристика промислових вибухових речовин
- •Класифікація промислових вр
- •Вибухові речовини, заборонені до застосування з 01.01.85р.
- •Таблиця 13 Характеристика гранульованих вр заводського виготовлення для відкритих гірських робіт
- •Характеристика вр, що виготовляються на стаціонарних та пересув- них пунктах, розміщених безпосередньо поблизу місць застосування
- •Характеристика гранульованих вр, які застосовуються на відкритих і підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних по вибуху газу та пилу
- •Таблиця 16
- •Характеристика порошкоподібних вр, які застосовуються на відкри-
- •Тих та підземних гірничих роботах у шахтах і рудниках, безпечних щодо вибуху
- •Газу та пилу
- •Таблиця 17 Рекомендована сфера застосування вр у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Характеристика кумулятивних накладних зарядів, які застосовуються для подрібнення негабаритів на відкритих та підземних гірських роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу або пилу
- •Таблиця 20 вр, які виготовляються на стаціонарних та пересувних пунктах, розміщених у безпосередній близькості до місць застосування
- •Порошкоподібні вр, які застосовуються на відкритих та підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Продовження табл. 21
- •Характеристика запобіжних вр, які застосовуються у шахтах та рудниках, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Рекомендована сфера застосування запобіжних вр у шахтах, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Вр, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом (клас с)
- •Характеристика вибухових речовин, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом
- •4.2. Промислові вибухові речовини і класу для відкритих гірничих робіт
- •4.3. Промислові вибухові речовини іі класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу
- •4.4. Запобіжні промислові вибухові речовини ііі-vіі класів
- •4.5. Упаковка та розфасовка вибухових речовин заводського виготовлення
- •4.6. Деякі стандартизовані дані найпоширеНішИх промислових вибухових речовин
- •Норми (%) компонентів в амонітах
- •Фізико-хімічні та вибухові показники амонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики амонітів
- •4.6.2. Речовини вибухові промислові. Вугленіти. Технічні умови. Держст 21983-76
- •Таблиця 31
- •Таблиця 33
- •Таблиця 34
- •Таблиця 35
- •Таблиця 36
- •Продовження табл. 36
- •Продовження табл. 37
- •Норма (%) компонентів для детоніту м
- •Фізико-хімічні та вибухові показники детоніту м
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики детоніту м
- •Таблиця 41
- •Таблиця 42
- •Продовження табл. 42
- •Продовження табл. 43
- •Норма (%) компонентів для грамонітів
- •Фізико-хімічні та вибухові показники для грамонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики грамонітів
- •Продовження табл. 46
- •4.6.8. Речовини вибухові промислові. Акватоли. Технічні умови. Держст 21989–76 (зі зміною №1, затвердженою у серпні 1982 р. (іпс 11-82)
- •Норма (%) компонентів для акватолів
- •Фізико-хімічні та вибухові норми для акватолів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики акватолів
- •Фізико-хімічні показники для тротилу
- •1. Упаковка патронованих та непатронованих вр для внутрішніх поставок
- •Загальні вимоги
- •Упаковка патронованих вр
- •Упаковка непатронованих вр
- •2. Упаковка на експорт патронованих та непатронованих вр, алюмотолу, лускованого тротилу, гранулотолу, литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів та пресованих тротилових шашок
- •2.1. Загальні вимоги
- •Номінальна маса вр
- •2.2. Упаковка патронованих вр
- •2.3. Упаковка непатронованих вр та алюмотолу
- •2.4. Упаковка лускованого тротилу
- •2.5. Упаковка гранулотола
- •2.6. Упаковка литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів, пресованих тротилових шашок
- •3. Маркування
- •3.1. Маркування патронів
- •3.2. Маркування тари
- •4. Транспортування
- •Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
- •5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
- •Саморобні ініціюючі вр
- •Продовження табл. 52
- •5.2. Саморобні вибухові речовини бризантної дії
- •Саморобні бризантні вр
- •Продовження табл.53
- •5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
- •Таблиця 54 Типові саморобні вр системи “паливо плюс окисник” їх властивості
- •Продовження табл. 54
- •Продовження табл. 54
- •Додаток 1 Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
- •Л і т е р а т у р а
- •Каталог промислових вибухових речовин
- •Таблиця 78
- •Таблиця 79
- •Таблиця 80
Продовження табл.53
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Нітроклітковина (нітроцеллюлоза) |
Вата, деревинні опилки, концентрована азотна кислота |
HNO3
|
Волокна, схожі на вату, або частки, які за формою та зовнішнім виглядом нагадують деревинні опилки. Колір від білого до жовто-коричневого
|
|
Аміачна–селітра
|
Аміачна селітра, горюча речовина: нафтопродукти, торф, деревинні опилки |
NH4NO3 |
–
|
|
_________________ * Тротил складний в отриманні і наведений тут як речовина, яка визначає клас бризантних ВР. | |||
Для отримання індивідуальних бризантних ВР саморобним способом застосовують будь-який посуд: колби різного розміру двох-, трьох- та чотирьохгорлові, краплинні розділяючі та конічні воронки, кристалізатори, лабораторне скло.
Необхідно брати до уваги, що ВР промислового виробництва можуть піддаватися саморобній переробці (доробці), наприклад: гранульовані ВР подрібнюють для зменшення критичного діаметру детонації; для збільшення детонаційної здібності та чутливості у ВР додають такі сенсибілізатори, як молоте скло, ТЕН із детонуючого шнура, а для збільшення фугасної дії – алюмінієву пудру. У всіх цих випадках ВР необхідно розглядати як саморобну на основі ВР промислового виробництва.
5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
Виробництво саморобних ВР даного класу пов'язано зі змішуванням у певних пропорціях двох основних компонентів - палива і окисника. Залежності від їхніх властивостей, а також від умов реакції ці суміші можуть згорати або вибухати.
Вибуху таких систем у закритому міцному корпусі сприяє ступінь змішування компонентів та дисперсність. Основним початковим імпульсом, який викликає реакцію хімічної взаємодії між окисником та паливом у системах “паливо плюс окисник”, являється промінь вогню (нагрівання), але можуть бути системи дуже чутливі і до тертя, удару, наколу тощо. Окисниками являються будь-які речовини, здатні виділяти кисень (звичайно при нагріванні, підпалюванні), а паливом – речовини, здатні окислюватися (горіти) з різними швидкостями.
У процесі горіння (окислення), тобто при високих температурах, виділяються різні гази: СО, СО2 , Н2 О, N2 , N2 O, NO, здатні до розширення. Тому такі системи, розміщені у герметичному корпусі, згораючи, розривають його з ефектом, характерним для вибуху, – звуком, спалахом.
Промислові системи “паливо плюс окисник”, наприклад, піротехнічні склади, містять технологічні домішки: цементатори – для надання певних міцностних характеристик та форми, графіт – для запобігання злежуваності. Саморобні системи “паливо плюс окисник”, правило, виготовляються без них.
Технологічні пропорції між компонентами у процесі виготовлення саморобних ВР такого типу, як правило, не дотримуються, що приводить до нестабільної дії пристроїв. При їх виготовленні звичайно не застосовується ніяке обладнання. Змішування компонентів найчастіше за все здійснюється вручну на аркуші паперу за допомогою палочок (ложок), виготовлених із різних матеріалів (дерева, скла, металу тощо).
Для отримання саморобних систем “паливо плюс окисник” як окисники часто застосовують такі речовини: аміачну селітру; калієву селітру; хлорат калію (та інші хлорати); натрієву селітру (та інші нітрати); перекиси металів (зокрема, перекис натрію); перхлорат калію (та інші перхлорати); перманганат калію; окиси металів (наприклад, свинцевий сурик); а як паливо: порошкоподібні метали (Аl, Mg тощо); червоний фосфор; нафтопрдукти (дизельне паливо, керосин, бензин тощо); гліцерин; сірку; деревинне вугілля або тирсу; цукор (пудру).
