Динаміка мотивів шкільної оцінки

У 1-2-му класі діють скоріше зовнішні мотиви, що мають на меті забезпечити добре ставлення до себе з боку близьких (1-й клас: «Хочу, щоб ставили оцінки, якщо буде «4» або «5», мама відпустить погуляти»; 2-й клас: «Хочу одержати «4» або «5», тому що тоді мама скаже: «Який ти у нас хороший»). У 3-му класі, на відміну від 2-го) вступають у дію внутрішні мотиви, завдяки яким дитина прагне одержати більш чітке уявлення про свої успіхи та проблеми («Хочу одержати оцінку, щоб знати, що я заслужив - «5» чи «2»).

Для дітей цього віку (2-го класу) значним фактором при оцінюванні стають здібності. Невдача на тлі зусиль сприймається дитинкою з негативним ефектом, тому що призводить до висновку про недостатні здібності.

3. Мотиви навчальної діяльності у структурі мотиваційної сфери молодшого школяра

Мотив у навчанні – це пробудження, яке спрямовує діяльність учнів; активізуючи сила, одна із основних умов навчальної діяльності.

Зі вступом дитини до школи докорінно змінюється її об’єктивне становище в суспільстві та конкретні взаємовідносини з навколишнім середовищем. Головною діяльністю стає навчання, яке становить для неї нові складні умови, пов’язані з виконанням нових обов’язків.

Звичайно, ця зміна відбувається поступово, носить закономірний характер, проте є і індивідуальні її варіації:

1. Потреба стати школярем – спостерігається зараз майже в усіх дітей, наприкінці дошкільного віку. У сім’ї, і особливо у дитячих садках у дітей формується певна настанова на шкільне навчання, на пізнавальну діяльність, прагнення набувати знання, їх приваблюють деякі зовнішні аспекти шкільного життя, учнівський реквізит, зовнішній бік навчання: прихід у школу, вихід із школи, перерва, шкільна форма, ранець і т.д. Спонукальною дією для дітей у цей період стає учитель, який є носієм вимог, що повинні виконувати учні. Його авторитет для учнів 1-2 класів є найвищим, порівняно навіть з авторитетом батьків: «Так говорить наша вчителька. Так вона робить. Це вона веліла нам», - ось основні аргументи, якими регулюється тепер їхня поведінка і вдома.

2. Інтерес до самого процесу навчання. Далеко не в усіх випадках молодші учні пов’язують його з прагненням до нових знань, умінь, їх приваблює дійовий бік навчання: писати, читати, лічити, розповідати, малювати, їм подобається виконувати завдання вчителя. Взагалі, маленьким школярам не подобається, коли їм не задають уроків, не дають конкретних завдань. Це зумовлено тим, що порушується погляд учнів 1-2 класів на характер навчання, як на обов’язкову і серйозну діяльність. А починають вони це усвідомлювати швидко, переважно через 2-3 тижні, коли зникає святкова атмосфера (лінійка, свято, елементи ігор на уроках) і настають ділові будні.

Тільки після виникнення інтересу до результатів самої навчальної праці формується третій вид інтересу – інтерес до змісту навчальної діяльності, потреба оволодіння знаннями. Центром уваги маленьких школярів стає їх навчання. Протягом навчання в молодших класах, в мотивації дітей, починаючи з 2-го класу відбуваються певні зміни, які і спостерігаються в якості відповідей учнів цього віку на запитання: «Для чого ти вчишся в школі?». Діти 1-2 класів, як правило, наводять один-два аргументи: «Тато з мамою веліли», «Усі діти ходять до школи», «Щоб навчитися писати і читати», «За хороші оцінки мене хвалять» тощо. А ось учням 3-4 класів характерні такі відповіді: «Я вчуся, щоб стати лікарем, як мій тато», «Я навчаюсь в школі, щоб бути розумним», «Я дізнаюсь багато цікавого про життя людей, природу, космос», «Я люблю уроки математики, а ось читати правила граматики – ні».

Отже, виходячи з цього, можна сказати, що в учнів різної вікової категорії (1-2 та 3-4 класів) починає утворюватися певна система мотивів, і широкі соціальні мотиви, пов’язані з підготовкою до праці, до майбутнього життя, прагнення посісти в ньому певне місце. Це може також свідчити про те, що в діток 1-2 класів, порівняно з дітьми 3-4 класів тільки починає формуватися усвідомлення того, що вони вже учні, що вони прийшли до школи здобувати знання, які їм будуть потрібні в майбутньому житті. Вони сприймають навчання як обов’язок – «тому що мама з татом так веліли», а от уже учні 3-4 класів усвідомлюють свою роль в шкільному житті та проявляють інтерес до навчання та пізнавання.