Референдум

Види:

1. Конституційні – проводяться з метою внесення змін до конституції або прийняття нової конституції. Порядок проведення таких референдумів встановлюються в Конституції або в загальному закону, або може бути прийнятий спеціальний закон про проведення референдуму з певного питання. Такі референдуми обов’язкові в Швейцарії, Австралії.

2. Референдуми ініційовані громадянами - референдум з будь-якого питання, що проводиться за ініціацію громадян(США, Швейцарія, Нова Зеландія). Результати референдуму здебільшого є обов’язковими, але в окремих випадках результати референдуму можуть підлягати затвердженню законодавчим органом.

3. Скасувальний референдум(«народне вето») – застосовуються з метою скасування законів. Результаті в основному – обов’язкові. Ініціатива:від громадян(Швеція) від законодавця(в Австрії – одна третина парламенту, в Італії – місцевих рад)

4. Дорадчий(плебісцит – голосування з будь-якого питання, яке ініціюється парламентом. Рішення – необов’язковим(Франція, Великобританія)

За предметом:

1. Референдуми з конституційних питань

2. З питань участі держави в міжнародному співробітництві

3. Про суверенітет на національне самовизначення

4. З питань публічної політики.

Ініціатива проведення референдумів може походити від громадян, уряду, парламенту та президенту, політичної партії.

Теоретичні основи виборів в Україні

1. Соціальні

2. Поняття відзиву

3. Поняття та принципи виборчого права

4. Поняття та види виборчих систем

НПА – КУ, ЗУ «Про вибори народних депутатів України» - 2011, ЗУ «Про вибори Президента України – 18.03. 2004, « Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських селищних міських голів» 10.07.2010, ЗУ «Про державний реєстр виборців» 21.09.2010, ЗУ «Про центральну виборчу комісію» - 30.06.2004.

Вибори – це процедура формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що кожний представлений мандат можуть претендувати в установленому порядку 2 і більше кандидати.

Від виборів треба відрізняти призначення складу державного органу або посадової особи, що здійснюється колегіально шляхом голосування уповноважених осіб, при призначені як правило висувається лише одна кандидатура, хоча іноді призначення може здійснюватися з числа кількох депутатів, але в такому разі призначення здійснює одноособовий орган.

Функції:

1. Легалізації влади.

2. Реалізація народного та національного суверенітету.

3. Забезпечення стабільності поступовості та наступності існування влади.

4. Відбір або селекція політичних керівників з огляду на їх попередню діяльність.

5. Формування та вираження суспільної думки.

Види виборів:

1. За способом волевиявлення:

• Прямі – коли громадяни-виборці остаточно вирішують питання про обрання

• Непрямі – питання про обрання вирішують не громадяни безпосередньо, а обрані ними особи(виборщики, депутати)

2. За територіальною ознакою:

• Загальнодержавні – вибори, які проводяться на території всієї держави(вибори ВРУ, ПУ)

• Місцеві (регіональні, локальні, комунальні, адміністративні, муніципальні) – проводяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці чи регіони (в Україні – вибори до АРК, місцевих сільських, селищних, міських, районних, районних у містах, обласних рад, міських, селищних голів)

3. За об’єктом:

• До парламенту

• Глави держави

• Місцевих органів

4. За часом проведення:

• Чергові – проводяться у зв’язку із закінченням строку повноважень виборного органу і посадової особи(в Україні чергові вибори нардепів не потребують окремого рішення про це,чергові вибори Президента призначаються ВРУ шляхом прийняття постанови у зв’язку із закінченням 5річного строку повноважень президента, чергові місцеві вибори призначаються ВРУ крім виборів депутатів в ВР АРК, які призначаються самою ВР АРК)

• Позачергові вибори народних депутатів призначаються ПУ з підстав та в поряду визначеним КУ

Відповідно до ст. 94 ПУ може достроково припинити повноваження ВР якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання ВР не можуть розпочатися)

Позачергові вибори ПУ призначаються ВР у разі дострокового припинення повноважень президента за однією з таких підстав:відставка ПУ, неможливість виконання повноважень за станом здоровя, імпічмент, смерть.

Позачергові місцеві вибори призначаються ВП у разі дострокового припинення повноважень ВР АРК, місцевої ради та голови.

• Повторні нардепів – в одномандатному ЦВК у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися або якщо особа після її обрання не набула депутатський мандат в порядку встановленим законом

Повторні вибори президента – якщо до бюлетеня для голосування було включено не більше 2 двох кандидатів, і жоден із них не був обраний, якщо всі кандидати на ост ПУ включені до виборчого бюлетеня до дня виборів зняли свої кандидатури.

Повторні виборів міських рад та голів призначаються територіальною комісією, якщо вибори визнання недійсними або такими, що не відбулися, або якщо особа відмовилася від депутатського мандату.

• Проміжні вибори депутатів - ЦВК, якщо особа вибрана в одномандатному окрузі достроково припинила свої повноваження.

Проміжні вибори місцевих депутатів призначаються уразі дострокового припинення повноважень депутата обраного в одномандатному виборчому окрузі, тобто на місцевому рівні проміжними можуть бути тільки вибори депутатів сільських та селищних рад та половини від складу депутатів всіх інших місцевих рад.

• Перші вибори – місцеві вибори, проводяться в разі нової або поділу існуючої адміністративно-територіальної одиниці. Призначаються ВР АРК, облрадою, Київською, Севастопольською радою

5. За правом голосу

• Загальні вибори – участь маються брати всі громадяни, які мають право голосу(вибори ВР, ПУ)

• Часткові вибори – місцеві

6. За правовими наслідками

• Дійсні – в ході яких не мали місце такі порушення, які вплинули на результат виборів.

• Недійсні – в ході яких мали місце такі порушення, які вплинули на результат виборів.

Відзив – протилежність виборам, який являє собою дострокове припинення мандата з волі тих осіб, які можуть надавати ці мандати.

На рівні парламенту в демократичних країнах інститут відзиву не застосовується, але на місцевому рівнів – розповсюджено, відповідно до закону «Про статус депутатів місцевих рад» може застосовуватися і в Україні по відношенню до депутатів місцевих рад