- •ПЕРЕДМОВА
- •1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СТАТИСТИКА”
- •2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
- •ТЕМА 1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Історична довідка про виникнення статистики
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Основні поняття в статистиці
- •2.3. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •ТЕМА 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Суть статистичного спостереження
- •ТЕМА 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Зведення статистичних даних
- •3.2. Значення і суть групування
- •3.3. Види групувань
- •3.4. Методика проведення групування
- •ТЕМА 4. Статистичні показники
- •4.1. Поняття про статистичні показники
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Вiдноснi величини, їх класифікація
- •4.4. Суть і значення середніх величин в статистиці і способи їх обчислення
- •ТЕМА 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Поняття рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центру розподілу: мода і медіана
- •5.3. Показники варіації
- •5.5. Прийоми аналізу варіаційних рядів
- •ТЕМА 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Поняття про ряди динаміки і їх види
- •6.2. Показники аналізу рядів динаміки
- •ТЕМА 7. Аналіз тенденції розвитку
- •7.1. Визначення тенденції розвитку (тренд)
- •7.2. Прийоми вивчення сезонних коливань
- •ТЕМА 8. Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами
- •8.2. Кореляція і регресія
- •ТЕМА 9. Вибіркове спостереження
- •9.1. Поняття про вибіркове спостереження
- •9.2. Генеральна і вибіркова сукупність
- •9.3. Поняття про помилки вибірки
- •9.4. Розрахунок необхідної чисельності вибірки
- •10.1. Статистичні таблиці. Правила побудови статистичних таблиць
- •10.2. Статистичні графіки
- •ТЕМА 11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •11.1. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками
- •11.2. Статистична перевірка гіпотез
- •ТЕМА 12. Індекси
- •12.1. Визначення індексу і сфера його застосування
- •12.2. Класифікація індексів
- •12.3. Індекси індивідуальні і загальні
- •12.4. Середній арифметичний і середній гармонійний індекси
- •12.5. Ряди індексів з постійною і змінною базою порівняння
- •12.6. Індекси фіксованого і змінного складу. Індекс структурних зрушень (індекс середніх величин)
- •12.7. Індекси конкретних економічних явищ
- •3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
- •4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
- •5. КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
- •6. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
- •8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
5.5.Прийоми аналізу варіаційних рядів
Уваріаційних рядах розподілу спостерігається певний зв’язок у зміні частот і варіаційних ознак.
Це зміни частот у варіаційних рядах і головним завданням статистики є визначення характеру закономірності розподілу. Для цього необхідно правильно побудувати варіаційний ряд, тобто визначити оптимальний розмір інтервалу, при якому виявляється закономірність розподілу. Закономірності розподілу відображають певні властивості розподілу.
Так, наприклад, розподіл робітників-відрядників певної професії на підприємстві за рівнем зарплати відображає виконання норм виробітку, кваліфікацію і розцінки. Крім того, на фактичний розподіл зарплати впливають і випадкові причини (хвороби, сімейні обставини). Теоретична крива розподілу – крива, яка відображає загальну закономірність даного типу розподілу в чистому виді, тобто за виключенням випадкових факторів.
Для дискретного ряду графічне зображення ряду розподілу здійснюється у вигляді полігона, а інтервального – у вигляді гістограми.
В статистиці найчастіше використовують нормальний ряд розподілу, який описується рівнянням:
yt |
= |
1 |
|
e |
− |
1 |
t2 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
2 |
|
(5.25) |
|
||||||||
σ 2 |
π |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
t = |
x − |
|
|
|
|||||||
де yt – ордината |
кривої |
нормального розподілу; |
x |
; |
||||||||||
σ |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
π = 3,1415; e = 2,7182.
Для нормального розподілу мода дорівнює медіані і дорівнює середній:
Х = М0 = Ме Таким чином, крива нормального розподілу визначається
середньою арифметичною і середнім квадратичним відхиленням. Її особливість у тому, що вона симетрична: по обидві сторони від її середини створюються дві подібні рівномірно спадаючі криві, які наближаються до осі абсцис, тому в ній середня арифметична, мода і медіана співпадають.
48
Крива має α точки перебігу при t = ±1, тобто при таких значеннях х, коли відхилення варіанти від середньої дорівнює середньому квадратичному відхиленню. В цих межах при нормальному розподілі зосереджено 68,3% всіх членів розподілу. Нормальний розподіл характеризується симетричністю по відношенню до точки, яка відповідає значенню середньої арифметичної. Її вершина знаходиться точно в середині кривої нормального розподілу. В асиметричному розподілі вершини кривої знаходяться не в середині, а зсунуті вліво чи вправо.
Лівосторонньою буде така асиметрія, коли ліва частина кривої довша за праву і вершина її зсунута вправо (рис. 5.1). Якщо вершина зсунута вліво і права частина кривої довше лівої, то така асиметрія називається правосторонньою (рис. 5.2).
Ка <0 |
Ка >0 |
_ |
|
|
|
x < Me < Mo |
x > Me > Mo |
Рис. 5.1. Лівостороння |
Рис. 5.2. Правостороння |
асиметрія |
асиметрія |
Вибір форми асиметрії здійснюється за допомогою коефіцієнта асиметрії (Ка), який визначається як відношення різниці між
середньою ( Х ) і модою (Мо) до середньо квадратичного відхилення:
Ka = |
|
x |
− M0 |
(5.26) |
|
|
σ |
||
|
|
|
|
При симетричному розподілі
Х - Mo = 0, то Ка = 0
Якщо х > Мо, то Ка – додатній і характеризує правосторонню
49
