- •Посібник для студентів
- •Тема 31. Структура та функція репродуктивної системи
- •Менструальний цикл. Регуляція менструального циклу
- •Аменорея
- •Первинна аменорея
- •Вторинна аменорея
- •Тема 32. Дисфункційні маткові кровотечі
- •Дмк у періменопаузальнму періоді (клімактеричні кровотечі)
- •Лікування ановуляторних дмк
- •Ювенільні кровотечі
- •Дмк у репродуктuвному віці
- •Дмк при овуляторних циклах
- •Контрольні запитання
- •Тема 33. Нейроендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром.
- •Клімактеричний синдром
- •Полікістозні яєчники.
- •Синдром Шихана
- •Синдром Форбса-Олбрайта
- •Синдром Кіарі-Фроммеля
- •Адреногенітальний синдром
- •Посткастраційний синдром
- •Тема 34. Ендометріоз
- •Класифікація ендометріозу.
- •Відповідно до мкх – 10 виділяють:
- •Клініка ендометріозу
- •Лікування
- •Контрольні запитання
- •Тема35. Запальні захворювання нижнього відділу жіночих статевих органів (Специфічні та неспецифічні).
- •Контрольні запитання
- •Тема 36 Запальні захворювання верхнього відділу жіночих статевих органів (специфічні та неспецифічні).
- •Тема 37. Гострий живіт в гінекології
- •Порушена позаматкова вагітність
- •Діагностичні ознаки форм трубної вагітності
- •Диференційна діагностика трубного і маточного абортів
- •Апоплексія яєчника
- •Перекрут ніжки пухлини придатків матки
- •Розрив стінки кисти пухлини яєчника
- •Некроз міоматозного вузла
- •Контрольні запитання
- •Тема 38. Неплідний шлюб
- •Тема 39. Доброякісні пухлини матки
- •Тема 40. Передракові стани жіночих статевих органів
- •Ендоскопічно-морфологічна класифікація за к.П. Ганіною, е.В. Коханевич
- •V. Змішані ознаки.
- •Веthеsdа System (1991)
- •Гормональна оцінка
- •Етіопатогепез
- •Фактори ризику розвитку раку ендометрію:
- •Лікування поліпа ендометрія
- •V. Основні етапи заняття
- •VI. Методичне забезпечення заняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 41. Рак шийки матки
- •Контрольні запитання
- •Тема 42. Рак ендометрію
- •Морфологічна класифікація раку тіла матки
- •Класифікація ртм по тmn і figo
- •Клінічні прояви раку ендометрія
- •Шляхи метастазування.
- •Діагностика
- •Лікування
- •Обсяг стандартного лікування раку тіла матки
- •Контрольні питання
Некроз міоматозного вузла
Міома матки відноситься до доброякісних пухлин внутрішніх статевих органів, що найчастіше зустрічаються.
Етіологія і патогенез. Некроз міоматозного вузла може бути зв язаний або з перекрутом його ніжки при субсерозній локалізації, або з недостатньою його васкуляризацією. Під час вагітності створюються передумови для виникнення некрозу міоматозних вузлів: зниження кровотоку в міометрії з підвищенням судинного тонусу і порушенням венозного відтоку. Слід враховувати також і швидке збільшення розмірів міоматозних вузлів паралельне із зростанням вагітної матки. Некроз супроводжується розвитком набряку, крововиливів, асептичного запалення у вузлі. При прогресі захворювання може розвинутися перитоніт.
Клінічна картина. При перекруті ніжки міоматозного вузла захворювання розвивається гостро: раптово виникають переймоподібні болі внизу живота, нудота, блювота, озноб, сухість в роті, порушення функції кишечника. При недостатньому кровопостачанні (неповний перекрут ніжки) міоматозного вузла клінічна картина більш «змащена», симптоми з'являються поступово. Жінку непокоять болі, що тягнуть, внизу живота і попереку, які можуть посилюватися, періодично зменшуватися або зникати. У момент нападу болі можуть бути нудота, озноб, підвищення температури, тахікардія.
Діагностика перекрута ніжки або порушення живлення міоматозного вузла грунтується на даних анамнезу з вказівкою на наявність міоми матки, скаргах, клінічних проявах захворювання. При огляді може бути визначена блідість шкірних покривів, язик сухуватий, обкладений нальотом. Живіт роздутий, напружений, при пальпації хворобливий в нижніх відділах, де до того ж визначаються позитивні симптоми роздратування очеревини. Гінекологічне дослідження дозволяє виявити збільшену, міоматозно змінену матку, хворобливу в місці некрозу вузла. Інколи відрізнити субсерозний міоматозний вузол від пухлини яєчника не представляється можливим. У периферичній крові виявляється лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. З додаткових неінвазивних методів дослідження має значення ультразвукове сканування органів малого тазу, при якому визначаються ознаки порушення кровообігу в міоматозному вузлі (зниження і неоднорідність эхографічої щільності, поява рідинних порожнин у вузлі). Інформативним методом діагностики є лапароскопія. При огляді органів малого тазу виявляється збільшення міоматозно зміненої матки з наявністю перекрута ніжки і ознаками некрозу (набряк, крововиливу, синюшно-багровий колір) субсерозного вузла.
Лікування при перекруте ніжки субсерозного міоматозного вузла вимагає проведення операції в екстреному порядку. Об'єм оперативного втручання залежить від ступені виразності некротичних змін у вузлі, ознак перитоніту, віку хворого. У дівчаток, жінок репродуктивного віку, а також у вагітних з некрозом міоматозного вузла за відсутності явищ перитоніту слід до проведення органозберігаючих операцій, обмежуючись консервативною міомектомією. У хворих в періоді пре- і менопаузи робляють надвлагаліщну ампутацію або экстирпацію матки.
В разі порушення кровообігу в міоматозному вузлі надання невідкладної допомоги починають з проведення консервативної терапії, що полягає в призначенні інфузійної терапії для зменшення інтоксикації і нормализації водно-електролітного балансу, засобів, поліпшуючих мікроциркуляцію, спазмолітиків і протизапальних препаратів. Ефективність консервативного лікування оцінюють протягом найближчих 12-24 годин. При погіршенні загального стану хворого, посиленні симптомів захворювання, відсутності ефекту від консервативної терапії, що проводиться, або за наявності ознак перитоніту показана екстрена операція. Об'єм оперативного втручання вирішується індивідуально і залежить від вираженості запального процесу в міометрії і черевній порожнині, а також від локалізації міоматозного вузла. При залученні до запального процесу всієї стінки матки (панметріту), низькому розташуванні міоматозного вузла, наявності ознак перитоніту слід виконати екстирпацію матки. У останніх випадках -- надпіхвова ампутація матки (за відсутності супутньої патології шийки матки) або консервативна міомектомія.
