3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. Пояснити, що світ мікроорганізмів дуже різноманітний, він включає різних за морфологічною будовою і функцією представників, які належать до царств прокаріот – найбільш просто побудованих клітин бактерій, спірохет, актиноміцетів, і еукаріотів – грибів, найпростіших, що мають більш складну структуру. Вивчаючи названі мікроорганізми, треба в першу чергу мати уявлення про їх морфологічні властивості, особливості їх будови. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Викладач демонструє під мікроскопом готові препарати спірохет, актиноміцетів, дріжджів, дріжджоподібних, пліснявих грибів. Студенти замальовують їх в протоколи заняття.

2. Студенти записують в протокол таблицю 1: “Спірохети найбільш важливого медичного значення”

3. Студенти записують морфологічні і структурні особливості пліснявих грибів, замальовують схематично їх будову.

4. Студенти готують препарати-мазки з невідомих культур мікроорганізмів, фарбують їх за Грамом, отримані дані вносять в таблицю 2 “Морфологічні і тинкторіальні властивості мікроорганізмів”, аналізують їх і роблять висновок про досліджений мікроб.

5. Студенти готують препарат-мазок з власного зубного нальоту, фарбують за Грамом і визначають знайдену мікрофлору за допомогою демонстраційного малюнка.

3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

• До якого царства живих істот належать спірохети, актиноміцети, гриби?

• Дати порівняльну характеристику прокаріотам і еукаріотам.

• Морфологічні особливості спірохет. Чим вони схожі з бактеріями і найпростішими?

• Морфологічні властивості актиноміцетів. Навести ознаки, які наближають їх до грибів, бактерій.

• Морфологічні властивості цвільових грибів. За якими ознаками їх поділяють на нижчі і вищі, досконалі і недосконалі?

• Чим схожі і відрізняються за морфологічними властивостями дріжджі і дріжджопожібні гриби?

Додаток 2.