10.4. Оцінка хімічної обстановки

Хiмiчна обстановка ― це сукупнiсть умов, що виникають при руйнуваннi хімічно небезпечних об’єктів внаслiдок зараження СДОР мiсцевостi, повiтря, джерел води та суттєво впливають на бойовi дiї і боєздатнiсть вiйськ.

Пiд оцiнкою хiмiчної обстановки розумiємо визначення її можливого впливу на бойовi дiї вiйськ з метою вживання заходiв, спрямованих на зберiгання боєздатностi вiйськ при веденнi бойових дiй на територiї зараженій СДОР.

Наслідки хімічних аварій (руйнувань) характеризуються масштабом, ступенем небезпеки і тривалістю хімічного зараження (уражаючої дії СДОР).

Масштаб хімічного зараження характеризується: радіусом (R_а) і площею (S_а) району аварії; глибиною (Г_м) і площею (S_м) зараження місцевості з небезпечними щільностями; глибиною (Г₁) і площею (S₁) зони розповсюдження первинної хмари СДОР; глибиною (Г₂) і площею (S₂) зони розповсюдження вторинної хмари СДОР.

Під глибиною зараження розуміють максимальну довжину поширення площі зараження за межами району аварії, а під глибиною розповсюдження ― максимальну довжину зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР.

Площа поширення первинної і вторинної хмар СДОР визначається за формулою:

S _(1,2) = (Г _(1,2) + R_a) ² f / 60, (10.1)

де S _(1,2) ― площа поширення хмари (первинної, вторинної), км²;

Г _(1,2) ― глибина поширення хмари (первинної, вторинної), км;

R_a ― радіус району аварії, км;

f ― половина кута сектора, в межах якого можливе поширення хмари із заданою достовірністю, град.

Значення f і Г залежать від метеорологічних умов і топографії місцевості, визначаються за допомогою табличних даних.

Ступінь небезпеки хімічного зараження характеризується можливою кількістю уражених у районі аварії та в зонах розповсюдження СДОР, кількістю зараженої техніки, що потребує спеціальної обробки, та кількістю заражених комплектів засобів захисту і обмундирування.

Тривалість хімічного зараження характеризується такими показниками: час випаровування СДОР в районі аварії з підстилкової поверхні, протягом якого існує небезпека ураження людей при відсутності засобів захисту; тривалість хімічного зараження повітря в зонах розповсюдження СДОР на різних відстанях від району аварії; тривалість хімічного зараження відкритих джерел води; тривалість природної дегазації техніки; час підходу хмари СДОР до заданого об’єкта.

Зазначені показники наслідків хімічних аварій (катастроф) застосовуються для оцінки хімічної обстановки і прийняття відповідних рішень.

Передусім оцінка хімічної обстановки здійснюється методом прогнозування. Прогнозування проводиться у випадку, коли немає повної iнформацiї з мiсця руйнування об’єкта СДОР. Вихідні данi для оцiнки хiмiчної обстановки: розташування, завдання та характер дiй вiйськ, ступiнь захисту особового складу, тип, кількість та спосіб зберігання СДОР, мiсце та час руйнування ХНО, метеорологiчнi і топографiчнi умови.

Оцiнка фактичної обстановки проводиться за даними розвiдки. Вона здiйснюється на пiдставi необхідних даних.

За результатами оцiнки хімічної обстановки робляться висновки щодо:

― сповiщення вiйськ про хiмiчне зараження мiсцевостi та повiтря;

― боєздатності пiдроздiлiв;

― захисту особового складу та лiквiдацiї наслiдкiв руйнування об’єктiв СДОР;

― найдоцiльнiших дiй пiдроздiлiв у даній обстановцi;

― визначення напрямку та маршрутів для подолання або обходу районiв зараження;

― визначення найнебезпечнiших районів для розмiщення пiдроздiлiв;

― встановлення рубежiв надягання та знiмання засобiв захисту при подоланнi районiв хiмiчного зараження;

― порядку проведення спецiальної обробки та використання сил і засобiв, залучених до її виконання.

Оцiнка хiмiчної обстановки дає можливiсть начальнику медичної служби:

― визначити санiтарнi втрати особового складу вiйськ у вогнищі хімічного ураження;

― провести розрахунок сил та засобiв для органiзацiї надання медичної допомоги ураженим на етапах медичної евакуації;

― визначити боєздатнiсть етапiв медичної евакуацiї, якi розташовані в зоні хімічного зараження;

― провести необхiднi заходи щодо захисту особового складу медичної служби та уражених на етапах медичної евакуації, якi перебувають пiд загрозою зараження СДОР;

― здiйснити заходи для захисту особового складу медичної служби, який направляють в район аварiї об’єкта СДОР;

― визначити найбiльш доцiльнi варіанти маневру силами та засобами медичної служби;

― вибрати найбезпечнiшi райони для розгортання медичних підрозділів на маршрутах медичної евакуацiї;

― визначити порядок надання медичної допомоги у вогнищі ураження та на етапах медичної евакуації;

― визначити порядок проведення спецiальної обробки. На основі цих даних начальник медичної служби приймає рішення щодо організації відповідних лікувально-евакуаційних заходів.

Особливiстю хiмiчних аварiй (руйнувань) є висока швидкiсть формування та дiї уражаючих факторiв, що викликає необхiднiсть прийняття оперативних заходiв медичного захисту. В зв’язку з цим захист особового складу частин i підрозділів медичної служби органiзовується завчасно, а при виникненнi аварiй проводиться у мiнiмально короткi строки.